Постанова № 10069640, 08.06.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2010 р.Справа № 29-4/98-08-2530

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури – Лянна, О.А., за посвід.,

від позивача – Гаврюшенко О.Ю., за дов.,

від відповідача –Ляшенко Є.А., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД”

на рішення господарського суду Одеської області від 01 лютого 2010 року

у справі №29-4/98-08-2530

за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Одеса

до Підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД”, м. Одеса

за участю прокуратури Одеської області

про стягнення 4753761,27 грн.,

Запис судового засідання здійснювався за допомогою технічних засобів.

встановив:

У червні 2008 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 4753761,27 грн., у тому числі 3000000 грн., наданих відповідачу для фінансування заходів по технічному переоснащенню підприємства, 726857,14 грн. індексу інфляції, 300000 грн. штрафу, 726904,13 грн. пені, за використання відповідачем наданих йому бюджетних грошових коштів не за цільовим призначенням в порушення укладеного з відповідачем договору №62 від 11.12.2006р. про фінансування заходів на технічне переоснащення відповідача.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що укладення відповідачем додаткової угоди від 08.02.2007р. до договору поставки №Р-34/2006 від 12.12.2006р. і укладення нового договору поставки №Р-237/2007 від 08.02.2007р. з іншим іноземним постачальником на поставку комплектуючих деталей до лінії (обладнання) для виробництва гіпсокартону, яка підлягала поставці по договору №Р-34/2006 від 12.12.2006р. Китайською фірмою, замінив тендерну пропозицію в порушення Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

          Слід зазначити, що з таким позовом Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду передчасно, оскільки дія договору №62 від 11.12.2006р. з відповідачем, яким обґрунтовуються позовні вимоги, закінчувалась 31 серпня 2008 року, а позов до суду був поданий 12 червня 2008 року, тобто до закінчення строку дії договору.

У відзиві на позов відповідач його не визнає, посилаючись при цьому на пред’явлення позову відділенням Фонду до господарського суду передчасно, оскільки укладений з позивачем договір №62 від 11.12.2006р. про фінансування заходів на технічне переоснащення відповідача для виробництва гіпсокартону на день пред’явлення цього позову був діючим до 31.08.2008р. згідно додаткової угоди №3 від 10.03.2008р. до нього, яка була укладена з позивачем на підставі висновку Міністерства економіки України від 27.02.2008р. №65 про продовження до 31.08.2008р. строку розрахунків по зовнішньоекономічній операції (контракту (договору поставки) №Р-34/2006 від 12.12.2006р. з Китайською фірмою „JINZHOU CITY DONGFENG MAGHINERY CO., LTD” (із змінами від 08.02.2007р. до цього договору поставки).

У процесі розгляду справи за клопотанням відповідача провадження по ній зупинялось ухвалою суду від 07.11.2008р. до вирішення пов’язаної з нею іншої справи у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТППУ) за позовом Підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” (відповідача) до Китайської фірми (постачальника обладнання по виробництву гіпсокартону по договору поставки №Р-34/2006 від 12.12.2006р.) про стягнення з останньої 584000 дол. США за непоставку вказаного обладнання, тобто суми державних коштів (3000000 грн.), яка була отримана від позивача.

Після надходження рішення МКАС при ТПП України по вказаному позову відповідача ухвалою господарського суду від 06.07.2009р. провадження у справі було поновлено.

Рішенням місцевого господарського суду від 01.02.2010р. позов задоволено у повному обсязі з огляду на його обґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, а справу відправити до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд, приймаючи оскаржене рішення, не врахував рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 09.06.2009р., яким задоволено його позов до Китайської фірми і зобов’язано її повернути грошові кошти в сумі 584000 дол. США (3000000 грн.), перераховані по договору поставки від 12.12.2006р. №Р-34/2006 для поставки обладнання (лінії) для виготовлення гіпсокартону, яке в установлений строк поставлено не було. Однак, після отримання зазначеного рішення МКАС при ТПП України ця іноземна фірма-постачальник веде з відповідачем переговори про поставку вказаного обладнання, що підтверджується листом цієї Китайської фірми від 05.02.2010р.

З зазначених підстав представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції вважає, що державні кошти, виділені відповідачу, використані за цільовим призначенням, а тому не згодна з винесеним рішенням суду першої інстанції, так як останній не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для виконання зобов’язання Китайською фірмою по поставці обладнання для виробництва гіпсокартону, а, отже, і виконання відповідачем договору №62 від 11.12.2006р. про фінансування заходів на технічне переоснащення відповідача, укладеного з позивачем.

          Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та прокурора, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

          Як вбачається із матеріалів справи, між Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (позивачем) і Підприємством „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” (відповідачем) укладено договір №62 від 11.12.2006р., предметом якого є фінансування заходів на технічне переоснащення відповідача, який зобов’язався забезпечити цільове використання отриманих від Одеського відділення Фонду (позивача) для цього коштів в сумі 3000000 грн. Строк дії договору до 31.12.2006р.

          Зазначений договір між сторонами був укладений на підставі протоколу №5 від 06.10.2006р. засідання Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів про надання безповоротної фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД”, ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів України” та інших нормативних актів, вказаних в цьому договорі.

          До цього договору сторони (позивач і відповідач) уклали додаткові угоди:

- №1 від 29.03.2007р. про створення відповідачем 50 робочих місць та про здійснення позивачем (Одеським відділенням Фонду) перевірки цільового використання наданих Одержувачу (відповідачу) коштів та про продовження строку дії договору до 05.11.2007р.;

- №2 від 05.11.2007р. про продовження строку дії договору до 10.03.2008р.;

- №3 від 10.03.2008р. про продовження строку дії договору до 31.08.2008р.

          Пунктами 4.2 і 4.3 договору передбачена відповідальність Одержувача (відповідача-підприємства „ППК”) у разі використання отриманих коштів не за цільовим призначенням, який в цьому випадку зобов’язаний повернути отримані кошти у повному обсязі з урахуванням індексу інфляції, сплатити штраф в розмірі 10% від витраченої не за цільовим призначенням суми від отриманих коштів, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день використання коштів не за цільовим призначенням з дня надходження коштів до повного їх повернення.

          За нестворення відповідачем 50 (п’ятдесяти) робочих місць для працевлаштування інвалідів вказана вище відповідальність підприємства „ППК” (відповідачем) (п.п.4.2, 4.3 цього договору) не передбачена.

          На виконання умов укладеного з позивачем договору відповідач уклав договір поставки №Р-34/2006 від 12.12.2006р. з Китайською фірмою „JINZHOU CITY DONGFENG MAGHINERY CO., LTD” на загальну суму 1485000 дол. США, якій відповідач перерахував 584000 дол. США, що складає 2960996,80 грн.

          Згідно п.3.1 цього договору поставки Китайська фірма повинна була поставити обладнання відповідачу не пізніше ніж 90 календарних днів з моменту здійснення Покупцем (підприємством „ППК”) першого платежу.

          Але після здійснення першого платежу в сумі 584000 дол. США Китайська фірма не поставила обладнання в установлений договором строк. Цей договір поставки обладнання діє між сторонам до повного виконання ними своїх зобов’язань.

          До вказаного договору поставки від 12.12.2006р. №Р-34/2006 підприємство „ППК” (відповідач) і Китайська фірма внесли зміни, уклавши додаткову угоду від 08.02.2007р. (а.с.33), згідно якої Китайська фірма від перерахованої суми (584000 дол. США) повертає відповідачу 329985 дол. США, які згодом підприємство „ППК” перераховує Австрійській фірмі платіжним дорученням №2 від 14.02.2007р. (а.с.35-36) по укладеному з нею договору поставки від 08.02.2007р. (а.с.31) для поставки комплектуючих вузлів до обладнання, що підлягало поставці Китайською фірмою.

          Про ці обставини підприємство „ППК” (відповідач) повідомило позивача звітом від 26.03.2008р. про використання грошових коштів в сумі 329985 дол. США, повернутих Китайською Фімою, що, як вбачається із позовної заяви було підставою пред’явлення позову Одеським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до Підприємства „ППК, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД”, як нецільове використання отриманих коштів в сумі 3000000 грн.

          З такими твердженнями позивача у позовній заяві і висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено, погодитись не можна, оскільки наявними матеріалами у справі не вбачається, що отримані кошти від позивача в сумі 3000000 грн., що складає 594000 дол. США були використані не за цільовим призначенням.

          Як було зазначено вище 584000 дол. США (в національній валюті України 2960996,80 грн.) із отриманої суми 3000000 грн. були перераховані Китайській фірмі для поставки обладнання для виробництва гіпсокартону по договору поставки з нею від 12.12.2006р. №Р-34/2006, частину із якої постачальник (Китайська фірма) в сумі 329985 дол. США по укладеній додатковій угоді з підприємством „ППК” від 08.02.2007р. до вказаного договору поставки повернула підприємству „ППК” (відповідачу) для перерахування цієї суми Австрійській фірмі для поставки комплектуючих вузлів до вказаного обладнання, без яких останнє не може вважатись придатним для виробництва гіпсокартону.

          Згідно звіту відповідача, що був підставою для звернення позивача з позовом до суду по цій справі, повернута йому сума 329985 дол. США Китайською фірмою по додатковій угоді до договору поставки обладнання була перерахована Австрійській фірмі для поставки комплектуючих вузлів до обладнання, а всі витрати з цього приводу в сумі 40890,83 грн. понесені за власний рахунок Підприємства „ППК” –відповідача (а.с.34).

          Підприємство „ППК” (відповідач) у зв’язку з не поставкою Китайською фірмою обладнання по договору поставки звернулось з позовом до цієї іноземної фірми до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України у серпні 2008р., тобто під час строку дії договору з позивачем по цій справі, про повернення перерахованої суми 584000 дол. США. Цей позов відповідача був задоволений МКАС при ТПП України рішенням від 09.06.2009р. (а.с.124-129).

          З зазначених підстав не можна вважати, що отримані відповідачем кошти в сумі 3000000 грн. від позивача – Одеського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - для придбання обладнання по виготовленню гіпсокартону були використані підприємством „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД”, не за цільовим призначенням. Крім того, ці ж кошти були стягнуті цим підприємством „ППК” за рішенням МКАС при ТПП України від 09.06.2009р. з Китайської фірми, про що зазначено вище.

          Слід також зазначити, що у позовній заяві позивач не у відповідності з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахував суму пені, відсутній розрахунок суми індексу інфляції з зазначенням самого індексу по даним Держстатистики.

          Але в зв’язку з тим, що обладнання по вказаному договору поставки з Китайською фірмою останньою не було поставлено, а отже відповідачем не був виконаний договір №62 від 11.12.2006р. з позивачем, то останньому відповідач зобов’язаний був повернути кошти в сумі 3000000 грн., отримані по вказаному договору фінансування відповідача для здійснення технічного переоснащення підприємства.

          Зазначена сума підлягала поверненню позивачу разом з індексом інфляції за весь період знаходження цих коштів у відповідача.

          Однак, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2009р. по справі №21-32/34-09-872 у відношенні підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” (відповідача по цій справі), за заявою ВАТ „АБ „Укргазбанк” було порушено провадження про банкрутство цього підприємства –боржника, а ухвалою цього суду від 26.06.2009р. по вказаній справі затверджено ліквідаційний баланс і запропоновано державному реєстратору виконавчого комітету Одеської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи –підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” (відповідача) за його місцезнаходженням: 65020, м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1, код ЄДРПОУ 33217821.

          За запитом Одеського апеляційного господарського суду від цього державного реєстратора і Головного управління статистики в Одеській області надійшла відповідь, що 07 липня 2009 року проведена державна реєстрація припинення юридичної особи –підприємства „ППК”, заснованого на власності Громадської організації інвалідів „РАД” за адресою: 65020, м. Одеса, вул. Базарна, 100, кв. 1 (код ЄДРПОУ 33217821, номер запису 15561170011002330) у зв’язку з визнанням його банкрутом.

          З цього випливає, що відповідач (підприємство „ППК”, засноване на власності Громадської організації інвалідів „РАД”) був ліквідований як юридична особа за 7 (сім) місяців перед винесенням оскарженого рішення господарським судом Одеської області по цій справі, яке було прийнято 01 лютого 2010 року, а тому суд першої інстанції зобов’язаний був припинити провадження по справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство, яке є стороною, ліквідовано.

          При таких обставинах рішення суду першої інстанції від 01.02.2010р. справі підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права (п.4 ч.1 і ч.2 ст.104 ГПК України) з припиненням провадження у справі.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

          постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення місцевого господарського суду Одеської області від 01 лютого 2010 року по справі №29-4/98-08-2530 скасувати.

Провадження у цій справі припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Тофан В.М.

          Судді                                                                                          Журавльов О.О.

                                                                                                    Михайлов М.В.