Рішення № 100690848, 25.10.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5250/20

Провадження № 2/456/54/2021

РІШЕННЯ

іменем України

25 жовтня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря Сунак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача у користь позивача суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 194 567,78 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн..

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликався на те, що 18.11.2019 між ПАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що стверджується полісом №АО/6069030.

11.05.2020 у с. Конюхів, Стрийського району, Львівської області відбулось зіткнення забезпеченого транспортного засобу Opel, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 з транспортним засобом Suzuki, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та тягачем Volvo р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом Kogel, р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 ..

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2020 у справі №4561884/20 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП та у самовільному залишенні місця події та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП.

З урахуванням розміру страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого (130000 грн.), та розміру франшизи (2500,00 грн.), передбачених полісом №АО/6069030 від 18.11.2019 року, відповідно до заяв про страхове відшкодування потерпілих - власника автомобіля Suzuki, власника тягача Volvo та власника напівпричепа Kogel, на підставі страхових актів № 14220/17/920 від 02.07.2020, № 15022/17/920 від 10.07.2020 та № 16130/17/920 від 23.07.2020 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 52157,45 грн., 36367,00 грн. та 106043,33 грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями.

Оскільки ОСОБА_1 після дорожньо – транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, у позивача у відповідності до ст. 1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно – правової відповідальності наземних транспортних засобів» виникло право на регресний позов до нього як до водія, який спричинив ДТП. Зважаючи на те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив кошти у порядку регресу, тому вони вимушені звернутись до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву згідно якої просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги повністю підтримує та просить такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Трембецька О.М. в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви згідно яких просили проводити розгляд справи у їх відсутності, у задоволені позовних вимог відмовити.

Окрім цього, відповідачем подано до суду відзив на позов, згідно якого такий зазначив, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку, у разі спору повинно бути підтверджено належними засобами доказування, зокрема звітом (актом) про оцінку майна або експертним висновком. Однак, матеріальні збитки рахувались програмою Audatex щодо пошкоджених автомобілів шляхом внесення даних – розмір завданих збитків, які були спричинені власнику автомобіля Suzuki, ОСОБА_2 у розмірі 38867,67 грн., розміру збитків, які були спричинені власнику автомобіля Volvo ОСОБА_3 у розмірі 54657,45 грн. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що заміна деяких запчастин була необхідною, а деформація невідновлювальною. Відсутні докази того, що запасні частини та ремонтні роботи були пов`язані з ДТП, а не викликані необхідністю поточного ремонту. У зв`язку з цим, позивачем не визначена реальну вартість спричиненої шкоди пошкодженим автомобілям, які він повинен відшкодувати у порядку регресу, а тому у цій частині позовні вимоги визнає за наявності експертного висновку.

Що стосується позовних вимог у частині стягнення вартості пошкодженого товару на суму 106043,33 грн., то такі не визнає, оскільки на підтвердження таких не надано належних та допустимих доказів. Так ДТП мало місце 11.05.2020, а акти про встановлення пошкодження зафіксовані на третій день у м. Київ. Тобто не виключено, що пошкодження вантажу могло відбутись по дорозі у м. Київ та є виною перевізника за порушення ним правил перевезення вантажу та його фіксації. Також, при складанні актів щодо встановлення факту пошкодження товару не були залучені представники страховика.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що неявка сторін не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини таких, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Так судом з`ясовано, що 11.05.2020 на автодорозі М-06 «Київ – Чоп» 624+800 м. мала місце дорожньо – транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1 11.05.2020, керуючи автомобілем «Opel Movano» д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху під час вибору безпечної швидкості, не врахував стан транспортного засобу, стан проїзної частини дороги, внаслідок чого втратив контроль над автомобілем, виїхав на зустрічну смугу, перетнув суцільну лінію, де здійснив зіткнення з автомобілем «Suzuki Sx-4» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та сідловим тягачем «Volvo» д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом «Kogel» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали технічні пошкодження. Після зіткнення автомобіль «Opel» здійснив наїзд на перешкоду (турнікет), який також отримав пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 12.1 ПДР.

Окрім цього, 11.05.2020 о 16 год 40 хв. на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 624 км.+800 м. у Львівській області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Opel Movano» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди та не повідомив орган чи підрозділ поліції.

У відповідності до копії постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2020 ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 124 та 122-4 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вказана постанова суду набрала законної сили 22.06.2020.

З положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СГ «TAC» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6069030 від 18.11.2019 року, яким передбачено, що розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну одного потерпілого становить 130000,00 грн., розмір франшизи 2500,00 грн. Страхувальником за полісом є ОСОБА_1 , забезпечений транспортний засіб «Opel Movano» д.н.з. НОМЕР_1 , строк дії договору по 18.11.2020 включно.(а.с.6)

13.05.2020 до позивача ПAT «СГ«TAC», звернувся потерпілий - власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля «Suzuki Sx-4» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 та 15.05.2020 потерпілий власник пошкодженого внаслідок ДТП сідлового тягача «Volvo» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 з повідомленнями про ДТП. /а.с.7-10/

Пошкоджені транспортні засоби потерпілих за їх участю були оглянуті представником страховика, про що було складено акт огляду (дефектна відомість) із здійсненням фотофіксації пошкоджень (а.с. 11-18)

Окрім цього, як вбачається з копії звіту про результати огляду місця події складеного за участю ОСОБА_3 та аварійного комісара вбачається, що у присутності аварійного комісара було відкрито причеп. У графі «інші пошкодження» вказано - пошкоджено вантаж (пластикові відра з фарбою) – деформація відер нижнього ряду по всій площі завантаження. У графі «попередній висновок комісара» зазначено, що внаслідок ДТП та різкої зупинки транспортного засобу вантаж (пластикові відра з фарбою на дерев`яних палетах обтягнуті плівкою) змістився у напрямку руху автомобіля, що призвело до деформації всього вантажного ряду вантажу по всій площі. Присутня деформація відер середніх рядів.

У відповідності до звіту про вартість ремонту автомобіля «Suzuki Sx-4» д.н.з. НОМЕР_2 вартість ремонту вказаного автомобіля становить 38867,67 грн./а.с.40-44/

Згідно ремонтної калькуляції № 09866_17 від 25.05.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volvo» д.н.з. НОМЕР_3 становить 54 657,45 грн./а.с45-50/

24.06.2020 потерпілий ОСОБА_3 звернувся на адресу ПAT «СГ «TAC» з заявою про страхове відшкодування, згідно якої погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 52 157,45 грн. з врахуванням франшизи у зв`язку з чим не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна./а.с.23/

08.07.2020 потерпілий власник автомобіля «Suzuki Sx-4» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 також подав до ПAT «СГ «TAC» заяву про страхове відшкодування, згідно якої погодився з тим що розмір страхового відшкодування складає 36367 грн. з врахуванням франшизи та не наполягає на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна./а.с.24/

17.06.2020 представник потерпілого ТОВ «КАС Групс» звернувся до ПAT «СГ «TAC» з заявою про страхове відшкодування, згідно якої просив здійснити страхове відшкодування шкоди заподіяної у результаті пошкодження вантажу під час його транспортування автопоїздом д.н.з. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 під час дорожньо – транспортної пригоди 11.05.2020 у с. Конюхів, Стрийського району з вини водія транспортного засобу Opel Movano» д.н.з. НОМЕР_1 . Погодився з тим, що розмір страхового відшкодування складає 108543,33 грн../а.с.22/

Судом встановлено, що з урахуванням розміру страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого (130000,00 грн.), та розміру франшизи (2500,00 грн.), потерпілим - власнику автомобіля «Suzuki Sx-4» ОСОБА_2 , власнику тягача «Volvo» ОСОБА_3 та ТОВ «КАС Групс» на підставі страхових актів № 14220/17/920 від 02.07.2020, № 15022/17/920 від 10.07.2020 та № 16130/17/920 від 23.07.2020 було виплачено страхове відшкодування в наступному розмірі ОСОБА_3 – 52 157,45 грн., ОСОБА_2 – 36 367 грн. та ТОВ «КАС Групс» - 106043,33 грн., що стверджується відповідними платіжними дорученнями № 108705 від 06.07.2020, №110885 від 14.07.2020 та № 113420 від 24.07.2020./а.с. 56-61, 70-72/

З долучених до матеріалів справи копій регресних вимог вбачається, що ПАТ «СГ «ТАС» зверталося до відповідача ОСОБА_1 з вимогою відшкодувати в порядку регресу заподіяну шкоду в розмірі 36 367 грн, 52 157,45, 106 043,33 грн. Однак, такі залишились без відповідного реагування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які існують між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Так, ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них зокрема відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст. 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1). Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Як на правові підставу для звернення до суду з даним позовом позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 , після дорожньо-транспортної пригоди, за його участю, самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

У відповідності до ст. п 38.1.1в. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Оскільки водій забезпеченого транспортного засобу – відповідач ОСОБА_1 після здійснення ДТП покинув місце події, що стверджується постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2020, яка набрали законної сили, а тому у відповідності до ст. 81 ЦПК України має преюдиціальне значення в даній справі, тому позивач і набув право пред`явити до відповідача регресний позов.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до обґрунтованого висновку, що між сторонами виникли саме страхові правовідносини, які засновані на регресі, та які регулюються ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Що стосується заперечення відповідача у поданому ним відзиві, що страховиком не проведено експертну оцінку пошкодженого майна - автомобіля «Suzuki Sx-4» та автомобіля «Volvo», тобто не підтверджено належними доказами суми завданих збитків, а також не повідомлено його про проведені страхові розрахунки, то суд оцінює такі критично, оскільки таке право, як виплата шкоди без експертизи за згодою сторін прямо передбачено Законом.

Дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені ст. 34 Закону, відповідно до якого страховик здійснює розслідування, отримує докази, встановлює обставини пригоди та розмір шкоди. Для визначення причин настання страхового випадку та

розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що такі не зобов`язують залучати до участі в визначені розміру та способу здійснення страхового відшкодування страхувальника, та повідомляти такого про розрахунки страхового відшкодування, на якого у свою чергу покладено обов`язок сприянню розслідуванню в силу ст. 33 Закону, зокрема поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси, а не покидати місце події.

Окрім цього, відповідачем не вчинялось жодних дій щодо з`ясування сум страхового відшкодування, не надано доказів, звернення до страховика з метою отримання відомостей стосовно суми матеріальних збитків завданих потерпілим особам внаслідок дорожньо – траснпортної пригоди.

Таким чином, суд оцінюючи надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що страхове відшкодування було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Окрім цього, за клопотанням відповідача ухвалою суду від 04.03.2021 у справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу для вирішення питання вартості відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki Sx-4», номерний знак НОМЕР_2 , «Volvo», номерний знак НОМЕР_3 , станом на дату їх оцінки 25.05.2020, які були пошкоджені у результаті дорожньо – транспортної пригоди, що мала місце 11.05.2020 року.

Витрати з оплати проведення експертизи було покладено на відповідача.

Однак у відповідності листа науково дослідного інституту судових експертиз № 2267/15/2021 від 25.05.2021 ухвала суд була повернута без виконання у зв`язку з неоплатою ОСОБА_1 вартості експертизи.

Відносно тверджень відповідача, що шкода завдану вантажу на суму 106043,33 грн не підтверджена належними та допустимими доказами, то такі на думку є голослівними, оскільки на підтвердження вказаної шкоди суду надано копію акту огляду місця події проведеної аварійним комісаром з фото таблицею, з якої вбачається факт пошкодження вантажу – відер з фарбою, а також акти № 2 склад № 10 від 13.05.2020 та акт № 6 склад № 22 від 13.05.2020 складеними у складі комісії представника «Сен –Глобен Будівельна продукція Україна» Гучок Г.В., ОСОБА_4 і представника перевізника ОСОБА_5 , згідно яких при розгрузці виявлено пошкодження товару. Вказані копії актів були долучені ТОВ «КАС Групс» до заяви про виплату страхового відшкодування, та такі були погоджені страховиком, у результаті чого було виплачено суму страхового відшкодування.

Будь- яких належних, достовірних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б спростовували загальну суму боргу в розмірі 194 567,78 грн., суду не представлено та таких у судовому засіданні не здобуто, також не заявлено перед судом жодного клопотання щодо забезпечення будь-яких доказів задля спростування суми боргу, а ухвала суду від 04.03.2021 про призначення авттотоварознавчої еспертизи для визначення відновлювальної вартості пошкоджених автомобілів залишена без виконння через несплату вартості проведення такої експертихи ОСОБА_1 ..

Зважаючи на викладене, повністю, всебічно та об`єктивно проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зокрема врахувавши те, що відповідач ОСОБА_1 вчинив ДТП після чого покинув місце події, тому зобов`язаний відшкодувати позивачу суму у межах виплаченого за нього потерпілим страхового відшкодування, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є підставними у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з задоволенням позовних вимог судовий збір в сумі 2102 гривні підлягає стягненню з відповідача у користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства ««Страхова група «ТАС» суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 194 567 (сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот шістдесять сім) гривень 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства ««Страхова група «ТАС» судовий збір у розмірі 2102 (дві тисчі сто дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», місцезнаходження, м. Київ, проспект Перемоги,65, код ЄДРПОУ 30115243, банк: АТ «Приватбанк», р/р НОМЕР_5 , МФО 380805

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований, АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Н. М. Янів