Ухвала суду № 100683812, 28.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/5914/21

Провадження №: 2/755/4922/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про витребування доказів

"28" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про витребування доказів,-

установив:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 753/5914/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 заявлено клопотання про витребування від Сьомої Київської державної нотаріальної контори матеріалів спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що при проведенні підготовчого засідання не було вирішено питання про витребування матеріалів спадкової справи, а оскільки предметом спору є спадкові права, тому для розгляду справи необхідно витребувати матеріали спадкової справи для їх огляду в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 підтримала заявлене клопотання.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання, зазначивши, що підстав та необхідності для задоволення клопотання немає, із позовом воно не подавалось, підготовче провадження у справі закрите, клопотання заявляється із порушенням визначених процесуальним законом правил для його подання.

Представник третьої особи Сьомої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши клопотання представника позивача, думку позивача та представника відповідача з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, приходить на наступного висновку.

За заявленими вимогами позивач просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За приписами частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно положень частин 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За нормою частини 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В обґрунтування неможливості подання клопотання про витребування доказів в установлений законом строк представник позивача посилається на те, що третьою особою не було надано пояснення щодо позову та матеріали спадкової справи, яку в спадкових спорах має оглянути суд, через його відсутність з поважних причин у підготовчому судовому засіданні він був позбавлений можливості заявити таке клопотання.

З матеріалів справи убачається, що клопотання про витребування спадкової справи позивачем разом з позовом не подавалось, а також не заявлялось стороною позивача у підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 02.08.2021 року за участю позивача та представників сторін. Перерва у підготовчому судому засіданні була оголошена для ознайомлення позивача із поданим відповідачем відзивом на позов, з учасниками справи було погоджено дату підготовчого судового засідання на 27.09.2021 року о 16 год. 50 хв.

В підготовче судове засідання 27.09.2021 року учасники справи не з`явились, при цьому судом було постановлено ухвалу від 27.09.2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 28.10.2021 року о 09 год. 10 хв. (а.с. 108).

Вирішуючи клопотання представника позивача суд приймає до уваги ті обставини, що підготовче судове засідання 27.09.2021 року було проведено без участі сторін по справі та представника третьої особи, а також враховує зміст позовних вимог щодо права на спадкування.

Крім того, за змістом ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішенням ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ураховуючи наведені положення ст. ст. 83, 84 ЦПК України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідну практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача, оскільки таке відповідає положенням ст. 84 ЦПК України та сприятиме дотриманню принципів доступу до правосуддя і уникненню надмірного формалізму при здійсненні права на справедливий суд, з`ясування судом кола спадкоємців спадкодавця ОСОБА_4 .

Згідно положень частин 6, 7, 8 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Беручи до уваги викладене, а також зміст заявлених позовних вимог, предмет доказування, враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 76, 77, 81, 84, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати від Сьомої Київської державної нотаріальної контори (02068, м. Київ, вул. Ахматової, 7/15):

- копію матеріалів спадкової справи № 367/2019 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У разі неможливості надати витребувані документи повідомити про це Дніпровський районний суд м. Києва із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Витребувану ухвалою суду копію матеріалів спадкової справи надіслати на адресу Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. Сергієнко, 3) в термін до 23 листопада 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 29 жовтня 2021 року.

Суддя Л.М.Виниченко