Рішення № 100703099, 01.11.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021Справа № 910/6971/21Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРОФОРМАТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ"

про стягнення грошових коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.04.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРОФОРМАТ" надійшла позовна заява б/н від 16.04.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" про стягнення заборгованості в розмірі 117 772, 80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРОФОРМАТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" залишено без руху, надано позивачу строк для надання усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

21.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2021 року про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя ОСОБА_1) від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6971/21, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справу 07.09.2021 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 вказану справу передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 прийнято справу № 910/6971/21 до свого провадження та повторно розпочато розгляд справи № 910/6971/21 по суті.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/6971/21 від 25.05.2021 була надіслана на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана останнім, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/6971/21 від 25.05.2021 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: просп. Правди, 33, кв. 153, м. Київ, 04108, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 також повернулася з адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРОФОРМАТ" (Постачальник) укладено договір № 15/05-зи (надалі також - Договір), згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується виготовити Покупцеві основи для дорожніх знаків та інші комплектуючі для знаків дорожніх (надалі - «Продукція»), а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за неї вказану грошову суму відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, поставка Продукції за даним Договором здійснюється партіями. Кількість, номенклатура, вартість, одиниці виміру Продукції, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура (найменування згідно з ДСГУ 4Ш0 - 2002), визначається у Специфікаціях на кожну партію Продукції.

Право власності та ризики випадкового пошкодження або знищення Продукції переходять до Покупця з моменту передачі Продукції Покупцеві, що оформлюється видатковою накладною. (п. 2.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна за одиницю Продукції зазначається в Специфікаціях на кожну партію Продукції.

За приписами пунктів 4.1-4.4 Договору, орієнтована загальна вартість Договору складає 4 000 000,00 грн, крім того ПДВ 800 000,00 грн, разом з ПДВ 4 800 000,00 грн. Остаточна вартість Договору складається із сум всіх Специфікацій.

Розрахунки за Договором здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Строк оплати вказується в Специфікаціях укладених на кожну партію Продукції.

У разі дострокового припинення, або закінчення строку дії цього Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлену Продукцію відповідно до умов Договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє строком « 31» грудня 2012 року. Після чого вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік при відсутності заперечень однієї із Сторін. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які виникли, але не були виконані на дату закінчення цього Договору, а також від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.

У п. 1 Додаткової угоди від 31.12.2013 до Договору сторони домовились відповідно до ст. 259 ЦК України встановити строк позовної давності за даним Договором у 7 (сім) років.

У п. 2 Додаткової угоди від 31.12.2013 до Договору сторони домовились п. 8.1 Договору викласти в наступній редакції: «Даний Договір набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє строком 31 грудня 2018 року, але в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, які виникли, але не були виконані на дату закінчення строку дії Договору.».

В межах вказаного Договору сторонами було підписано Специфікації № 20 від 28.04.2014, № 21 від 29.04.2014, № 22 від 05.05.2014, № 23 від 07.05.2014, № 24 від 12.05.2014, № 25 від 13.06.2014, № 26 від 16.06.2014, № 27 від 24.06.2014, № 28 від 04.07.2014, № 29 від 16.09.2014, № 30 від 17.10.2014, № 31 від 21.10.2014, № 32 від 29.10.2014, №

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору за період з 28.04.2014 по 31.10.2014 ним здійснено поставку товару на загальну суму 144 162,90 грн, в той час як відповідачем оплачено в період з 28.04.2014 по 31.10.2014 вартість товару на суму 26 390,10 грн. Отже, позивачем заявлено до стягнення з відповідача вартість неоплаченого товару на суму 117 772,80 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору з урахуванням Специфікацій у період з квітня 2014 року по жовтень 2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 144 162,90 грн, що підтверджується видатковими накладними № 26 від 28.04.2014, № 39 від 05.05.2014, № 38 від 05.05.2014, № 40 від 08.05.2014, № 62 від 06.06.2014, № 64 від 13.06.2014, № 65 від 18.06.2014, № 70 від 26.06.2014, № 76 від 10.07.2014, № 139 від 19.09.2014, № 181 від 17.10.2014, № 195 від 22.10.2014, № 214 від 31.10.2014, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Повноваження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" на підписання вказаних первинних документів підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей за відповідний період.

Відповідно до банківської виписки, відповідач здійснив оплату за товар 30.04.2014 у сумі 14 806,45 грн та 11.06.2014 у сумі 11 583,65 грн, а загалом на суму 26 390,10 грн.

У зв`язку з тим, що строк виконання відповідачем зобов`язань за Договором в силу умов Специфікацій та п. 4.4 Договору є таким, що настав, а оплату переданого товару відповідач здійснив частково, суд дійшов висновку, що наразі заборгованість відповідача перед позивачем становить 117 772,80 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Так, належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 117 772,80 грн до матеріалів справи не подано.

Отже, за наведених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 117 772,80 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач в свою чергу обставин прострочення перед позивачем за Договором не спростував, заперечень проти позову не навів.

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РА СТАНДАРТ" (просп. Правди, 33, кв. 153, м. Київ, 04108, ідентифікаційний код 35442434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ЄВРОФОРМАТ" (вул. Куренівська, 21, літ. «Г», м. Київ, 04073, ідентифікаційний код 32453930) борг у розмірі 117 772,80 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01.11.2021

Суддя Т. Ю. Трофименко