Постанова № 10068287, 19.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

19.05.10 Справа № 7/37-76

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ковалишин Ю.,

з участю представників:

від скаржника не з”явився,

інших позивачів не з”явилися,

відповідача з”явився,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Луцьк

на рішення господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року, суддя М.С.Шум, у справі №7/37-76

за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, м.Луцьк

до відповідача комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь» з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

про визнання недійсними рішення загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь» з обмеженою відповідальністю про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, прийнятих у 1999 та 2004 роках в частині обрання директора товариства.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем пропущено встановлений ст.257 ЦК України та ст.71 ЦК УРСР строк позовної давності звернення з даним позовом, що згідно ст.267 ЦК України та ст.80 ЦК УРСР є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. При цьому, судом зазначено, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку ні підстав для поновлення строку позовної давності, ні обставин, які би свідчили про переривання чи зупинення строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що згідно вимог ст.76 ЦК УРСР, який діяв на момент прийняття спірного рішення 04.11.2009 року, строк позовної давності розпочинається з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права. Скаржник вважає, що він дізнався про порушення свого права лише 31.10.2008 року після ознайомлення із статутом товариства, а тому перелік строку позовної давності слід обчислювати з цієї дати, що свідчить про своєчасне звернення позивачів з даним позовом.

Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що позивачі були обізнані про існування спірних рішень в зв»язку з присутністю на спірних зборах ОСОБА_4 та ОСОБА_7, оскільки ГПК України встановлює процесуальну самостійність кожного з процесуальних співучасників, а доказів обізнаності інших позивачів про існування спірних рішень до 31.10.2008 року відповідачем не подано, а судом не встановлено.

Скаржник також не погоджується з висновком суду про обізнаність позивачів щодо призначення директором товариства Паламарчука В.О., як підставу пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки позивачі не оспорюють призначення Паламарчука В.О. директором товариства, а оскаржують порядок його призначення, законність скликання загальних зборів учасників з цього питання, дотримання законодавства при проведенні цих зборів, про що скаржник дізнався після ознайомлення із статутом товариства в цій частині 31.10.2008 року.

Скаржник покликається на те, що про скликання спірних зборів позивачі не були належним чином повідомлені в порядку та строки, встановлені ст.61 Закону України «Про господарські товариства», що позбавило можливості останніх прийняти участь у загальних зборах та належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Скаржник також вважає, що судом не досліджено дотримання порядку проведення спірних зборів та не встановлено правомірність прийняття цими зборами спірних рішень.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що перебіг строку позовної давності розпочинається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Оскільки апелянт не був позбавлений можливості ознайомитися зі статутними документами згідно вимог ч.6 ст.11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а тому строк позовної давності звернення з даним позовом ним пропущено без поважних причин.

Відповідач зазначає, що про проведення спірних зборів учасників товариство повідомляло всіх учасників в терміни та в порядку, визначеному діючим законодавством, але в силу строків давності відповідні повідомлення про проведення зборів не збереглися.

Відповідач також покликається на те, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень, а доказів порушення прийнятими рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів скаржника останнім не доведено. Крім цього, при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них учасників товариства необхідно враховувати чи могла їх відсутність істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується. Кількість голосів скаржника на час прийняття спірних рішень становила 3,425 відсотків статутного капіталу, а тому неявка скаржника жодним чином не могла вплинути на прийняття спірних рішень.

В судове засідання представники позивачів не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.11.1994 року виконавчим комітетом Луцької міської ради народних депутатів за реєстраційним №13360415 зареєстровано статут комерційно-виробничого підприємства торговий дім «Волинь» з обмеженою відповідальністю. Відповідно до п.1.2 статуту позивачі є учасниками товариства.

Відповідно до ч.1 п.4.1. статуту товариства вищим органом підприємства є збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників, а згідно ч.6. п.4.1. - директор підприємства обирається загальними зборами учасників строком на 5 років.

Відповідно до п.4.2. учасники мають кількість голосів пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі, а згідно п.4.7. статуту збори учасників скликаються в міру потреби, але не рідше одного разу на рік.

Із наданих відповідачем виписки з протоколів зборів учасників №8 від 04.11.1999 року та протоколу №1 від 10 листопада 2004 року вбачається, що 04 листопада 1999 року та 10 листопада 2004 року проводились загальні збори учасників в порядку денному яких одним із питань були вибори директора КВП ТД „Волинь" з обмеженою відповідальністю.

Вказані рішення зборів є предметом оскарження в даній справі з підстав порушення порядку призначення директора, законність скликання загальних зборів учасників з цього питання, дотримання законодавства при проведенні цих зборів.

Згідно статті 58 Закону України „Про господарські товариства” вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Згідно статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. При цьому позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому.зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Водночас учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Факт проведення зборів учасників підтверджено поясненнями позивача ОСОБА_4, яка обиралась секретарем зборів та Паламарчука В.О., який також є учасником товариства.

Подані відповідачем заяви по кадрових питаннях підтверджують факт обрання директором товариства КВТ ТД „Волинь" Паламарчука ВІ.О. та спростовують доводи позивачів про те, що лише 17 жовтня 2007 року вони із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дізнались, що їх керівником є Паламарчук В.О.

Покликання скаржника на неможливість ознайомлення із статутом товариства до уваги судом не приймається, оскільки відповідно до ч.6. ст.11 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року право доступу до документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі, мають засновники (учасники) юридичної особи, фізична особа - підприємець, а також уповноважені ними особи та особи, які згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, на підставі письмової заяви та працівники контролюючих і правоохоронних органів на підставі відповідного письмового запиту, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, що визначені законом.

З пояснень відповідача також вбачається, що подання інших доказів в підтвердження факту повідомлення позивачів про час та місце проведення спірних зборів є неможливим в зв»язку із закінченням терміну їх зберігання.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.58 зазначеного закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ст.60 Закону). Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання, в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

З протоколів зборів учасників №8 від 04.11.1999 року та протоколу №1 від 10 листопада 2004 року вбачається, що 04.11.1999 року на зборах були присутні з 16 учасників 15, а на зборах 10 листопада 2004 року були присутні 7 учасників з 25,27 голосами, що становить 61,97% від загальної кількості. Наведене свідчить про те, що кворум на спірних зборах було дотримано.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства. Проте, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Згідно п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачами не доведено порушення оскаржуваними рішеннями їх прав та законних інтересів як учасників товариства. В звязку із проведенням оскаржуваних зборів позивачі не були позбавлені своїх часток, права голосувати, права отримувати прибуток, права брати участь в управлінні справами відповідача.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність в спірному випадку підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, прийнятих у 1999 та 2004 роках в частині обрання директора товариства, оскільки вказані рішення відповідають вимогам діючого законодавства та установчим документам товариства та жодним чином не порушують права та законні інтереси позивачів.

Отже, апеляційний суд, погоджується із висновком місцевого господарського суду, що право позивачів не підлягає захисту в суді і обґрунтовано відмовив в позові.

Разом з тим, з мотивувальної частини рішення підлягає виключенню обґрунтування щодо строку позовної давності, оскільки встановивши, що позов безпідставний, суд зазначає про відмову в задоволенні позову з цих підстав, а не за пропуском строку позовної давності.

За таких обставин прийняте у справі рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виключивши з мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду обґрунтування щодо строку позовної давності.

Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Волинської області від 18.02.2010 року в справі за номером 7/37-76 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко