Постанова № 10067637, 17.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

17.05.10                                                                                           Справа № 4/103-1708

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ковалишин Ю.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – не з”явився,

позивача – не з»явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бігань-К», с.Дорофіївка Підволочиського району

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.12.2009 року, суддя Бурда Н.М., у справі № 4/103-1708

за позовом           акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк», м.Київ в особі Центрального відділення філії «Вінницька дирекція» АТ «Індекс-банк»у м.Тернополі, м.Тернопіль

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Бігань-К», с.Дорофіївка Підволочиського району

про звернення стягнення на заставне майно на суму 639936,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.12.2009 року задоволено позов акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк», м.Київ в особі Центрального відділення філії «Вінницька дирекція» АТ «Індекс-банк» у м.Тернополі до товариства з обмеженою відповідальністю «Бігань-К»та звернуто стягнення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" (ідент. код 34788845), за кредитним договором №37/08-КЛ від 01.08.2008р. на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (ідент. код 14361575) в особі Центрального відділення філії "Вінницька дирекція" АТ "ІНДЕКС-БАНК" у м. Тернополі (ідент. код 26176127), в розмірі 639936 грн. 87 коп. по неповерненому кредиту, несплачених відсотках за користування кредитом та пені, на заставлене майно: - станок фугувальний в кількості 1 штука, котел в кількості 1 штука, котлоагрегат в кількості 1 штука, компресорну установку в кількості 1 штука, прес ПГ-ТС в кількості 1 штука, станок круглопильний в кількості 1 штука, станок круглопильний в кількості 1 штука, станок шліфувальний в кількості 1 штука, станок верстатний повний в кількості 1 штука, плоскошліфувальний станок в кількості 1 штука, свердлильний станок в кількості 1 штука, токарський станок в кількості 1 штука, пилозаточний станок в кількості 1 штука, присадочний станок в кількості 1 штука, фрезерний станок в кількості 1 штука, рейсмус станок в кількості 1 штука, фрезерний станок в кількості 1 штука, клеєві валця в кількості 1 штука, круглопильний станок в кількості 1 штука, станок СФ-1а в кількості 1 штука, пила прямокутна в кількості 1 штука, пилорама в кількості 1 штука, станок свердл. 3-х шпиндельний в кількості 1 штука, станок свердл. 9-ти шпиндельний в кількості 1 штука, станок 7-ми шпиндельний в кількості 1 штука, мотор в кількості 1 штука, зварювальний апарат в кількості 1 штука, цистерна в кількості 1 штука, бокс для тирси в кількості 1 штука та предмет іпотеки - цілісний майновий комплекс, що розташований під номером 39 по вулиці Грушевського в місті Скалат, Підволочиського району, Тернопільської області, який складається з: адміністративного корпусу, цегляного, загальною площею 230,2 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «А»; суцільно - зборочного цеху, цегляного, загальною площею 307,6 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «Б»; механічного цеху, цегляного, загальною площею 185,5 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «В»; механічного цеху, цегляного, загальною площею 53,2 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «Г»; сушільного цеху, цегляного, загальною площею 42,2 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «Д»; котельні, цегляної, загальною площею 159,1 кв.м., зазначеної в генплані земельної ділянки під літерою «Е»; механічного цеху, цегляного, загальною площею 108,2 кв.м., зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «Ж»; пилорами, цегляної, загальною площею 124,7 кв.м., зазначеної в генплані земельної ділянки під літерою «З»; вентиляторної, цегляної, загальною площею 17,6 кв.м., зазначеної в генплані земельної ділянки під літерою «І», пропускного пункту, цегляного, загальною площею 4,4 кв.м. зазначеного в генплані земельної ділянки під літерою «К».

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов»язань за кредитним договором, а спосіб задоволення заставодержателем своїх вимог за цим зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки передбачено ст.590 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу»та ст.ст.3,33 Закону України «Про іпотеку».

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого суду, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що судом не було враховано норми ст.ст.614, 616 та 617 ЦК України, якими передбачено наявність вини відповідача при невиконанні умов договору та відсутність вини кредитора, тобто позивача, а також підстав для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду справи без участі представника відповідача та за наявності його письмового клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, чим порушено право сторони на належний захист своїх прав та законних інтересів.

В судове засідання представники сторін не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 серпня 2008р. між акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" (позичальник) укладено кредитний договір №37/08-КЛ, на виконання якого банк зобов»язувався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати 480 000,00 грн. для поповнення обігових коштів (придбання запасних частин, ремонту сільськогосподарської техніки, оплати автотранспортних послуг та здійснення інших господарських витрат), зі строком повернення до 31.07.2009р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 21% річних.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредит надається банком в межах кредитної лінії у розмірі 480 000 грн. за клопотанням позичальника про його надання.

Згідно з поданими відповідачем клопотаннями про надання кредиту: від 01.08.2008 року –на суму 403170,19 грн.; від 04.08.2008 року –на суму 2218,31 грн.; від 04.08.2008 року –на суму 30 000,00 грн.; від 05.08.2008 року –на суму 1512,00 грн.; від 07.08.2008 року –на суму 22 000,00 грн.; від 12.08.2008 року –на суму 10 000,00 грн.; від 15.08.2008 року –на суму 8000,00 грн. та від 18.08.2008 року –на суму 3000,00 грн. АТ «ІНДЕКС-БАНК» надано ТзОВ "Бігань-К" кредит в сумі 479 900,50 грн.

Відповідно до п.п.1.1. - 1.4. кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути до 31 липня 2009р. (згідно узгодженого графіку) отриманий кредит в сумі 479 900,50 грн., сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у встановленому розмірі, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання щодо сплати наданих йому кредитних коштів у передбачений п.1.2. кредитного договору строк, внаслідок чого станом на 04.09.2009р. прострочена заборгованість по кредиту ТОВ "Бігань-К" становить 589 674 грн. 99 коп., з яких: 479 900 грн. 50коп. борг по неповернутому кредиту, 109 774 грн. 49 коп. –борг по несплачених відсотках.

Таким чином, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р. щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлений сторонами строк.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена на адресу відповідача вимога №11-589 від 22.06.2009р. про погашення заборгованості по кредитному договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р., залишена ТОВ "Бігань-К" без відповіді та задоволення. Доказів погашення вказаної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р., забезпеченням кредиту є власне майно ТОВ "Бігань-К", а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 1232,7 кв.м., розташований по вул.Грушевського,39 в м.Скалат, Підволочиського району, із заставною вартістю предмета іпотеки в розмірі 956575 грн. 20 коп. та обладнання із загальною заставною вартістю в розмірі 49541грн. 80коп.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст.526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, а відповідачем у встановленому ГПК України порядку не спростовано виникнення на час розгляду справи у ТОВ "Бігань-К", в порушення кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р. заборгованості перед АТ "ІНДЕКС-БАНК" в розмірі 479 900 грн. 50коп. в повернення кредитних коштів та 109 774 грн. 49 коп. –відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р. відповідач зобов»ячався нести відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання, що згідно розрахунку позивача за період з 05.03.2009р. по 04.09.2009р. становить 50 261,88 грн., з яких: 41288грн. 29 коп. –пеня нарахована за порушення строків сплати кредиту та 8 973 грн. 59 коп. –пеня нарахована за порушення сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідачем не подано, а судом не встановлено належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності.

Відповідно до положень ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами зобов'язання, передбаченими договором або законом, а згідно ст.575 ЦК України, іпотека є одним із видів застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правовим наслідком невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, є набуття заставодержателем права звернути стягнення на предмет застави (ст.589 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 20 Закону України "Про заставу" та 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно та на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави чи іпотеки.

В силу ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу", ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна та/або предмету іпотеки заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до умов укладених між сторонами договору застави №37/08-КЛ/25 від 01.08.2008р. (п.п. 2.4., 6.4.), іпотечного договору від 04.08.2008р. (п.п. 2.13., 4.1., 4.3.) та кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р. (п. 5.2.) банк набуває право звернути стягнення на предмет застави та іпотеки незалежно від настання строку виконання заставодавцем будь-яких зобов'язань за кредитним договором, зокрема, у випадку порушення позичальником (заставодавцем) зобов'язань щодо погашення суми кредиту, сплати відсотків за кредитним договором.

Як встановлено судом вище, в порушення умов кредитного договору №37/08-КЛ від 01.08.2008р. на момент розгляду справи у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 479 900 грн. 50коп. в повернення кредитних коштів та 109 774 грн. 49 коп. –відсотків за користування кредитом.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 639936 грн. 87 коп., шляхом звернення стягнення на заставне майно відповідача, яким забезпечено виконання кредитного договору.

Покликання скаржника на нез»ясування місцевим судом обставин щодо звільнення скаржника від відповідальності в порядку ст..ст.614, 616 та 617 ЦК України є безпідставним, оскільки жодних доказів в підтвердження наявності вказаних обставин відповідачем не подано, а судом не встановлено.

Покликання скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору без участі скаржника за наявності його клопотання про відкладення слухання справи судом до уваги не приймається, оскільки не є безумовною підставою для скасування рішення суду при відсутності інших передбачених законом підстав, яких скаржником не наведено. Крім цього, діючим ГПК України не обмежено представництво юридичної особи одним представником, а при відсутності і таких можливостей сторона не позбавлена захищати свої інтереси та представляти суду докази в порядку, встановленому ст.22 ГПК України, зокрема, надавати письмові пояснення.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Тернопільської області від 07.12.2009 року в справі за номером 4/103-1708 - залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бігань-К» –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко