Постанова № 10067586, 20.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.05.10                                                                                           Справа № 6/90

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

при секретарі судового засідання                              Мазурській В.Т.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного Підприємства «Капітал

Логістик», за вих. №93 від 23.12.2009 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2009 р.

у справі № 6/90 (суддя –Гоменюк З.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврологістика Тревел Плюс», м.

Львів

до Приватного Підприємства «Капітал Логістика», м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 401800,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Чирик А.І. –представник (довіреність №2 від 01.04.2009 р.);

від відповідача: Сеньків А.І. –представник (довіреність за вих.. №7 від 09.02.2010 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2009 р. у справі №6/90 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврологістика Тревел Плюс», м. Львів (надалі –Позивач) до Приватного підприємства «Капітал-Логістик», м. Львів (надалі –Відповідач), стягнуто з Приватного підприємства «Капітал-Логістик», м. Львів, вул. Водогінна, 2 (р/р 2600401067871 у ВАТ «Фольксбанк», м.Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 34028846) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Єврологістика Тревел Плюс», м. Львів, вул. Городоцька, 367 (р/р 26003000008664 у ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 34943771) 551429,11 грн. заборгованості з орендної плати, 90416,17 грн. інфляційних втрат, 19546,56 грн. –три відсотки річних, 10000,00 грн. адвокатських послуг, 6614,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що 31.12.2007 р. та 01.02.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено письмові договори оренди транспортних засобів № А07/07, 108/07, А05/07, 106/07, А03/07, 104/07, А01/07, 102/07, А09/07, 110/07, А11/07, 112/07 та № Т13/08, 216/08, Т15/08, 214/08, Т17/08, 218/08 відповідно, про що не заперечував Відповідач. Позивач надав суду докази використання Відповідачем автомобілів протягом строку оренди, встановленого договорами та докази часткової сплати Відповідачем орендної плати Позивачу за цими договорами. Відповідач належним чином не виконав свої зобов»язання щодо оплати за орендовані у Позивача транспортні засоби, заборгувавши тим самим Позивачу 551429,11 грн. Відповідно до цього, Позивачем згідно ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано за невиконання зобов»язання Відповідачем три відсотки річних в розмірі 19546,56 грн. та 90416,17 грн. інфляційних. Дані суми в установленому законом порядку не спростовані Відповідачем, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідач –Приватне підприємство «Капітал-Логістик», не погодившись з винесеним рішенням, подало апеляційну скаргу за вих. №93 від 23.12.2009 р. (коротку), а пізніше апеляційну скаргу (повну) б/н, б/д, в якій посилається на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та постановленим при неповному з»ясуванні всіх обставин справи, а саме:

- судом, як вказує Скаржник, не взято до уваги, що Він не мав змоги підготувати обґрунтовані заперечення проти позову, ознайомившись лише за чотири дні перед засіданням із заявою про збільшення позовних вимог. Із заявою про зменшення позовних вимог, як стверджує Скаржник він також не мав змоги ознайомитись до дати винесення рішення (14.12.2009 р.). Тому, Скаржник вважає, що суд виніс рішення, позбавивши його можливості подати заперечення проти змінених позовних вимог та їх документальні підтвердження.

- станом на 01 січня 2008 р. розмір заборгованості з орендної плати за користування Відповідачем протягом 2007 р. транспортними засобами, орендованими в Позивача склав 62000,00 грн. Також, у 2007 році Відповідачем були зроблені покращення транспортних засобів на суму 62027,00 грн. Листом від 16 січня 2008 року Позивач повідомив про зарахування зустрічних грошових вимоги між сторонами по оплаті за оренду та по відшкодуванню вартості покращень у розмірі 62000,00 грн. Відтак, як вказує Скаржник, ці грошові зобов»язання сторін припинились.

- вказана в рішенні Господарського суду Львівської області сума заборгованості не відповідає дійсності через те, що листом від 16 січня 2008 року Позивач повідомив, що всі платежі, які проводитимуться по виставлених ним рахунках, будуть зараховуватись як передплата за користування транспортними засобами за наступні періоди. При цьому тим же листом Позивача погоджено, що місячна орендна плата за 12 транспортних засобів і надалі складатиме 2000,00 грн. за автомобіль і 1000,00 грн. за причіп. Через це сума заборгованості Відповідача перед Позивачем з урахуванням доповнення до апеляційної скарги від 10.12.2010 р. складає 36100,00 грн.

- також Скаржник зазначає, що жодного з перелічених Позивачем договорів оренди він не підписував, своєю печаткою не скріплював, відбиток печатки Відповідача, який є на поданих Позивачем копіях договорів не належить Відповідачу та заявляє що ці договори є сфальсифікованими.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврологістика Тревел Плюс»у відзиві, б/н від 01.03.2010 р. та доповненні до відзиву б/н від 03.03.2010 р. заперечує доводи апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що твердження Відповідача про неможливість подання останнім під час розгляду справи господарським судом Львівської області обґрунтованого відзиву на позов не відповідають дійсності, оскільки Відповідачу завчасно було надіслано заяву про збільшення позовних вимог та заяву про зменшення позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями. Вважає, що твердження Відповідача про фальсифікацію поданих Позивачем договорів оренди також є безпідставними та спрямовані виключно на затягування розгляду справи судом, в матеріалах справи є достатній обсяг доказів протилежного. Зокрема, Відповідач протягом тривалого часу визнавав дію вищевказаних договорів оренди, що підтверджується посиланням на них при сплаті орендної плати в банківських документах, не заперечував їх дійсність та не заявляв відповідного клопотання протягом усього часу розгляду справи господарським судом першої інстанції, доводи Відповідача спростовуються матеріалами перевірок правоохоронних органів, зокрема Львівської міжрайонної прокуратури в прокурорському реагуванні щодо звернення з приводу незаконних дій Позивача. Також Позивач вважає, що лист від 16 січня 2008 р., яким, на думку Відповідача, по суті змінювались істотні умови договорів оренди не можна вважати належним доказом по справі, оскільки відповідно до умов поданих Позивачем договорів оренди, усі зміни до них мали бути оформлені у вигляді додаткових письмових угод, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду вважає прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

За клопотанням Скаржника запис розгляду судової справи № 6/90 здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”, для архівного оригіналу звукозапису надано диск КДН.

Ухвалами від 11.02.2010 р., від 15.04.2010 р. та 06.05.2010 р. розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав, в судовому засіданні оголошувалась перерва у зв»язку з чим сторонами було подано заяву про те, що вони не заперечують розгляд судом справи за межами строків, передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

03.03.2009 р. представником Скаржника заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи документів, яке підтримано також в судовому засіданні 20.05.2010 р. однак, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, про безпідставність такого клопотання, оскільки протягом розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач не ставив під сумнів існування спірних договорів, не оспорював такі в судовому порядку, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, враховуючи вимоги ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для формування правової позиції, судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду також відмовлено, з огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався, позиція Скаржника, викладена в апеляційній скарзі та додатково зібраних доказах, заслухана в попередніх судових засіданнях.

Представником Скаржника також подано додаткові докази, а саме: висновок експертного дослідження по листу директора ПП «Капітал-Логістик»Пиріг О.В. №1563 від 06.05.2010 р., який не береться судовою колегією до уваги, оскільки оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято 14.12.2009 р., а висновок датований 06.05.2010 р., а відтак він не міг вплинути на правильність його прийняття. Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Скаржником документально не обґрунтовано, чому такі докази не могли бути подані суду першої інстанції.

В судовому засіданні 20.05.2010 р. оглянуто оригінали договорів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до цього, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Предметом поданого Позивачем позову є матеріально-правова вимога стягнути суму заборгованості.

Підставою даного позову є укладені між Позивачем та Позивачем договори оренди транспортних засобів № А07/07, 108/07, А05/07, 106/07, А03/07, 104/07, А01/07, 102/07, А09/07, 110/07, А11/07, 112/07 від 31.12.2007 р. та № Т13/08, 216/08, Т15/08, 214/08, Т17/08, 218/08 від 01.02.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договори оренди транспортних засобів № А07/07 (Т-1, а.с.46-49), №108/07 (Т-1, а.с.40-43), №А05/07 (Т-1, а.с.34-37), №106/07 (Т-1, а.с.9-12), №А03/07 (Т-1, а.с.28-31), №104/07 (Т-1, а.с.15-18), №А01/07 (Т-2, а.с.88-91), №102/07 (Т-2, а.с.73-76), №А09/07 (Т-2, а.с.83-86), №110/07 (Т-1, а.с.23-26), №А11/07 (Т-2, а.с.68-71), №112/07 (Т-2, а.с.78-81) від 31.12.2007 р. та № Т13/08 (Т-1, а.с.70-73), №216/08 (Т-1, а.с.76-79), №Т15/08 (Т-1, а.с.52-55), №214/08 (Т-2, а.с.93-96), №Т17/08 (Т-1, а.с.64-67), №218/08 (Т-1, а.с.58-61) від 01.02.2008 р., за якими Відповідач орендував у Позивача 18 транспортних засобів, оригінали договорів оглянуто судовою колегією Львівського апеляційного господарського суду в судовому засіданні 20.05.2010 р.

Договорами оренди транспортних засобів від 31.12.2007 р. та 01.02.2008 р., передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове користування відповідний транспортний засіб (п. 1.1.), передача транспортного засобу здійснюється за актом приймання-передачі (п.3.2.), термін оренди складає один рік (п.4.1.). Орендна плата на місяць встановлюється в розмірі, визначеному в п. 8.1. Договорів оренди.

Відповідно до п. 5.1. Договорів оренди, Орендар зобов»язаний забезпечити у встановлені строки технічний огляд транспортного засобу згідно із чинним законодавством, сплатити платежі, пов»язані з проходженням такого огляду, за власний рахунок провести сертифікацію транспортного засобу в установах Міністерства транспорту та зв»язку України, необхідну для участі в міжнародному русі, виготовити ліцензійну картку на транспортний засіб та у разі потреби привести технічний стан транспортного засобу до відповідності вимог щодо участі у міжнародному русі, придбати поліс страхування цивільної відповідальності власника (у даному випадку володільця) транспортного засобу, що виїжджає за кордон. Виконання цих робіт підтверджується актом «вводу в експлуатацію», що складається Орендарем за участю Орендодавця.

Пунктом 8.1. Договорів оренди передбачено, що орендна плата нараховується з моменту підписання «акту вводу в експлуатацію транспортного засобу».

Однак, Відповідач в порушення умов Договорів оренди не склав жодного акту «введення в експлуатацію транспортного засобу», експлуатацію транспортних засобів розпочав та здійснював без їх складання.

Позивачем надано суду належні та допустимі письмові докази використання Відповідачем орендованих у Позивача транспортних засобів, зокрема копію відповіді від 15.07.09 року №41/2-6-3323/019-09 на запит Личаківського районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області (Т-2, а.с.124) та копію відповіді Львівської митниці Державної митної служби України від 04.08.2009р. №20/16-10387 на лист Личаківського районного відділу Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області (Т-2, а.c.125), що були отримані в ході проведення перевірки Личаківським районним відділом Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області заяви Позивача про наявність в діях Відповідача ознак шахрайства.

Відповідач в період оренди транспортних засобів у Позивача, отримав ліцензійні картки на використання орендованих транспортних засобів, які оформлено до ліцензії серії АВ №310576 строком дії з 28.02.2009р. до 27.02.2012р. на провадження господарської діяльності з надання послуг із внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

На підставі відповіді Львівської митниці Державної митної служби України від 04.08.2009р. №20/16-10387, місцевим господарським судом встановлено, що орендовані у Позивача транспортні засоби багаторазово здійснювали перетин кордону через пункти пропуску Львівської митниці впродовж 2008 року, тобто під час дії вищевказаних договорів оренди транспортних засобів від 31.12.2007 р. та 01.02.2010 р.

Тому, Господарський суд Львівської області дійшов правильного висновку, що невиконання Відповідачем обов»язку складання «актів введення в експлуатацію»транспортних засобів не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов»язку здійснювати орендні платежі за використання транспортних засобів. Більше того, Відповідач частково здійснював сплату орендної плати за Договорами оренди, що підтверджується поданими Позивачем банківськими виписками №479 від 07.08.2008р., №515 від 29.08.2008р., №552 від 11.09.2008р., №556 від 12.09.2008р., №33_23016/3 від 03.02.2009р., на загальну суму 35000,00 грн., що також підтверджує даний висновок суду (Т-1, а.с.86-87).

20 серпня 2008 р. Позивач надіслав Відповідачу лист, вих. №2008/1 з проханням зупинити дію Договорів оренди та здійснити передачу орендованого автотранспорту (Т-1, а.с.111).

Протягом вересня 2008 року орендовані у Позивача транспортні засоби були повернуті Відповідачем, про що не заперечили жодна із сторін.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого Позивачем та зробленого відповідно до умов договорів оренди транспортних засобів від 31.12.2007 р. та від 01.02.2008 р., розмір орендної плати за період користування орендованими у Позивача транспортними засобами становить 586429,11 грн.

Відповідачем частково оплачено орендну плату за користування транспортними засобами за вищевказаними договорами в сумі 35000,00 грн., а відтак заборгованість становить в сумі 551429,11 грн.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Підпунктами 8.2., 8.3. Договорів встановлено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на особовий рахунок Орендодавця згідно рахунку. Порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором визначаються за взаємною згодою сторін. Оскільки Договорами оренди визначено порядок та спосіб внесення орендної плати однак не прописано періодичності її сплати, то застосуванню підлягають загальні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивіьного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, Відповідач був зобов»язаний вносити орендну плату за вищевказаними договорами оренди транспортних засобів до кінця кожного поточного місяця такої оренди на банківський рахунок позивача, вказаний в реквізитах Договорів.

Ст. 525 Цивільного кодексу України виключає можливість односторонньої відмови від зобов»язання. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов»язань щодо оплати орендної плати за орендовані у Позивача транспортні засоби і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 551429,11 грн. боргу.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення взятих на себе зобов»язань Відповідачу нараховано 90416,17 грн. інфляційних за весь час прострочення та 19546,56 грн. три проценти річних від простроченої суми (Т-2, а.с.118-122), які правомірно задоволенні до стягнення місцевим господарським судом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підставою для стягнення заявленої суми заборгованості в даній справі є саме договори оренди, укладені між Позивачем та Відповідачем 31.12.2007 р. та 01.02.2008 р., тому твердження Відповідача про розрахунок заборгованості за іншими договорами оренди що були укладені між сторонами раніше, якими передавались в оренду ті ж самі транспортні засоби, не можуть братись судом до уваги та є необгрунтованими.

Доводи Скаржника про відносини з Позивачем що існували між ними до укладення договорів оренди від 31.12.2007 р. та від 01.02.2008 р. не беруться судом до уваги, так як такі не є предметом розгляду по справі №6/90, сторони визнали що по відносинах оренди, що існували між ними до 01.01.2008 р. у них немає жодних претензій одна до одної та заборгованість по цих відносинах погашена, тому такі припинились у зв»язку з їх виконанням.

З моменту укладення договорів оренди від 31.12.2007 р. та від 01.02.2008 р., попередні договори оренди між цими ж сторонами щодо тих же транспортних засобів припинили свою дію на підставі ст.11 Цивільного Кодексу України, яка визначає договір як підставу виникнення цивільних прав та обов»язків. Тому, після укладення між сторонами договорів оренди від 31.12.2007 р. та від 01.02.2008 р., якими закріплені нові домовленості між сторонами по оренді транспортних засобів, всі попередні договори та домовленості сторін з питань оренди тих же транспортних засобів втратили свою юридичну силу.

Згідно ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Твердження Скаржника про те, що листом б/н від 16.01.2008 року було зменшено розмір місячної орендної плати до 2000,00 грн. за тягач та 1000,00 грн. за причіп, судова колегія вважає необгрунтованим, оскільки такий лист не може вважатись додатковою угодою до договорів оренди від 31.12.2007 року та від 01.02.2008 року, через недотримання сторонами вимог щодо порядку та форми внесення змін до діючих договорів оренди (згідно п. 4.5. договорів оренди від 31.12.2007 року та від 01.02.2008 року Додаткова угода до Договору оформляється у письмовому вигляді, підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками сторін, не підлягає нотаріальному посвідченню).

Не обґрунтованим судова колегія вважає також доводи Скаржника про те, що розмір заборгованості потрібно зменшити, так як Він не міг використовувати частину орендованих транспортних засобів раніше дати їх повернення Позивачу, оскільки ним було повернуто видані Львівським ВРЕР ДАІ свідоцтва для тимчасового виїзду за кордон. В той же час це не позбавляло Відповідача можливості використовувати орендовані транспортні засоби для здійснення господарської діяльності в межах України. Тому, твердження Скаржника про неможливість використовувати транспортні засоби раніше дати їх повернення позивачу за актами приймання-передачі є безпідставними.

Подані Скаржником докази покращень орендованих транспортних засобів не є належними, оскільки не відображають зв»язку понесених затрат з експлуатацією Скаржником орендованих транспортних засобів згідно договорів оренди від 31.12.2007 р. та від 01.02.2008 р.

Щодо посилань Скаржника на те, що ним не отримано копії заяви про збільшення позовних вимог б/н від 26.06.2009 р. та заяви про зменшення позовних вимог б/н від 08.12.2009 р., не відповідає дійсності, оскільки відповідно до матеріалів справи Відповідачу такі надсилалися рекомендованими листами, що підтверджується відповідними поштовими квитанціями від 26.06.2009 р. (Т-2, а.с.63) та від 09.12.2009 р. (Т-2, а.с.117а). Відтак, Відповідач мав достатньо часу та можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі істотні обставини, які мають значення для справи, були з»ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2009 р. у справі №6/90 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Капітал-Логістик», вих. №93 від 23.12.2009 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу № 6/90 повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.