Постанова № 100694673, 26.10.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4021/21

Провадження № 3/456/1976/2021

ПОСТАНОВА

іменем України

26 жовтня 2021 року місто Стрий Львівської області

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого на посаді директора КП Стрийської міської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ», пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора КП Стрийської міської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ», не подав до контролюючого органу аудиторський звіт (висновок) за звітний період 2020 року, котрий підлягає оприлюдненню разом із річною фінансовою звітністю, чим порушив вимоги пункту 46.2 ст. 46 ПК України.

ОСОБА_1 , будучи тричі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання, вказану ним-же під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у судові засідання не з`явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua) та була загальнодоступною.

Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя, враховуючи також призначення судового розгляду цієї справи тричі, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України, вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання строків притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, визначених у ст. 38 КУпАП, котрі спливають 05.11.2021 року. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя, дослідивши усі зібрані матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України .

Згідно з абз. 4 пункту 46.2 ст. 46 ПК України, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства зобов`язані подавати фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам державної влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб`єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов`язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством. Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов`язані не пізніше ніж до 01 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі). Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов`язані не пізніше ніж до 01 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі). Підприємства зобов`язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцезнаходженням цих підприємств.

У відповідності до пункту 6 ст. 1, ч. ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудиторський звіт – це документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону. Аудиторський звіт передбачає надання впевненості користувачам шляхом висловлення незалежної думки аудитора про відповідність в усіх суттєвих аспектах фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам. Аудиторський звіт підписує аудитор, який провадить аудиторську діяльність як фізична особа-підприємець, або провадить незалежну професійну діяльність у разі проведення ним аудиту одноосібно, або, щонайменше, як ключовий партнер у разі проведення аудиту аудиторською фірмою. У разі одночасного залучення декількох суб`єктів аудиторської діяльності аудиторський звіт підписується всіма аудиторами, а від аудиторської фірми, щонайменше, ключовим партнером. Особа, яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи керівником комунального підприємства, котре є платником податку на прибуток, наведених вище вимог законодавства щодо порядку ведення податкового обліку й подання аудиторських висновків не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:

- протоколом про адміністративне правопорушення, котрий складений 06.08.2021 року у приміщенні КП Стрийської мської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ» (Львівська область, м. Стрий, вул. Нижанківського, буд. 49), у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;

- актом № 15654/13-01-18-13/05432968 від 03.08.2021 року про результати перевірки відповідно до підпунктів 75.1.1., 75.1. ст. 75 ПК України, за змістом котрого перевіркою встановлено порушення вимог абз. 4 пункту 46.2. ст. 46 ПК України, а саме неподання аудиторського висновку по терміну 10.06.2021 року. При цьому, відповідальними особами за стан фінансово-господарської діяльності КП Стрийської міської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ» за період 2020 року визначено керівника – ОСОБА_1 та головного бухгалтера – ОСОБА_2 ..

У свою чергу, наглядною перевіркою веб-сайту за посиланням http://stryivodokanal.com.ua встановлено відсутність аудиторського звіту, тобто його не оприлюднення. Доказів щодо укладення підприємством із відповідним суб`єктом аудиторської діяльності договору для замовлення послуг з виконання такого аудиторського звіту, його виготовлення (або ж не виготовлення) у визначений у договорі строк, матеріали цієї справи не містять.

Усі перелічені вище докази по справі є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Крім того суддя вважає, що у згаданому вище протоколі про адміністративне правопорушення, як одному із доказів, розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки у ньому зазначено, які саме дії допустив ОСОБА_1 , недотримавшись встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку у КП Стрийської міської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ».

Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки останній, будучи керівником підприємства, котре є платником податку на прибуток, встановленого законодавством про порядок ведення податкового обліку, у тому числі неподання аудиторських висновків, не дотримався, і такі обставини підтверджується наявними в справі матеріалами.

При накладені адміністративного стягнення на посадову особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34-35 цього Кодексу обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв`язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, - у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 454 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8-9, 33-35, 40-1, 163-1, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору.

Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі, для відома та можливості оскарження.

Копію постанови, після набрання нею законної сили, направити до Комунального підприємства Стрийської міської ради «СТРИЙВОДОКАНАЛ», для відома та вжиття заходів щодо недопущення порушення законодавства про порядок ведення податкового обліку у майбутньому.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Строк пред`явлення даної постанови до виконання становить три місяці.

Суддя В.Я. Микитин