Рішення № 100703831, 25.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2913/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +", м. Харків про стягнення 1560447,79 грн. за участю представників:

позивача - Стеценко О.В.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татойл" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 1389774,34 грн.; пені у розмірі 83386,46 грн.; інфляційних втрат у розмірі 69353,19 грн.; 3% річних у розмірі 17933,80 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму судового збору у розмірі 23406,72 грн. та іншу суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки нафтопродуктів № ТА-Ф3-24 від 21.01.2021 та вказує, що у передбачені умовами п.4.12. договору строки з боку відповідача грошові кошти в повному обсязі за отриманий товар сплачені не були. Залишок заборгованості відповідача склав 1389774,34 грн., який останній мав сплатити постачальнику в строк до 05.02.2021 включно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 25.08.2021 о 11:00.

У підготовчому засіданні 25.08.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на 13.09.2021 о 12:30.

У підготовчому засіданні 13.09.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на 22.09.2021 о 12:00.

У підготовчому засіданні 22.09.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.09.2021 о 11:45.

У судовому засіданні 27.09.2021, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 11.10.2021 о 12:00.

У судовому засіданні 11.10.2021, судом, з огляду на заяву відповідача від 04.10.2021 (вх.№ 23551 від 06.10.2021) про відкладення розгляду справи, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи на 25.10.2021 о 12:50.

Відповідач, через канцелярію суду 25.10.2021 за вх.№ 24941, надав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача після отримання вакцинації знаходиться на лікарняному, іншого представника товариство не має, так як більшість працівників знаходиться на самоізолюванні.

Розглянувши заяву відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні у зв`язку з закінченням строків розгляду справи та тим, що відповідачем в обґрунтування заяви не було подано до суду відповідних доказів в підтвердження необхідності відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Окрім того, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Татойл" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брент +" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ТА-ФЗ-24 (надалі-договір).

За умовами пункту 1.1. постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кількість, асортимент та ціна товару визначається шляхом надання заявок від покупця та виставлення рахунків-фактур постачальником. Можливе відхилення фактичної поставки товару +/- 10 (десять) % від кількості товару погодженого до поставки.

Пунктом 1.3 договору було визначено, що фактичний обсяг товару, що поставляється в рамках договору та на підставі заявок покупця, вказується:

- при базисі поставки FСА естакада авто наливного пункту - у відповідній товарно-транспортній накладній, які видаються відповідним перевізником та/або вантажовідправником, а також e видатковій накладній, яка видається постачальником;

- при базисі поставки ЕХW резервуар на ЛВДС «5С Смига» - в Акті прийому-передачі та/або видатковій накладній.

Відповідно до пункту 3.4. договору, постачальник вважається таким, що належно виконав свої зобов`язання щодо постачання товару з моменту передачі товару покупцю (уповноваженому представнику покупця). Факт передачі товару підтверджується відповідними видатковими накладними та/або Актами прийому-передачі товару. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, вказана в видатковій накладній та/або актах прийому-передачі товару.

Згідно з пунктом 4.1. договору, ціна на товар та порядок оплати визначаються сторонами у додатках до договору, які є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 4.3. договору, покупець здійснює передплату в повному розмірі суми, вказаної у відповідному рахунку постачальника протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними в такому рахунку-фактурі. При здійсненні передплати покупець в платіжному дорученні обов`язково зазначає реквізити рахунку-фактури та реквізити договору по якому здійснюється платіж. Рахунки-фактури виставляються постачальником на електронну пошту покупця, що вказана в реквізитах договору, протягом робочого дня в якому була отримана підписана заявка покупця.

Також, 21.01.2021 року було укладено додаток №1 до договору поставки нафтопродуктів від 21.01.2021 року № ТА-ФЗ-24.

Пунктом 2 додатку №1 до договору було визначено, що покупець здійснює передоплату в розмірі 100% від попередньої вартості загальної кількості товару, що передбачена до поставки згідно заявки покупця. Покупець здійснює передплату в повному розмірі суми, вказаної у відповідному рахунку постачальника протягом банківського дня, в якому постачальник виставив рахунок-фактуру та за реквізитами, вказаними в такому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура виставляється постачальником протягом одного банківського дня з моменту отримання постачальником підписаної покупцем заявки.

Згідно п.4 додатку №1 до договору, постачальник виставляє рахунок-фактуру за товар, а покупець здійснює передоплати за товар виходячи з попередньої ціни за один кілограм товару, для умов поставки:

- FСА естакада авто наливного пункту на ЛВДС «5С Смига», яка розраховується за наступною формулою:

Попередня ціна за 1 кг Товару (без ПДВ) = ((Пл + 26)/1000 * Курс $ * 1,003) + ((Пл + 26)/1000*СМ* Курс $нбу) + А/0,835* Курс €+Н.

Пунктом 5 додатку №1 до договору зазначено, що остаточна ціна за один кілограм товару розраховується постачальником протягом 5 (п`яти) робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому постачався товар, на умовах поставки:

- FСА естакада авто наливного пункту на ЛВДС « 5С Смига», яка розраховується за наступною формулою:

Остаточна ціна за 1 кг Товару (без ПДВ) = ((Плс + 26)/1000 * Курс $ * 1,003) + Аф+ СМФ + МО+Н.

Ціна товару зазначається постачальником в акті приймання-передачі товару за остаточною ціною, який сторони зобов`язані підписати протягом 10 (десяти) календарних днів, наступних за календарним місяцем, у якому постачався Товар.

Пунктом 11 додатку №1 до договору зазначено, що за результатами розрахунку ціни товару постачальник складає розрахунок коригування до податкових накладних та реєструє їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару, або надсилає їх для реєстрації покупцю, якщо розрахована ціна товару менша за попередню ціну товару.

Пунктом 12 додатку №1 до договору зазначено, що за результатами розрахунку ціни товару протягом 5 (п`яти) календарних днів, наступних за датою підписання акту приймання-передачі товару за остаточною ціною, сторони проводять остаточний розрахунок між собою в розрізі кожного рахунку, який був виставлений постачальником:

- якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару - покупець здійснює доплату постачальнику на підставі акту приймання-передачі товару за остаточною ціною. В разі якщо покупець в передбачений строк не підписав акт приймання-передачі товару за остаточною ціною, зазначений акт вважається підписаний сторонами згідно умов п. 10.14 договору. Датою підписання такого акту є вказана в ньому дата складання ЕDІ - документа;

- якщо розрахована ціна товару менша за попередню ціну товару - постачальник повертає покупцю відповідну суму сплачених ним коштів за письмовою вимогою покупця протягом 10 банківських днів від дати отримання письмової вимоги покупця.

У разі відсутності письмової вимоги покупця щодо повернення коштів, постачальник має право зарахувати залишок передплати, здійсненої покупцем як оплату рахунків, на підставі яких виникла заборгованість та/або які були не оплачені (повністю або частково) покупцем.

Відповідно до пункту 10.4. договору, сторони домовилися, що на виконання умов договору, в системі електронного документообігу ЕDІ за допомогою комп`ютерної програми «М.Е. Dос IS», будуть створюватися, відправлятися, передаватися, одержуватися, зберігатися, оброблятися та використовуватися наступні форми електронних документів:

- Договір поставки;

- додаткова угода до договору поставки;

- додаток до договору поставки;

- Акт приймання-передачі;

- видаткова накладна;

- довіреність;

- Акт приймання-передачі Товару по остаточній ціні;

- Акт звірки взаємних розрахунків;

- Акт про анулювання документа.

Відповідно до пункту 10.11. договору, сторони домовилися про те, що при виконанні умов договору будуть здійснювати підписання актів приймання-передачі, видаткових накладних, довіреностей, актів приймання-передачі товару по остаточній ціні, актів звірки взаємних розрахунків, актів про анулювання документа - в формі електронних ЕDІ-документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи ЕDІ.

Згідно з пунктом 10.12. договору, ЕDІ-документи вважаються переданими стороною - відправником і отриманими стороною-одержувачем з моменту їх внесення в систему ЕDІ з зазначенням реквізитів сторони-одержувача, незалежно від того, чи здійснила сторона-одержувач дії по прийманню/перегляду отриманого ЕDІ-документа. Кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням ЕDІ-документів в системі ЕDІ та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій стороні. Сторона яка здійснює надсилання ЕDІ-документа вважається стороною-відправником, а сторона яка здійснює отримання ЕDІ-документа, вважається стороною-одержувачем.

Відповідно до пункту 10.14. договору, днем набрання чинності ЕDІ-документом є вказана в ньому дата складання такого ЕDІ-документу, яка є обов`язковим реквізитом.

Абзацом 3 пункту 10.14. договору було визначено, що ЕDІ-документи також вважаються підписаними сторонами і набирають чинності у випадках, коли вони були підписані КЕП стороною-відправником та надіслані стороні-одержувачу, проте протягом передбаченого договором строку, сторона-одержувач не підписала такі ЕDІ-документи та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання ЕDІ-документів. Мотивована відмова від підписання ЕDІ-документа з обов`язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення.

Відповідно до пункту 10.16. договору у випадку, коли договором не встановлено строків підписання конкретних ЕDІ-документів, сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами КЕП та системи ЕDІ становить 3 (три) робочих днів з дати внесення ЕDІ-документів в системі ЕDІ стороною-відправником.

Так, на виконання умов договору та додатку №1 до договору покупцю було поставлено постачальником дизельне пальне (ДТ (євро) Євро СОРТ Е клас К5 (ДТ-Е-К5) на загальну суму 5682808,23 грн., що підтверджується актом № ТАБ000357 прийому - передачі Товару за остаточною ціною по договору від 31.01.2021 та наступними видатковими накладними: № 11 від 21.01.2021, № 12 від 21.01.2021, № 16 від 22.01.2021, № 18 від 23.01.2021. Для підтвердження реалізації дизельного пального (ДТ (євро) Євро СОРТ Е клас К5 (ДТ-Е-К5) ТОВ "Татойл" було направлено на реєстрацію і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних, а саме: податкові накладні №12 від 21.01.2021, №27 від 23.01.2021, №26 від 22.01.2021, розрахунки коригувань №21 від 21.01.2021, №53 від 31.01.2021, №52 від 31.01.2021, №54 від 31.01.2021.

Згідно з пунктом 4.12. договору за результатами розрахунку ціни товару протягом 5 календарних днів, наступних за датою підписання акту приймання - передачі товару за остаточною ціною, сторони проводять остаточний розрахунок між собою в розрізі кожного рахунку, який був виставлений постачальником:

- якщо розрахована ціна товару більша за попередню ціну товару - покупець здійснює доплату постачальнику на підставі акту приймання - передачі товару за остаточною ціною.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 11 від 21.01.2021 для оплати товару за договором

Даний рахунок відповідачем було оплачено частково в сумі 4293033,88 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 9151 від 21.01.2021, № 9171 від 22.01.2021, № 9178 від 22.01.2021, № 9197 від 25.01.2021, № 15803 від 17.02.2021, № 16964 від 20.04.2021, № 17075 від 27.04.2021, № 17264 від 11.05.2021, № 17996 від 18.06.2021 та № 18134 від 29.06.2021.

Відтак, у передбачені умовами п. 4.12. договору строки відповідачем грошові кошти в повному обсязі за отриманий товар сплачені не були. Залишок заборгованості відповідача за договором склав 1389774,34 грн., який останній мав сплатити постачальнику в строк до 05.02.2021 року включно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 1389774,34 грн., у зв`язку з чим дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до пункту 5.2. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати та з урахуванням частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи положення п. 5.2. договору, перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 83386,46 грн. за період 06.02.2021 - 12.07.2021.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 69353,19 грн. та 3% річних у розмірі 17933,80 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, вони є вірними, у зв`язку з чим з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 69353,19 грн. та 3% річних у розмірі 17933,80 грн. за період з 06.02.2021 - 12.07.2021.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 23406,72 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 144, к. 206-1, ідентифікаційний код 41423131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюнника, буд. 28-А, оф.322, ідентифікаційний номер 42804541) суму основного боргу у розмірі 1389774,34 грн.; пеню у розмірі 83386,46 грн.; інфляційні втрати у розмірі 69353,19 грн.; 3% річних у розмірі 17933,80 грн. та суму судового збору у розмірі 23406,72 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Татойл" (03150, м. Київ, вул. В. Тютюнника, буд. 28-А, оф.322, ідентифікаційний номер 42804541).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брент +" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 144, к. 206-1, ідентифікаційний код 41423131).

Повне рішення складено "01" листопада 2021 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/2913/21