Ухвала суду № 100690145, 29.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5581/21

Провадження № 1-кс/461/6037/21

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

29.10.2021 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря судового засідання Скрутень Х.Б., прокурора Криштановича С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Яцишина І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М. про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Підліски Жовківського району Львівської області, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021140000000302 від 07.04.2021, за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.09.2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без альтернативи внесення застави.

Слідчий СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Наконечний Р.М., за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження ОСОБА_1 строку дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи клопотання тим, що ризики, які мали місце при обранні підозрюваному запобіжного заходу не зменшились, у разі закінчення строку тримання під вартою підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, а також з особами яким в подальшому планується повідомити про підозру у кримінальному провадженні, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваного. При цьому, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, не виявляється можливим завершити досудове розслідування в межах строку дії попередньої ухвали. Враховуючи характер та наслідки інкримінованого злочину, просить не визначати підозрюваному розмір застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний та захисник клопотання заперечили, з підстав наведених у письмових запереченнях. Просили застосувати до підозрюваного інший, більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою враховую вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Пред`явлена ОСОБА_1 підозра підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідків; протоколами огляду (добровільної видачі); протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом про контроль за вчиненням злочину; висновками експертів; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Таким чином, на даній стадії слідчим та прокурором наведено належні доводи того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні правопорушення, яке йому інкримінується.

Беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, ступінь соціальних зв`язків, характер інкримінованого злочину, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, приходжу до переконання, що обставини визначені ст. 177 КПК України у світлі наявних даних про особу підозрюваного та характер вчинення злочину, в якому він підозрюється, відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі кримінального провадження та мають місце на даний час.

При цьому, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують мати місце.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, приходжу до висновку, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу не зменшились, з моменту взяття підозрюваного під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а відтак необхідним є продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, у зв`язку із чим немає підстав вважати, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

При цьому доводи сторони захисту стосовно соціальних зв`язків підозрюваного та його стану здоров`я не спростовують вищенаведених ризиків. Обставин які унеможливлюють тримання під вартою підозрюваного в ході розгляду клопотання не встановлено. Крім того, доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 , п.5 ч. 4 ст.183 КПК України, а також те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, вважаю за можливе не визначити підозрюваному розмір застави.

Керуючись ст.ст. 183, 197, 199 КПК України, -

постановив:

Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Львівській області Наконечного Р.М. - задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.12.2021 року, без альтернативи внесення застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури Криштановича С.С.

Строк дії ухвали до 27 грудня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: /підпис/ Стрельбицький В.В.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Помічник судді Кахнич С.П.