Рішення № 100672815, 29.10.2021, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/740/21

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомуненергія" (35000, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Костопіль, вул. Нова, будинок 1, код ЄДРПОУ 30132672)

про стягнення 73 545, 82 грн

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомуненергія" (далі Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 73 545, 82 грн, що складається з: 63 592,76 грн пені, 6 519,77 грн - 3% річних та 3 433,29 грн інфляційних втрат, які виникли через неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №7338/18-КП-28 від 03 жовтня 2018 року, в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/740/21, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

15 вересня 2021 року від Підприємства надійшов відзив на позовну заяву Товариства, в якому відповідач вказує на відсутність вини у виникненні боргу та невчасному розрахунку, а тому просить суд зменшити розмір нарахованої пені на 99%, враховуючи обставини, що мають істотне значення.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив.

03 жовтня 2018 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Костопількомуненергія" (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу № 7338/18-КП-28 (далі Договір, том І, а.с. 16-24).

Додатковими угодами №1 від 23 жовтня 2018 року, № 2 від 29 жовтня 2018 року, № 3 від 05 листопада 2018 року, № 4 від 29 листопада 2018 року, № 5 від 13 березня 2019 року, № 6 від 20 березня 2019 року, № 7 від 29 березня 2019 року, № 8 від 24 квітня 2019 року вносились зміни до умов Договору, зокрема, щодо ціни газу, кількості та якості газу, а також умови оплати за отриманий газ.

Відповідно до предмету укладеного між сторонами договору (в редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018), Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди №6 від 20.03.2019) Постачальник передає Покупцю у період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) природний газ в обсязі 125,752 тис.куб.м.

Відповідно до пункту 3.1 Договору сторони погодили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 930 761,35 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2018-квітень 2019 року (том І, а.с. 43-49).

Відповідно до п. 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди №4 від 29.11.2018) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив основний борг за спожитий природний газ за Договором, що підтверджується доданими до матеріалів справи довідками про операції, сальдо та копіями банківських виписок та не заперечується позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 73 545, 82 грн, з яких: 63 592,76 грн пені нарахованої на підставі п. 8.2 договору, за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого газу та порушення п. 6.1 договору за періоди починаючи з 27.11.2018 по 25.10.2019, 6 519,77 грн - 3% річних за періоди починаючи з 27.11.2018 по 21.12.2019 та 3 433,29 грн інфляційних втрат нараховані на зобов`язання січня 2019-квітня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилається на те, що платежі відповідачем здійснювались з порушення останнім строку виконання зобов`язання.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

На підставі ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас, згідно вимог ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу газ у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") у пунктах приймання передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання передачі газу після підписання актів приймання передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що оплата планових обсягів за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Вказані пункти договору узгоджується з вимогами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, відповідно до яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Окрім того, акт приймання-передачі відповідно до умов договору лише фіксує остаточний обсяг переданого за минулий місяць природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі природного газу лежить саме на Споживачу. Враховуючи, що умовами договору сторонами погоджено кількість природного газу, яка передається Постачальником по місяцях кварталу, визначена його ціна та вартість, то відповідач мав усі фактичні дані щодо обсягів отриманого природного газу для своєчасного проведення розрахунків з позивачем. Окрім того, визначений договором та додатковими угодами обсяг газу по місяцях є плановим і відповідно до п. 6.1 договору має бути 100% оплачений відповідачем протягом місяця поставки.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що оплата за поставлений газ відбувалась з порушенням умов Договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність у вигляді сплати річних наступає у випадку прострочення оплати переданого товару.

Позивач вимагає застосування до відповідача відповідальності згідно зі ст.625 ЦК України за несвоєчасну оплату поставленого газу

Відповідач мав необхідні відомості для оплати газу протягом місяця поставки, як визначено умовами договору.

До позовної заяви позивачем додано розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за порушення відповідачем строку оплати вартості природного газу (а.с.10-15), який перевірено судом та визнано вірним.

Дослідженням розрахунку встановлено, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат проведено позивачем окремо за кожним зобов`язанням. Відповідач в процесі судового розгляду зауважень до розрахунку 3% річних та інфляційних втрат наданого позивачем, не висловив, відзив на позов таких зауважень не містить.

З огляду на порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого Договором, підлягає задоволенню вимога Товариства про стягнення з Підприємства 6 519,77 грн - 3% річних та 3 433,29 грн інфляційних втрат.

Стосовно вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення пені, суд зазначає наступне.

У відповідності до Договору постачання позивачем відповідачу природного газу є підставою виникнення у відповідача зобов`язання з оплатити за фактично отриманий газ.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем природного газу) згідно ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язання з боку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Костопільської міської ради "Костопількомуненергія" свої зобов`язання за договором щодо оплати за одержаний газ виконало у повному обсязі та оплатило ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вартість поставленого у спірному періоді природного газу за актами приймання-передачі, проте з порушенням строків щомісячних оплат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.548, ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із пунктом 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно із ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.229, ч.1 ст.230 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.6 ст. 231 та ч. 2 ст.343 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором; платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми пені.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми пені (том І, а.с. 10-15), суд встановив, що останній є арифметично вірним, відповідає нормам чинного законодавства, а тому визнав вимоги про стягнення з відповідача 63 592 грн 76 коп. пені законними та обґрунтованими.

Щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 99%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь у правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Судом враховується, що основна заборгованість за Договором була повністю погашена відповідачем до звернення позивача до суду із даним позовом. Природний газ, що постачається за Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. Основна заборгованість постійно погашалась відповідачем і виникала лише у певні періоди через несвоєчасний розподіл коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання.

З врахуванням обставин справи та враховуючи баланс інтересів позивача та відповідача, суд дійшов висновку про зменшення розміру належної до стягнення суми пені на 80%, а саме: на 50 874,21 грн.

Отже до стягнення з відповідача на користь позивача, підлягає пеня в розмірі 12 718,55 грн., а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Як роз`яснено в пункті 4.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та, враховуючи викладене вище, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі в розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомуненергія" (35000, Рівненська область, Рівненський район, місто Костопіль, вулиця Нова, будинок 1, Код ЄДРПОУ: 30132672) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, Код ЄДРПОУ: 20077720) 12 718 (дванадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 55 коп. пені, 6 519 (шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн 77 коп. 3% річних, 3 433 (три тисячі чотириста тридцять три) грн 29 коп. інфляційних втрат та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 50 874 грн 21 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2021.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О. Пашкевич