Рішення № 100703474, 26.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 справа № 914/2558/21

Господарський суд Львівської області у складі судді О.Д. Запотічняк

за участю секретаря судового засідання А.П. Полянського

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу

за позовом: Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика», с. Оглядів, Львівська обл.,

про стягнення 7224,25 грн

за участю представників сторін:

прокурор: Панькевич Р.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Фрей А.В. – представник;

Хід розгляду справи.

Керівник Червоноградської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» про стягнення 7224,25 грн.

Ухвалою від 14.09.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначив розгляд справи на 12.10.2021.

06.10.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх.№ 23468/21).

В судове засідання 12.10.2021 представники сторін не з`явились, причин не явки не вказали, відтак суд відклав розгляд справи на 26.10.2021.

26.10.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив прокурора, просив поновити Позивачу строк на подання відповіді на відзив, у зв`язку із скеруванням листа з відзивом до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Державної служби з безпеки на транспорті для надання відповідної інформації та пояснень з метою підготовки обгрунтованої позиції позивача та відповіді на відзив

Відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 12.10.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Прокурор та позивач посилаються на те, що 08.04.2021р. проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля марки «VOLVO» модель FH500, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки FELDBINDER, модель КІР63.3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить відповідачу, та встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів осьового навантаження автомобіля.

Зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимого осьового навантаження (норма 11, фактично 6,63; норма 11, фактично – 9,35: норма 22, фактично – 23,61 тон), що зафіксовано актом №044984 від 08.04.2021. На підставі зазначеного посадовими особами позивача нараховано відповідачу плату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні у розмірі 218,00 євро.

На підставі пунктів 27, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) відповідачу належало сплатити плату за проїзд в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати (згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 08.04.2021 еквівалентно 7224,25 грн). Однак відповідач ці кошти добровільно не сплатив.

Підставою для звернення прокурора з позовом до суду стало те, що позивач, маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, не звернувся до суду за їх захистом.

Правова позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на Відповідача згідно Акту №044984 від 08.04.2021, Довідки №027869 від 08.04.2021 та Акту № 275593 від 8.04.2021 не накладався адміністративно-господарський штраф, відтак сторона була позбавлена можливості оскаржити такий оскаржити.

Також відповідач зазначає, що перевірку було проведено о 22.30 год, згідно щотижневого графіку проведення рейдових перевірок. На момент перевірки 08.04.2021р, на ділянці автомобільної дороги Київ- Одеса, М-05 км 210+450 (праворуч) погоджений час роботи пересувного пункту габаритно- вагового контролю був з 8.00 до 8.00 год. Це може тлумачитись Позивачем технічною помилкою, опискою, про те з аналізу зазначеного графіку, час роботи усіх пересувних пунктів габаритно-вагового контролю закінчувався не пізніше 17.00год. Відтак вважає, що даний ваговий контроль було здійснено з порушенням, не в межах повноважень та не у спосіб визначеним чинним законодавством.

Загальна фактична маса вантажу разом з транспортними засобами (автомобіль т причіп) становила 39,59 тон при нормативно допустимій вазі 40тон (не враховуючи допустимої похибки встановленої чинним законодавством). Отже, на момент завантаження, перевезення та здійснення зважування Укртрансбезпекою транспортних засобів їх загальна маса не перевищувала допустимої ваги. Тому водію під час виїзду з вантажем згідно товаросупровідних документів та документів та транспортний засіб не потрібно було мати дозвіл на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень, а Відповідачу відповідно не потрібно було його отримувати (фактично він і не міг його отримати), оскільки загальна маса автомобіля з вантажем перед виїздом не перевищувала максимально допустимі показники ваги.

Також звернув увагу, що Відповідачем перевозився цукор, який за своїми фізичними властивостями є сипучим та подільним вантажем (про що водієм було надано письмове пояснення в Акті №275593 від 08.04.2021р.). Зазначений вантаж насипом розміщувався в спеціалізованій харчовій цистерні (силосі) напівпричіпу та під час перевезення постійно переміщується по всім осям такого транспортного засобу, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху. Тому зважування проведене 08.04.2021р. не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, зсув центру ваги при нахилі навісного обладнання при заїзді на платформу ваг, коли починається рівномірний рух сипучого вантажу, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю.

З урахуванням відзиву на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

На підставі затвердженого графіка проведення перевірок у період з 05.04.2021 по 11.04.2021 та направлення на перевірку № 012322 від 02.04.2021, посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Черкаської області 08.04.2021 на автодорозі Київ-Одеса 210 км+450 м провели габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки «VOLVO» модель FH500, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки FELDBINDER, модель КІР63.3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення по маршруту с.Павлів, Львівська область – с. Миколаївське, Миколаївська область.

Власником вантажного автомобіля марки «VOLVO» модель FH500, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки FELDBINDER, модель КІР63.3, реєстраційний номер НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрологістика», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

У товарно-транспортній накладній № 2400 від 07.04.2021 зазначено, що вантажний автомобіль марки «VOLVO» модель FH500, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки FELDBINDER, модель КІР63.3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження – с.Павлів, Львівська область до пункту розвантаження - с. Миколаївське, Миколаївська область.

За результатами проведеної перевірки і зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Черкаській області зафіксували повну масу транспортного засобу 39,5 т при нормативно допустимій 40 т, з фактичним навантаженням: на першу вісь – 6, 63 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь – 9,35 т при нормативно допустимій – 11 т, на третю вісь – 23,61 т при нормативно допустимій - 22 т.

За результатами перевірки 08.04.2021 посадова особа Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області склала акт № 044984 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; акт № 275593 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; довідку № 027869 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Також до позову долучено талон зважування № 868, виданий о 22 год 30 хв.

Зазначені акти та довідку отримано водієм транспортного засобу, що підтверджується його підписом.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1799 від 08.04.2021, перевищення навантаження на вісь – 1,61 т, що становить 7,32 %, що за перерахунком прокурора згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 08.04.2021 еквівалентно 7224,25 грн.

14 квітня 2021 року Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області направило відповідачу лист № 27059/26.4/24-21, в якому просило внести плату за проїзд, яка нарахована 08.04.2021 на суму 218,00 євро. Відповіді на лист матеріали справи не містять.

25.06.2021 позивач звернувся до Прокуратури Львівської області з листом, в якому просив вжити заходи прокурорського реагування та розглянути можливість представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в судовому порядку, стосовно питання стягнення нарахованих відповідачу коштів.

09.08.2021 Львівською місцевою прокуратурою направлено позивачу повідомлення про звернення до суду в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру».

Оцінка суду.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Пунктом 5 статті 14 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” передбачено, що у 2020 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону).

Відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 27 частини 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, до повноважень Укртрансбезпеки входить не виключно здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, але й також вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

При цьому Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через зазначені територіальні органи.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2, п. 4 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5. розділу 22 “Перевезення вантажу” Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Власником автомобіля марки «VOLVO» модель FH500, реєстраційний номер НОМЕР_1 із причіпом марки FELDBINDER, модель КІР63.3, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Агрологістика», що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Під час проведення контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Київській області зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням нормативно допустимого осьового навантаження (норма 11 т, фактично 6,63 т; норма 11 т, фактично – 9,35 т; норма 22 т, фактично 23,61 т), що зафіксовано довідкою №027869 від 08.04.2021.

Відтак заперечення Відповідача що загальна маса вантажу разом із транспортним засобом була в межах нормативно – допустимих, а також те, що перевозився цукор в цистерні, який переміщався по всім осям транспортного засобу під час руху, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.

При здійсненні перевезень повна маса транспортного засобу може бути в межах норми, але через неправильне розміщення вантажу навантаження на осі може бути з перевищенням допустимих осьових навантажень, що і було встановлено під час здійснення зважування.

Відповідно до п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Власник та водій транспортного засобу зобов`язані забезпечити правильне розміщення вантажу, забезпечити належну швидкість руху та з метою забезпечення безпеки перевезень виключити можливість його переміщення під час здійснення перевезень, особливо сипучих, оскільки самовільне переміщення вантажу під час перевезення може спричинити порушення гальмівних якостей транспортного засобу, порушити його бокову стійкість на дорозі, призвести до ДТП з непередбачуваними наслідками.

Згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Водієм транспортного засобу Ващук Р.Р. такого дозволу перевіряючим не надано. Не надано такого дозволу й відповідачем суду.

Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області діяли на підставі затвердженого 01.04.2021р. графіка проведення рейдових перевірок управління та направлення на рейдову перевірку № 012322 від 02.04.2021 р.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України “Про дорожній рух”, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п”яти відсотків.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з п.п. 26-28, 31-1 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами габаритно-вагового контролю (зважування) транспортного засобу з вантажем встановлено перевищення вагових параметрів (осьового навантаження) над нормативним на 7,32 %, що перевищило допустиму похибку у 2%, передбачену для можливого збільшення осьового навантаження, зумовленого нерівномірним розподілом вантажу.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Факт перевезення вантажу відповідачем з перевищенням встановленого нормативно допустимого осьового навантаження, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, відповідно до відомостей акта від 08.04.2021 р. № 275593, цього ж дня складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за №1799. Плата відповідно до цього розрахунку склала 218,00 євро. При здійсненні розрахунку працівники позивача виходили з того, що пройдена транспортним засобом відстань з с.Павлів, Львівська область до міста Умань склала 545 км.

Правильність розрахунку №1799 та факт здійснення перевезень вантажу відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною № 2400 від 07.04.2021 р., загальновідомою протяжністю автомобільного шляху за маршрутом, вказаним у товарно-транспортній накладній: с Павлів, Львівська область до с. Миколаївське, Миколаївська область, відповідно до відомостей набору додатків, які засновані на безкоштовному картографічному сервісі і технології, що надається компанією Google (шлях електронного дослупу: https://www.google.com.ua/maps), офіційним курсом Національного банку України станом на 08.04.2021 р., відповідно до якого вартість 1 євро складала 33,13 грн.

Згідно з нормами п. 31-1 Порядку, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки. У матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані докази добровільної сплати відповідачем зазначеної вище плати.

Відповідач повідомлявся позивачем про необхідність сплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового транспортного засобу листом № 27059/26.4/24-21 від 14.04.2021 р.

На підставі наведених вище доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі виникли правовідносини щодо своєчасної сплати плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Позивач з квітня 2021 не вчиняв дій, спрямованих на стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Листом від 25.06.2021 р. позивач просив прокуратуру Львівської області розглянути можливість представництва інтересів держави в особі Уктрансбезпеки з цього питання в порядку цивільного та/або господарського судочинства.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті. З питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у її постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Враховуючи наявність у матеріалах справи перелічених вище доказів, у їх сукупності, обгрунтованість наявними у матеріалах справи доказами, наведених у позовній заяві аргументів прокурора та позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право держави в особі позивача на 7224,25 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що ваговий контроль було здійснено з порушенням о 22 год 30 хв, поза визначеним часом у графіку. Оскільки, згідно з погодженим графіком щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Черкаській області на квітень 2021 на ділянці дороги М-05 Київ-Одеса 210км+450 встановлено час роботи з 08 год. до 08 год. тобто 24год. на добу, а тому ваговий контроль було проведено у межах повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спірні відносини виникли між сторонами у справі з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави). Такі висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 06 червня 2018 р. у справі № 820/1203/17.

Відповідно до приписів ч.ч. 1 та 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до вимог ч. 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено права та інтереси держави в особі позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, з огляду на наведені вище та такі норми права.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суд справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора та про необхідність їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Львівською обласною прокуратурою при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Враховуючи наведене, оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 247-252, 327 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області поданий в інтересах позивача: Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» (80256, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Оглядів, вул. Каштанова, буд. 6, код ЄДРПОУ 37976972) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в дохід Державного бюджету України 7224,25 грн (ГУК у Черкаській облю/тг м. Черкаси/22160100, код ЄДРПОУ 37930566, банк одержувача: Казначейство України, р/р 3689999803131212160000023759) плати за проїзд автомобільними дорогами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» (80256, Львівська обл., Радехівський р-н, с. Оглядів, вул. Каштанова, буд. 6, код ЄДРПОУ 37976972) на користь Львівської обласної прокуратури (рахунок UA 138201720343140001000000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код 02910031) 2270 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2021.

Суддя Запотічняк О.Д.