Рішення № 100707320, 18.10.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2419/20

Провадження № 2/401/138/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2021 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянова С.М.

за участю секретаря судового засідання - Федоренко О.В.

представника позивача - Кожум`яка М.Ю.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження за участю сторін, цивільну справу за позовом Спільного підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2020 року СП ТОВ «Світловодськпобут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, за період з 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2020 року, в сумі 182997 грн. 09 коп., з яких: 109845 грн. 52 коп. - основний борг, 57705 грн. 46 коп. - втрати від інфляції, 15446 грн. 11 коп. - 3% річних, та судові витрати у справі в сумі 2744 грн. 97 коп.

В обґрунтуванні позовних вимог посилається на те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення в м.Світловодськ та проводить забезпечення тепловою енергією багатоквартирні будинки. Відповідач є власником вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 292,1 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 та забезпечується послугою з постачання теплової енергії. Проте, загальна площа приміщення, в яке постачалася теплова енергія складає 112,5 кв.м. Терміном забезпечення тепловою енергією є початок та кінець опалювального періоду. Споживач зобов`язаний щомісячно протягом опалювального періоду сплачувати за опалення згідно затверджених у встановленому порядку діючим законодавством порядку тарифів. Договірні відносини між сторонами відсутні, оскільки відповідач не надав позивачу другий примірник договору та жодної відповіді або відмови в укладенні договору. Щомісяця відповідачу направляються рахунки-фактури на оплату спожитих послуг з теплопостачання, проте за період з 01 лютого 2008 року по 01 вересня 2020 року, вони були проігноровані відповідачем. Внаслідок чого виникла заборгованість за вказаний період в сумі 182997 грн. 09 коп., з яких: 109845 грн. 52 коп. - основний борг, 57705 грн. 46 коп. - втрати від інфляції, 15446 грн. 11 коп. - 3% річних. (Т.1 а.2-10)

Ухвалою від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі. (Т.1 а.с.217-218)

Копію вищевказаної ухвали, разом з позовом та додатками до нього, отримано відповідачем особисто 08 лютого 2021 року. (Т.1 ас.230)

18 лютого 2021 року, відповідач у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подав до суду відзив на позовну заяву. В своєму відзиві просить застосувати строки позовної давності для стягнення заборгованості та відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. (Т.1 а.с.236-236)

У відзиві вказує на те, що в червні 2001 року він придбав у власність приміщення по АДРЕСА_1 . В зимовий час в приміщенні температура становила +7+10 градусів, його неодноразові звернення до позивача щодо замірів тепла та температури в приміщенні були проігноровані. Батареї в приміщенні підключені до обратки, тому при подачі тепла в опалювальний період, вони завжди холодні. 13 жовтня 2005 року йому надано дозвіл на влаштування автономного опалення в приміщенні магазину. На виконання якого, Світловодським УЕГГ 24 жовтня 2005 року були виготовлені технічні умови на проектування газозабезпечення автономного опалення приміщення. Вказане приміщення давно було відключено від теплопостачання, договірні відносини з побутом відсутні. 08 лютого 2021 року представниками позивача за його участі проведено обстеження системи опалення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . В результаті обстеження виявлено, що приміщення площею 112,5 кв.м. не опалюється. Опалювальні прилади відсутні. Стояки централізованого опалення ізольовані двійним полімером. Тому, вважає, що нарахування за теплову енергію безпідставне та незаконне.

09 березня 2021 року представник позивача, у відповідності до вимог ст.179 ЦПК України, подав до суду відповідь на відзив, в якому вказано, що відповідачем не надано доказів про встановлення автономного опалення у належному йому приміщенні. Крім того, з погодженням про встановлення автономного опалення, відповідач до Світловодськпобуту не звертався. (Т.2 а.с.2-5)

Представник позивача Кожум`яка М.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позові та відповіді на відзив.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог повністю, посилаючись в своїх поясненнях на обставини викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», в період з 2008 по 2020 роки, є виконавцем послуг з централізованого опалення для приватних будинків та для багатоквартирних будинків з використанням внутрішньобудинкових теплових мереж. (Т.1 а.с.17-18, 209, 210-211, 212)

Згідно договору купівлі-продажу приміщення магазину від 02 червня 2001 року, ОСОБА_1 є власником вбудованого приміщення магазину, розташованого в цокольному поверсі 5-поверхового цегляного житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 292,1 кв. м. (Т.1 а.с.19, 20-21)

Згідно акту обстеження приміщення від 01 жовтня 2007 року вбачається, що загальна опалювальна площа приміщення відповідача складає 112,5 кв.м. (Т.1 а.с.22)

Відповідно до наказів СП ТОВ «Світловодськпобут» та рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради, за період 2007-2020 років, було встановлено опалювальні сезони на відповідні осінньо-зимові-весняні періоди. (Т.1 а.с.24-75)

Відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради в період з 2006-2020 роки затверджувалися тарифи на послуги теплопостачання СП ТОВ «Світловодськпобут», на відповідний опалювальний період. (Т.1 а.с.76-89, 178-208)

Договірні відносини між сторонами у справі відсутні, проте на ім`я відповідача, як споживача послуг відкрито особовий рахунок.

В період 2008-2020 років ОСОБА_1 направлялися щомісячно рахунки-фактури з нарахованою сумою за спожиту теплову енергію. (Т.1 а.с.90-177)

Згідно довідки нарахування вартості теплової енергії, борг ОСОБА_1 , власника нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1 , станом на 01 вересня 2020 року, за період з лютого 2008 року по квітень 2020 року, складає 109845 грн. 52 коп. (Т.1 а.с.11-12)

Згідно розрахунку суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів власника нежитлового приміщення ОСОБА_1 , за період з лютого 2008 року по серпень 2020 року, складає 57705 грн. 46 коп. (Т.1 а.с.13-14)

Згідно розрахунку суми, на яку збільшився розмір боргу за рахунок 3% річних власника нежитлового приміщення ОСОБА_1 , за період з лютого 2008 року по серпень 2020 року, складає 15446 грн. 11 коп. (Т.1 а.с.15-16)

Згідно копії Акту обстеження земельної ділянки від жовтня 2006 року по АДРЕСА_1 , погодженого архітектором міста, землевпорядником, санітарною службою, держпожежнаглядом, власником приміщення та ЖЕК №4, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 , з метою прибудови топкової до приміщення кафе, магазину в житловому будинку АДРЕСА_1 , було оглянуто наявність на вказаній земельній ділянці інженерних споруд. В результаті огляду встановлено, що на земельній ділянці відсутні водопровід, каналізація, електропостачання, теплопостачання, газопостачання, зв`язок. (Т.1 а.с.237)

Згідно рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 13 жовтня 2005 року за №1070 «Про надання дозволу на влаштування індивідуального опалення в магазині по АДРЕСА_1 » вбачається, що підприємцеві ОСОБА_1 дозволено влаштувати систему автономного опалення в приміщенні магазину по АДРЕСА_1 та зобов`язано останнього виготовити проектну документацію. Дозвіл дійсний до 15 жовтня 2005 року. (Т.1 а.с.238)

Технічні умови на проектування газозабезпечення (автономного опалення) видано 24 жовтня 2005 року, які є дійсними до 24 жовтня 2007 року. (Т.1 а.с.239)

Згідно копії Акту обстеження приміщення від 08 лютого 2021 року, затвердженого головним інженером СП ТОВ «Світловодськпобут», нежитлове приміщення площею 112,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , не опалюється. Опалювальні прилади відсутні. Стояки централізованого опалення ізольовані двойним полімером товщиною 20 мм, в кількості: зал №1 - 3 шт., зал №2 - 4 шт. (Т.1 а.с.250)

Правовідносини, що існують між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В розумінні положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

З огляду на зміст правовідносин, що існують між сторонами, вони по своїй суті є грошовим зобов`язанням, в якому серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника як споживача послуг покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора, як виконавця комунальної послуги, вимагати сплату коштів за фактично надані послуги.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язань.

У своєму відзиві відповідач просив суд застосувати позовну давність.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач протягом 2008-2020 років отримував щомісячно рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, проте не сплачував кошти за отримані послуги, а позивач в свою чергу не вчиняв жодних дій для вирішення питання про їх стягнення і лише 15 жовтня 2020 року подав позов до суду про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

Таким чином, підлягає застосуванню позовна давності терміном 3 роки, що передувала зверненню до суду, а саме період з 15 жовтня 2017 року до 15 жовтня 2020 року.

За період з 01 лютого 2008 року по 14 жовтня 2017 року, нарахована заборгованість за послуги не підлягає стягненню, оскільки, позивачем порушено строки звернення з такими вимогами до суду. Тому, в цій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

За період з жовтня 2017 року по 01 вересня 2020 року, з урахуванням початку та кінця опалювального періоду, діючих тарифів, позивачем нараховувалася плата за спожиту теплову енергію відповідачу, в наступному розмірі:

листопад 2017 року - 2259 грн. 80 коп.

грудень 2017 року - 2543 грн. 64 коп.

січень 2018 року - 3406 грн. 75 коп.

лютий 2018 року - 3010 грн. 03 коп.

березень 2018 року - 3456 грн. 35 коп.

квітень 2018 року - 285 грн. 55 коп.

жовтень 2018 року - 134 грн. 21 коп.

листопад 2018 року - 2462 грн.35 коп.

грудень 2018 року - 3384 грн. 65 коп.

січень 2019 року - 3682 грн. 75 коп.

лютий 2019 року - 2945 грн. 48 коп.

березень 2019 року - 2149 грн. 73 коп.

квітень 2019 року - 341 грн. 44 коп.

грудень 2019 року - 1950 грн. 44 коп.

січень 2020 року - 2839 грн. 42 коп.

лютий 2020 року - 2652 грн. 07 коп.

березень 2020 року - 1630 грн. 99 коп.

квітень 2020 року - 515 грн. 70 коп.

Таким чином, основний борг за спожиту теплову енергію відповідачем за період з 15 жовтня 2017 року до 15 жовтня 2020 року становить 39651 грн. 35 коп.

За період з 15 жовтня 2017 року по 15 жовтня 2020 року, на загальну суму боргу за спожиту теплову енергію в сумі 39651 грн. 35 коп., із розрахунку 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3572 грн. 00 коп.

За період з 15 жовтня 2017 року по 15 жовтня 2020 року, на загальну суму боргу за спожиту теплову енергію в сумі 39651 грн. 35 коп., з урахування втрат від інфляції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 8330 грн. 47 коп.

Твердження відповідача щодо відсутності в належному йому приміщенні централізованого опалення та ненадання позивачем послуг з теплопостачання є недоведеним та необґрунтованим.

Згідно пунктів 24-28 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (яка діяла станом на жовтень 2005 року), споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Витрати, пов`язані з відключенням від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, відшкодовуються споживачем відповідно до калькуляції, складеної виконавцем.

Згідно Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який діяв в 2005 році, доказом підтвердження факту такого відключення є Акт про відключення від мереж ЦО і ГВП, який повинен бути затвердженим міжвідомчою комісією з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП.

Судом встановлено, що наданий рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради дозвіл на влаштування індивідуального опалення в магазині ОСОБА_1 від 13 жовтня 2005 року є дійсним до 15 жовтня 2005 року, тобто фактично протягом 2-х днів. Технічні умови на проектування газозабезпечення автономного опалення приміщення магазину видані 24 жовтня 2005 року і дійсні до 24 жовтня 2007 року.

Враховуючи те, що технічні умови виготовлені були після спливу строку дії дозволу і жодних інших належних та допустимих доказів, в тому числі Акт про відключення від мереж ЦО і ГВП, який повинен бути затвердженим міжвідомчою комісією Світловодської міської ради з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП, надано не було, то суд приходить до висновку, що в період 2008-2020 років ОСОБА_1 був споживачем послуг з теплопостачання СП ТОВ «Світловодськпобут» та зобов`язаний сплачувати за їх отримання, з урахуванням строків позовної давності.

Акту обстеження земельної ділянки від жовтня 2006 року по АДРЕСА_1 , погоджений архітектором міста, землевпорядником, санітарною службою, держпожежнаглядом, власником приміщення та ЖЕК №4, складений на підставі заяви ОСОБА_1 , з метою прибудови топкової до приміщення кафе, магазину в житловому будинку АДРЕСА_1 не є належним доказом відключення приміщення від централізованого опалення, у відповідності до встановленого та діючого Порядку відключення.

Таким чином, позовні вимоги СП ТОВ «Світловодськпобут» підлягають частковому задоволенню лише на суму 51553 грн. 82 коп.

Позивачем при звернені з позовом до суду сплачено судовий збір в сумі 2744 грн. 97 коп. Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволено частково на суму 51553 грн. 82 коп., то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 773 грн. 31 коп. (Т.1 а.с.1)

Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Спільного підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 39651 грн. 35 коп., 3% річних у сумі - 3572 грн. 00 коп., втрати від інфляції - 8330 грн. 47 коп., всього 51553 грн. 82 коп. (п`ятдесят одну тисячу п`ятсот п`ятдесят три гривні вісімдесят дві копійки)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» понесені витрати на сплату судового збору в сумі 773 грн. 31 коп.

В решті позовних вимог відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 жовтня 2021 року.

Позивач: Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут», адреса: вул.Крупської, 2А, м.Світловодськ Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 31678853.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Світловодським МВ УМВС України в Кіровоградській області 18 травня 2009 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2 .

Головуючий суддя С.М. Андріянова