Рішення № 100703230, 01.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

01.11.2021Справа № 910/12698/21Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12698/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал» (код 42487793; 02094, м.Київ, вул. Гната Хоткевича, 22, оф.202; e-mail: denis_jurist@ukr.net)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСПЛ» (код 43573481; 02140, місто Київ, проспект Миколи Бажана, 16, офіс 16)

про стягнення 119 989,10 грн.

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСПЛ» (далі - відповідач) про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 119 989,10 грн.

Між сторонами досягнуто домовленості шляхом виставлення Відповідачем рахунку №69 від 31.07.2020, та оплати вказаного рахунку Позивачем згідно платіжного доручення №592 від 31.07.2020р. на суму 119 989,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, даною ухвалою зобов`язано позивача надати суду копію рахунку №69 від 31.07.2020 на виконання якого Позивачем сплачено грошові кошти.

Станом на час розгляду справи Позивачем вимог ухвали суду не виконано, копію рахунку №69 від 31.07.2020 суду не надано.

Відповідно до ч.10 статті 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, з огляду на те, що особою, зобов`язаною надати даний доказ є позивач, про існування такого доказу останній зазначає у позові, посилання на реквізити такого рахунку містяться у платіжному дорученні №592 від 31.07.2020р., даного факту відповідачем не спростовано, суд визнає дану обставину.

Щодо належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке.

Ухвалу Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі було надіслано Відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення №0105478487530 з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відмовився».

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами було досягнуто домовленість щодо поставки товару, що підтверджується наступним:

- Відповідачем виставлено Позивачу рахунок №69 від 31.07.2020 року «за фланець, відвід,перехід»;

- Платіжним дорученням №592 від 31.07.2020р. Позивачем сплачено на користь Відповідача грошові кошти в сумі 119 989,10 грн. з призначенням платежу: «Оплата згідно рахунку №69 від 31.07.20р. за фланець, відвід,перехід».

З огляду на те, що доказів іншого, а саме щодо розміру попередньої оплати сторонами суду не надано, суд визначає дану обставину як доведену.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною п`ятою статті 265 ГК України передбачено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем направлено Позивачу пропозицію до укладення договору шляхом виставлення рахунку №69 від 31.07.2020 року. В свою чергу, Позивачем прийнято пропозицію про що свідчить Платіжне доручення №592 від 31.07.2020р. за яким Позивачем сплачено на користь Відповідача грошові кошти в сумі 119 989,10 грн.

Отже, між сторонами укладено договір у спрощений спосіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При цьому, при зверненні до Господарського суду міста Києва із даним позовом, Позивач обґрунтовує заявлені вимоги до стягнення на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу Позивача, що встановлені у справі обставини свідчать про те, що між сторонами наявні господарські відносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб, що регулюються нормами зобов`язального права, зокрема, положеннями глави 30 "Поставка" ГК України, а також глави 54 "Купівля-продаж" ЦК України, відтак, Відповідач набув грошові кошти, стягнення яких є предметом спору, за наявності достатніх правових підстав (договору).

Відповідно до статті 1212 ЦК України, на яку посилається Позивач як на підставу заявлених вимог визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.

Таким чином, вирішення питання про стягнення безпідставно набутих коштів залежить від висновків про наявність/відсутність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких здійснено відповідне перерахування заявлених до стягнення коштів.

Оскільки між сторонами у справі шляхом виставлення рахунку та його оплати виникли договірні відносини, і спірні кошти перераховані Позивачем із конкретною правовою підставою, яка фактично погоджена Позивачем, то такі кошти набуто Відповідачем за наявності правової підстави, а тому їх не може бути стягнено з Відповідача відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Виходячи з наведеного, враховуючи наявність зобов`язальних відносин між сторонами, суд вважає, що договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до цих відносин положень ст. 1212 ЦК України, яка передбачає позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що підстав для повернення позивачу коштів у сумі 119 989,10 грн. немає, а тому у позові ТОВ «Будівельна компанія «Гранд Універсал» слід відмовити.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСПЛ» про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 119 989,10 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гранд Універсал».

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.11.2021.

Суддя Ігор Курдельчук