Постанова № 10069829, 15.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2010 р.Справа № 9/54-10-877

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2010р. №67

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2010 року

у справі №9/54-10-877

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 913,12 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 913,12 грн. вартості недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26 квітня 2010 року у справі №9/54-10-877 (суддя Меденцев П.А.) позов ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” задоволено. З Одеської залізниці на користь позивача стягнуто 913,12 грн. вартості недостачі вантажу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” з огляду на положення ст.ст. 11, 509, 526, 530, 615, 626, 629, 909 ЦК України, ст. 193 Г України.

Відповідач (Одеська залізниця) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому скаржник посилається на не з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. За доводами скаржника відповідно до технічного акту ст. Ізмаїл Одеської залізниці від 10.11.2009р. №64 виявлено несправність вагону №67898759, в якому було здійснено залізничне перевезення, у зв’язку з чим вантажовідправник - ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” (позивач по справі) повинен був відмовитись від використання вказаного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу, яка виникла внаслідок технічної несправності вагону покладається на нього, а отже у задоволенні позовних вимог до залізниці з приводу такої недостачі слід відмовити.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”) в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.05.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2009р. зі станції Авдіївка Донецької залізниці вантажовідправником - ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” у вагонах №№ 66243445, 65717845, 66786211, 65082943, 63883755, 67898759, 67657437, 66937970, 67197269, 65348831, 67152314 відправлений на адресу вантажоодержувача –Ізмаїльський морторгпорт для компанії „Бремер Інтернешенел Лімітед” (станція призначення - Ізмаїл-експорт Одеської залізниці) –вантаж - дрібнота коксова у кількості 546740 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №52089957 (а.с. 8-9).

Згідно з відмітками у залізничній накладній дрібнота коксова завантажена у вагон навалом засобами відправника у вологому стані. Вантаж розміщено і закріплено згідно з Збірником №17, розд. 4 п.4.1, 4.3, 4.4, розд. 7 п.7.1, 7.3, розд. 8 п.8.1, 8.2, 8.3 Технічних умов правильно. Маса вантажу визначена на 100 тонних вагах відправника.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що вищевказаний вантаж на станцію призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці надійшов 06.11.2009р. При видачі вантажу на вимогу одержувача вантажу було здійснено комісійну перевірку вагону №67898759 залізницею.

За результатами проведеної перевірки складений комерційний акт від 10.11.2009р. №БО706488/273 (а.с. 10), згідно з яким при здійсненні комісійної перевірки і вивантаженні вагону №67898759 встановлено, що по документу значиться вантаж вагою брутто 71350 кг, тара 23400 кг, нетто 47950 кг, фактично виявлена вага брутто 68350 кг, тара з бруса 23400 кг, нетто 44950 кг, тобто встановлено недостачу вантажу 3000 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, на рівні бортів, над 7 люком праворуч за ходом потягу наявне воронкоподібне поглиблення розміром 2000х2000х1500 мм. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Вагон технічно несправний, стара деформація кришки 7-го люка праворуч за ходом потягу, не щільне прилягання кришки люка до хребтової балки, зазор 30х350 мм. Наявні сліді старої течі по хребтовій балці, течі по ст. Ізмаїл немає. Перевантаження здійснювалось на справних залізничних вагах.

Окрім того, 10.11.2009р. станцією Ізмаїл Одеської залізниці складений акт про технічний стан вагону №64 (а.с. 30), який свідчить про виявлені несправності вагону №67898759, а саме: „Стара деформації кришки 7-го люка праворуч за ходом потягу. Не щільне прилягання кришки люка до хребтової балки, зазор 350х30 мм”. Причина виникнення несправності –в процесі експлуатації. Втрата вантажу на шляху призначення можлива.

Після комісійної видачі вантажу, вантажоодержувач передав право на пред’явлення претензій і позовів до залізниці вантажовідправнику - ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”, про що свідчить п.2 накладної №52089957, а останній в свою чергу звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення 913,12 грн. вартості недостачі вантажу.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу, оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Водночас матеріали справи свідчать про недостачу вантажу, технічну несправність вагону, в якому здійснювалося перевезення вантажу, про наявність ознак втрати вантажу при його перевезенні (поглиблення на поверхні вантажу).

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для відповідальності як вантажовідправника, так і перевізника вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.          

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в акті про технічний стан вагону від 10.11.2009р. №64 встановлено наявність несправності кришки люку, яка деформована в процесі експлуатації та втрата вантажу від такої несправності є можливою, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу покладається на відправника.

Водночас вимогами ст. 113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст. 924 ЦК України та ч.1 ст. 314 ГК України.

Проте апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст. 31 Статуту залізниць України залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відтак, відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9 Роз’яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність покладення відповідальності за недостачу вантажу на обох вантажовідправника та перевізника.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” розрахунок вартості недостачі вантажу (а.с. 7), оскільки він є обґрунтованим та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства із застосуванням п.27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень).

Проте враховуючи солідарну відповідальність за недостачу вантажу вантажовідправника та перевізника, стягненню з вантажовідправника підлягає 456,56 грн. (913,12 грн. / 2).

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Одеської залізниці слід задовольнити частково, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, позовні вимоги ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” слід задовольнити частково.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 26 квітня 2010 року у справі №9/54-10-877 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

„Позов Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) 456 (чотириста п’ятдесят шість) грн. 56 коп. вартості недостачі вантажу, 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 25 (двадцять п’ять) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов