Рішення № 100703297, 26.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.10.2021Справа № 910/11011/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ"

до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"

про стягнення 49 356 548, 37 грн.

за участю представників:

від позивача: Погорілець Р.В.

від відповідача: Коваль О.С.

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про стягнення 49 356 548, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №679/01 від 12.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11011/21, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 03.08.2021.

У судовому засіданні 03.08.2021 суд оголосив перерву до 31.08.2021.

09.08.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач не довів дат настання строку виконання зобов`язань щодо оплати електроенергії спірних періодів. Окрім того, відповідач повідомляє, що спеціальним порядком передбачено розрахунків за електричну енергію, продану за «зеленим» тарифом, відповідно до якого повна оплата електроенергії продавця за «зеленим» тарифом пов`язана з надходженням коштів на рахунок відповідача від оператора системи передачі - ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО". Також, відповідач звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" визначено спосіб (порядок) виконання зобов`язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у відповідача перед виробниками за "зеленим" тарифом, відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

31.08.2021 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

31.08.2021 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку із несправністю комп`ютерної мережі та роботи ДСС «Діловодство спеціалізованого суду», за допомогою якого здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 суд призначив підготовче засідання по справі № 910/11011/21 на 14.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 повернуто заявнику без розгляду зустрічну позовну заяву Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" про визнання недійсним пункту договору.

14.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки та 3% річних та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме: ПАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Кабінет Міністрів України.

У судовому засіданні 14.09.2021 суд оголосив перерву в підготовчому засідання до 28.09.2021.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПАТ "НЕК "Укренерго" послуг відповідача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Враховуючи наведені в клопотанні обґрунтування, суд прийшов до висновку за необхідне залучити ПАТ "НЕК "Укренерго" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ПАТ "НЕК "Укренерго".

Щодо клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Кабінет Міністрів України, суд зазначає, що відповідачем не наведено належних обґрунтувань, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Обставин, з яких вбачається, що внаслідок прийняття судового рішення у даній справі на Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг буде покладено нові обов`язки та виникнуть нові права, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якості третіх осіб.

21.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

22.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

24.09.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

28.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача повторно надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

28.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 28.09.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2021.

У судовому засіданні 05.10.2021 суд розглянув клопотання відповідача від 28.09.2021 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Проте, відповідачем не наведено належних обґрунтувань, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Обставин, з яких вбачається, що внаслідок прийняття судового рішення у даній справі на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг буде покладено нові обов`язки та виникнуть нові права, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 05.10.2021 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11011/21 до судового розгляду по суті на 26.10.2021, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2021 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2021 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи по суті третя особа повідомлена ухвалою суду від 05.10.2021.

У судовому засіданні 26.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" (продавець за "зеленим" тарифом, позивач) та Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (гарантований покупець, відповідач) укладений договір №679/01 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок) (п. 1.1 договору).

31.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №838/01/20 до договору №679/01 від 12.09.2019.

Згідно із п. 2.3. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до п. 2.4. та 2.5. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020) продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за зеленим тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020)).

Згідно із п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

За змістом п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020) продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

29.05.2020 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1472/01/20 до договору №679/01 від 12.09.2019.

04.02.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №189/01/21 до договору №679/01 від 12.09.2019.

Згідно з п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020) обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

На виконання умов договору у період з червня 2020 року по листопад 2020 року позивачем вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію у загальному обсязі 17 849 489 кВт*год на суму 88 663 450,63 грн, про що між сторонами було складено та підписано акти купівлі-продажу електроенергії з червня 2020 року по листопад 2020 року.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, станом на час звернення позивача до суду, заборгованість сплатив частково у розмірі 49 480 239,87 грн, у зв`язку із чим за розрахунком позивача у відповідача заборгованість становить 39 183 210,76 грн.

У зв`язку із викладеним позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 183 210,76 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором №679/01 від 12.09.2019 позивачем заявлено до стягнення з відповідача нараховані пеню у розмірі 2 437 961,57 грн, штраф у розмірі 2 742 824,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 927 229,99 грн, 3% річних у розмірі 1 065 321,30 грн

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

За змістом ч. 3 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов`язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" за бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" "зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Відповідно до п. 1.3 Порядку виробник за «зеленим» тарифом - суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії та продаж електричної енергії гарантованому покупцю за «зеленим» тарифом відповідно до укладеного між ними договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Главою 7 Порядку визначено, що за "зеленим" тарифом адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею виробників за "зеленим" тарифом, у яких гарантований покупець купує електричну енергію. Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг відбору генеруючими одиницями виробників за "зеленим" тарифом у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці виробників за "зеленим" тарифом, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку. При цьому обсяг відпуску електричної енергії за розрахунковий місяць визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач виробив та продав відповідачу електричну енергію у червні 2020 року в загальному обсязі 3 630 625,00 кВт*год на суму 18 531 871,80 грн, у липні 2020 року в загальному обсязі 4 082 723,00 кВт*год на суму 22 105 495,42 грн, у серпні 2020 року в загальному обсязі 4 016 161,00 кВт*год на суму 18 483 336,80 грн, у вересні 2020 року в загальному обсязі 3 081 568,00 кВт*год на суму 14 182 115,51 грн, у жовтні 2020 року в загальному обсязі кВт*год на суму 1 338 076,66 грн, у листопаді 2020 року в загальному обсязі 795 682,00 кВт*год на суму 4 022 554,44 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за період з червня по листопад 2020 року, які підписано та скріплено печатками Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" та Державним підприємством "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ".

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково у розмірі 49 480 239,87 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не оплачено вартість відпущеної позивачем електроенергії у розмірі 39 183 210,76 грн, а саме з червня 2020 по липень 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

У п. 10.1 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом зазначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 10.4 глави 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 30.06.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у червні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 22.07.2020 №1435.

Акт купівлі-продажу електроенергії за липень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 31.07.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у липні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 19.08.2020 №1600.

Акт купівлі-продажу електроенергії за серпень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 31.08.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у серпні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 23.09.2020 №1740.

Акт купівлі-продажу електроенергії за вересень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 30.09.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у вересні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 21.10.2020 №1937.

Акт купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 31.10.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у жовтні 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 20.11.2020 №2138.

Акт купівлі-продажу електроенергії за листопад 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписані сторонами 30.11.2020.

Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у листопаді 2020 року, затверджений постановою НКРЕКП від 23.12.2020 №2682.

З огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії, з урахуванням авансових платежів, за червень 2020 року у строк до 24.07.2020, за липень 2020 року у строк до 21.08.2020, за серпень 2020 року у строк до 25.09.2020, за вересень 2020 року у строк до 23.10.2020, за жовтень 2020 року у строк до 24.11.2020, за листопад 2020 року у строк до 25.12.2020.

Отже, погоджений сторонами строк оплати за відпущену електричну енергію є таким, що настав.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не довів настання строку виконання зобов`язань щодо повної оплати, суд вважає такі заперечення помилковими та такі, що не відповідають дійсності, з огляду на встановлені судом вище обставини.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що порушення Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов`язань щодо оплати вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків відповідача з виробниками.

З огляду на ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором №679/01 від 12.09.2019 саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом, а також відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 № 641.

Посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом".

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача та не приймає доводи відповідача.

Судом також відхиляються доводи відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Однак, суд звертає увагу про відсутність нормативного акту, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами обставини на які він посилається у відзиві на позов, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

У зв`язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №679/01 від 12.09.2019 становить 39 183 210,76 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати передбачена у п. 4.6. договору (в редакції додаткової угоди № 838/01/20 від 31.03.2020), відповідно до якого сторони погодили, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

Водночас, позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період, за який здійснюється нарахування пені та 3% річних.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних судом встановлено, що сума пені становить 2 430 985,37 грн та 3% річних становить 3 927 229,99 грн, у зв`язку із чим, суд частково задовольняє позов у цій частині.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що розрахунок здійснений правильно, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунки інфляційних втрат у розмірі 3 927 229,99 грн є арифметично правильними, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню повністю.

Водночас, відповідачем заявлено про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат до 1 гривні.

Однак, щодо доводів відповідача про необхідність зменшення неустойки до 1 гривні, то суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 лютого 2020 року по справі №918/116/19 вказано, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що зменшення розміру неустойки до 1 гривні нівелюватиме саме значення неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасну сплату коштів (відповідно до строків, передбачених договором).

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

На підставі наведеного, суд, оцінивши всі доводи сторін по даній справі щодо зменшення неустойки прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, 3 % річних та інфляційних втрат до 1 гривні.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (01032, місто Київ, вулиця СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ПАРК МАР`ЯНСЬКЕ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ДОНЕЦЬКЕ, будинок 186, ідентифікаційний код 30523335) заборгованість у розмірі 39 183 210,76 грн, пеню у розмірі 2 430 985,37 грн, штраф у розмірі 2 742 824,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 927 229,99 грн, 3% річних у розмірі 1 065 321,30 грн та судовий збір у розмірі 740 243,59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 01.11.2021.

Суддя О.В. Гулевець