Рішення № 100677830, 28.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Київ № 640/8177/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» до Державної служби експортного контролю України про скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Піллар» з позовом до Державної служби експортного контролю України про скасування постанов про накладення штрафу №30 та №31.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариством порушено строки подання звітів про фактично здійснену міжнародну передачу та використання у заявлених цілях, товарів визначених у разовому дозволі від 30 жовтня 2017 року №28912700, з огляду на обставини, що склалися внаслідок неправомірних дій ПАТ «Квазар», про що відповідача було належним чином повідомлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25 липня 2019 року від Державної служби експортного контролю України надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав про порушення ТОВ «Піллар» абзацу 8 статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», що призвело до застосування до товариства штрафу, згідно постанов №30 та №31.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

ТОВ «Піллар» отримано разовий дозвіл Державної служби експортного контролю України від 30 жовтня 2017 року №28912700 на здійснення міжнародної передачі товарів. Строк дії дозволу - 30 вересня 2018 року.

08 лютого 2019 року позивачем направлено Державній службі експортного контролю України звіти про фактично здійснену міжнародну передачу та використання у заявлених цілях товарів, визначених у разовому дозволі від 30 жовтня 2017 року №28912700.

Одночасно, позивачем повідомлено про причини порушення строків поданнях зазначених звітів.

18 квітня 2019 року відповідачем складено протоколи №30 та №31 стосовно ТОВ «Піллар» про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме: несвоєчасне подання звіту про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разовому дозволі від 30 жовтня 2017 року №28912700.

В подальшому, Державною службою експортного контролю України прийнято постанову від 02 травня 2019 року №30, якою накладено на ТОВ «Піллар» штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.

Аналогічну постанову винесено відповідачем за №31.

Не погоджуючись із вказаними постановами та вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба експортного контролю України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року №159 «Про затвердження Положення про Державну службу експортного контролю України» є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

Так, спеціальним Законом, який регулює діяльність, пов`язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання є Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 22 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного експортного контролю.

Наказом Державної служби експортного контролю України від 05 жовтня 2009 року №86, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2009 року за №994/17010, «Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форм звітів та встановлення строків звітності» було затверджено:

форму висновку щодо можливості проведення переговорів, пов`язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів;

структуру звіту про підсумки проведення переговорів, пов`язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів;

форму звіту про фактично здійснені міжнародні передачі товарів, зазначених у дозвільних документах або міжнародному імпортному сертифікаті;

форму звіту про використання у заявлених цілях товарів, імпортованих в Україну з отриманням міжнародного імпортного сертифіката;

форму звіту про використання у заявлених цілях товарів, міжнародні передачі яких здійснені за дозвільним документом;

строки подання суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів звітів до Держекспортконтролю.

При цьому, звіт про використання (невикористані, часткове використання) товару у заявлених цілях подається не пізніше трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу.

Як вже зазначалось, ТОВ «Піллар» 30 жовтня 2018 року отримав разовий дозвіл №28912700 строком дії до 30 вересня 2018 року, у графі 17 якого «Особливі умови використання дозволу та додаткова інформація» визначено, що звіт про використання (невикористання, часткове використання) товару у заявлених цілях подається не пізніше трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу.

Таким чином, граничним строком подання такого звіту за дозволом №28912700 було 30 грудня 2018 року.

Позивач листом від 08 лютого 2019 року №1291/19 надав звіти про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях та надав письмові пояснення з приводу несвоєчасного подання звіту, а саме сповістив, що звіт не надавався у зв`язку з тим, що в грудні 2018 року звільнився працівник, який займався підготовкою всіх звітів та взаємозв`язком з державними контролюючими службами.

Відтак, позивач здійснив порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, визначене абзацом восьмим статті 24 Закону, оскільки Закон не містить переліку будь-яких випадків, які б визначали не подання звіту або несвоєчасне його подання.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем протиправно не було вчасно подано звіти з використання товарів, чим порушено вимоги Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», у зв`язку із чим відповідачем правомірно застосовано до товариства штрафи, згідно постанов про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів-юридичну особу штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю №30 та №31.

При цьому, не обґрунтованими є посилання позивача на протиправність накладення відповідачем штрафу за кожен окремо несвоєчасно поданий звіт, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1490 від 16 грудня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2014 року за №101/24878, у разі, якщо юридичною особою вчинено декілька порушень, уповноважена особа складає окремий протокол щодо кожного порушення.

Відтак, відповідачем правомірно складено два протоколи про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю за наслідками розгляду яких складено постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів-юридичну особу штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю №30 та №31 щодо кожного встановленого порушення.

Також, не беруться судом до уваги посилання позивача на підписання оскаржуваних постанов не уповноваженою на те особою, як на підставу для їх скасування, оскільки штрафи, передбачені статтею 25 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладаються керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, чи його заступником.

Судом встановлено, що оскаржувані постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю №30 та №31 були оформлені 02 травня 2019 року та підписані тимчасово виконуючим обов`язки Голови Держекспортконтролю Лівчином Ю.В., який на момент винесення постанов був керівником Держекспортконтролю відповідно до наказу від 22 квітня 2019 року №130-К про тимчасове виконання обов`язків Голови Держекспортконтролю, з правом першого підпису розпорядчих та фінансових документів в період з 02 травня 2019 року по 19 травня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Винесені постанови не підлягає скасуванню, оскільки є правомірними, прийнятими в межах повноважень відповідача та у спосіб визначений законодавством, натомість, позивачем не спростовано доводів відповідача. Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» до Державної служби експортного контролю України про скасування постанови про накладення штрафу.

Відсутні підстави для розподілу судових витрат.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Піллар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3, код ЄДРПОУ 16299604).

Відповідач - Державна служба експортного контролю України (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21, код ЄДРПОУ 00010300).

Суддя В.І. Келеберда