Рішення № 100686271, 22.10.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6274/21

Провадження №2-а/461/156/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Рудакевича Ю.Ю.,

представника відповідача Редчиць Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання недійсним та скасування рішення –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення провідного спеціаліста відділу міграційного контролю та адміністративного провадження управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 13.05.2021 року, яким громадянку Арабської республіки Єгипет ОСОБА_1 (ABDELASIS), примусово повернуто за межі території України та заборонено в`їзд на територію України терміном на три роки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області винесено рішення від 13 травня 2021 року відносно громадянки Арабської республіки Єгипит ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України. Позивач стверджує, що рішення уповноваженої особи ГУ Державної міграційної служби України винесено з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, безпідставно та передчасно, таке не ґрунтується на вимогах чинного національного та міжнародного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

20.08.2021 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що при перевірці документів громадянки Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта серії № НОМЕР_1 , виданого 26.08.2014 року, терміном дії до 25.08.2021 року та інших документів було встановлено, що зазначена громадянка була документована посвідкою на тимчасове проживання серії НОМЕР_2 від 07.11.2016 року, терміном дії до 01.08.2022 року. Оскільки, позивача відраховано з ТОВ «Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини", відтак 18.06.2020 року ГУ Державної міграційної служби України у Львівській області прийняло рішення №306 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 . Представник відповідача стверджує, що після скасування посвідки ОСОБА_1 своєчасно не знялася з реєстрації, не здала посвідку та не залишила межі території України. Окрім то, представник відповідача зазначив, що 13.05.2021 року працівниками Головного управління ДМС України у Львівській області було виявлено та затримано позивача, яка порушила правила перебування іноземців на території України, відносно останньої складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3000 грн. Головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Дудяком В. 13.05.2021 року прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянки Арабської Республіки Єгипит ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано її покинути територію України у термін до 23.05.2021 р. Окрім того, представник відповідача зазначив, що вказане рішення є обґрунтованим та правомірним, в зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач та її представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили такі задоволити. Окрім того, зазначили, що громадянка Арабської Республіки Єгипит ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_3 з 26.09.2020 року, відтак позивач має право тимчасово перебувати на території України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову покликаючись на те, що позивач дійсно перебуває на території України нелегально, клопотань про набуття/прийняття громадянства України не порушувала, відповідно було винесено рішення про примусове повернення до країни походження позивача. На підставі вище викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи у межах наданих суду документів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Порядок перебування, в`їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства врегульовано визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначає Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 26 Закону № 3773- VI визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3773- VI рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно частини третьої статті 26 Закону № 3773- VI один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Згідно п. 5. І розділу Інструкції підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до п. 6 І розділу Інструкції примусове повернення з підстав, передбачених пунктом 5 цього розділу, здійснюється за рішенням органів ДМС, органу охорони державного кордону (стосовно іноземців, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), органу СБУ з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, оформленням відповідних документів, доведенням цього рішення до іноземця та взяттям з нього зобов`язання про добровільний виїзд з України у визначений у рішенні строк, а також здійсненням подальшого контролю за фактичним виконанням іноземцем цього рішення.

Судом встановлено, що 18.06.2020 року ГУ ДМС України у Львівській області на підставі підпункту 2 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322, прийняло рішення № 306 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 /а.с.31/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 26.09.2020 року зареєструвала шлюб з громадянином України ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 /а.с.61/.

13.05.2021 року головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України Шишка В.В. відносно громадянки Арабської республіки Єгипет ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЛВ №000910 за ч.1 ст.203 КУпАП /а.с.37-38/.

14.05.2021 року першим заступником Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області Іваночко І.Р. винесено постанову, якою громадянку Арабської республіки Єгипет ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.2 Порядку, затвердженого ПКМУ №150 від 15.02.2018 року, п.67 Порядку, затвердженого ПКМУ №321 від 25.04.2018 року, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 грн. /а.с.39-40/.

13.05.2021 року Головним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Володимиром Дудяком прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянки Арабської Республіки Єгипит ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано її покинути територію України у термін до 23 травня 2021 року /а.с.4/.

13.05.2021 року позивачу була надана розписка, в якій повідомлено, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства прийнято рішення про її примусове повернення в країну походження, під її особистий підпис /а.с.5/.

Відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №360 (далі - Положення) Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з п. 2 Положення Державна міграційна служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, слід зазначити, що згідно з положенням ч.14 ст.4 та ч.14 ст.5 цього Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування.

Згідно з вимогами п.1 та п.17 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25 квітня 2018 року, посвідка на тимчасове проживання є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Судом встановлено, що позивач 29.06.2020 року уклала шлюб з громадянином України, однак в матеріалах справи відсутні будь – які відомості про те, що громадянка Арабської Республіки Єгипит ОСОБА_1 , у передбачений Порядком строк, зверталася до Державної міграційної служби із заявою щодо отримання посвідки на тимчасове проживання у зв`язку з укладенням шлюбу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки позивач перевищила дозволений строк перебування на території України з моменту скасування дії посвідки на тимчасове проживання, документів на продовження терміну дії чи отримання посвідки на тимчасове проживання не подала та ухилялась від виїзду з України.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень є законним, вчиненими у відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Згідно ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ № 322, Положення про Державну міграційну службу України, ст. ст.2, 243, 288 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, адреса: 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11.

Суддя Зубачик Н.Б.