Рішення № 100672849, 28.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3392/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10) до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", в якому просить стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування у розмірі 125448,86 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на оплату професійної правової допомоги у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2021 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Honda Pilot”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу “Nissan X-Trail”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2021 по справі №344/771/21 ДТП сталося з вини ОСОБА_1 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "ПРОСТО-страхування" автомобіль за договором PVP.S№2003754, у зв`язку з чим страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 128048,86 грн. Цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП була застрахована у відповідача згідно Поліса №ЕР201636302, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування з відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3392/21. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно даних, отриманих від Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем фактичного знаходження відповідача - юридичної особи акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" є : 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8.

Відповідач копію ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/3392/21 від 30.08.2021, яка була направлена на вище вказану адресу, отримав 02.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням Укрпошти про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 251 ГПК України, не скористався, та відзив на позовну заяву до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

21 листопада 2020 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування” та ОСОБА_3 уклали договір страхування серії PVP.S № 2003754 майнових інтересів власника автомобіля «Nissan Х-Тrail», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

11 січня 2021 року в місті Івано-Франківську на вулиці Довженка відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «Honda Pilot», реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 ; та застрахований автомобіль «Nissan Х-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Відповідно до Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2021 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 .

У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 422 від 13 січня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Nissan Х-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 200 925,74 гривень, при цьому вартість відновлювального ремонту становить - 388 323,41 гривень.

Зазначена вище дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 18 лютого 2021 року співробітниками AT «ПРОСТО-страхування було складено страховий акт № 149747, відповідно до якого страхове відшкодування становить 128 048,86 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2948 від 18 лютого 2021 року AT «ПРОСТО-страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Nissan Х-ТгаіІ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 128 048,86 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Гарант» відповідно до Полісу № ЕР201636302. Відповідно до витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України даним Полісом встановлено франшизу в розмірі 2 600,00 гривень.

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» намагалося здійснити досудове врегулювання спору шляхом направлення відповідачу рекомендованим листом Заяви про страхове відшкодування № 04-644 від 11 березня 2021 року. Однак, Акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Гарант» було проігноровано вимоги AT «ПРОСТО-страхування» щодо страхового відшкодування.

Враховуючи те, що відповідач страхове відшкодування не сплатив, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Страхування, згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування", яка кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, за умовами ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування").

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Враховуючи наведене, заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.

У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

При цьому, визначаючи обов`язок страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування.

За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди, відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

В такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Відтак, у силу приписів статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов`язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов`язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).

Зазначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.

Як було встановлено судом, виконуючи свої зобов`язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту PVP.S №2003754, Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 128048,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2948 від 18.02.2021.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума сплати страхового відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами укладеного договору.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Акціонерним товариством «Страхова компанія «Мега-Гарант» відповідно до Полісу № ЕР201636302. Відповідно до витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України даним Полісом встановлено франшизу в розмірі 2 600,00 гривень.

Зважаючи на вказане, відповідачем повинна бути відшкодована шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 125 448,86 грн.

Судом також встановлено, що позивач звернувся до відповідача з Заявою про страхове відшкодування вих. 04-644 від 11.03.2021, проте відповіді від відповідача позивачем отримано не було.

В той же час, станом на момент розгляду справи, відповідач суму страхового відшкодування у розмірі 125 448,86 грн. не сплатив та не надав доказів, які б спростовували суму заявлену до стягнення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідноч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

А отже, оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 125 448,86 грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить вирішити питання про судові витрати та стягнути з відповідача 6000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. позивач надав: ордер адвоката на надання правової допомоги АІ № 1116322 від 01.07.2021; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6423/10; копію посвідчення адвоката №6423/10; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2020; реєстр справ від 01.07.2021; Акт виконаних робіт від 29.07.2021; рахунок-фактуру №15; платіжне доручення № 11406 від 01.07.2021; детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги від 29.07.2021.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надав. Доказів неспівмірності заявлених витрат до суду також надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також враховуючи повне задоволення позову, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача по стягненню з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю, у відповідності до вимог ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2270,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування у розмірі 125448,86 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. та витрати на оплату професійної правової допомоги у розмірі 6000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Приватне акціонерне товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673).

Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289).

Повне рішення складено "28" жовтня 2021 р.

Суддя В.В. Суслова

922/3392/21