Ухвала суду № 100671143, 27.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8387/21

Провадження по справі № 2/635/3997/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Полоз М.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Захарова Олександра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої Ольги Олександрівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до АТ «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О., яким просить скасувати рішення приватного нотіруса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №60519056 від 22 вересня 2021 року (номер запису про право власності 44095857), за яким проведено державну реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та стягнути удові витрати з відповідача.

25 жовтня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Захаров О.О. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об`єкта нерухомості – квартири АДРЕСА_1 та заборони представникам АТ «Альфа-Банк» перешкоджати в доступі до квартири та до особистих речей в квартирі позивачу та членам її родини, реєструвати та вселяти сторонніх осіб до квартири, вселяти та знімати з реєстраційного обліку мешканців квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви посилався на те, що між сторонами виник спір, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач, маючи на даний час правл власності на вищевказане майно, може здійснити дії, направлені на відчуження такого майна чи вчинення відносного нього будь-яких інших правочинів, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

За змістом вказаної статті, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватися судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до АТ «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О., в якому скасувати рішення приватного нотіруса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №60519056 від 22 вересня 2021 року (номер запису про право власності 44095857), за яким проведено державну реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк».

Отже, предметом позову у даній справі є скасування рішення про державну реєстрацію права власності ;60519056 від 22 вересня 2021 року.

Частиною 3ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до ст. 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №280323761 від 20 жовтня 2021 року, 17 вересня 2021 року о 18 годині 25 хвилин приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Вахрушевою О.О. було зареєстровано право власності за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 на підставі Дублікату Іпотечного договору №851/11/27-11/6-471, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В. 19 квітня 2006 року за реєстровим №1600, серія та номер 119 від 11 лютого 2020 року, Договору про внесення змін та доповнень до Іпотечного договору №851/11/27-11/6-471, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченком О.В. 19 квітня 2006 року за реєстровим №1600, серія та номер 1996 від 12 квітня 2007 року, звіту про оцінку предмету іпотеки від 02 вересня 2021 року, виданого ТОВ «Незалежна експерта компанія», Кредитного договору №851/10/27-11/6-253 від 19 квітня 2006 року, повідомлення про порушення основного зобов`язання АТ «Альфа-Банк» №9/12 від 17 вересня 2020 року, протоколу загалшьних зборів АТ «Альфа-Банк» №749/ОРК від 13 вересня 2021 року, повідомлення про порушення основного зобов`язання АТ «Альфа-Банк» №3/12 від 11 грудня 2020 року, довідки про суму заборгованості АТ «Альфа-Банк» №80629 від 16 вересня 2021 року.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачам в їх правах.

Зважаючи на обставини даної справи, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, виходячи з принципу обов`язковості рішень суду, передбаченого ст. 124 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 частково, саме шляхом заборони державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дій, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не забезпечити ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, в разі задоволення позову.

Захід забезпечення позову у виді заборони державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дій, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна відповідає предмету спору, вжиття такого заходу не зумовлює фактичне вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючогоо становища до завершення розгляду справи.

Щодо вимог заявника в частині заборони представникам АТ «Альфа-банк» перешкоджати в доступі до квартири та особистих речей у квартирі позивачу та членам її сім`ї, реєструвати та вселяти сторонніх осіб до квартири, виселяти та знімати з реєстрації мешканців, суд не вбачає підстав для їх задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № (провадження № 14-729цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не вбачає необхідності у застосуванні такого виду забезпечення позову як заборону перешкоджати в доступі до квартири та особистих речей у квартирі позивачу та членам її сім`ї, реєструвати та вселяти сторонніх осіб до квартири, виселяти та знімати з реєстрації мешканців, оскільки він не направлений на забезпечення виконання рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в разі задоволення позову, не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, таких захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами.Жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не надано, всі доводи останнього з цього приводу ґрунтуються лише на його припущеннях.

Суд, з метою непорушення прав жодної із сторін, вважає достатнім забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дій, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, оскільки такий вид забезпечення позову у повній мірі гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та не потребує застосування додаткових видів забезпечення позову шляхом заборони перешкоджати в доступі до квартири та особистих речей у квартирі позивачу та членам її сім`ї, реєструвати та вселяти сторонніх осіб до квартири, виселяти та знімати з реєстрації мешканців.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 – адвоката Захарова Олександра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Вахрушевої Ольги Олександрівни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень– задовольнити частково.

Заборонити державному реєстратору, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчинення дій, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить Акціонерному товариству «Альфа-Банк» номера запису про прав власності 44095857 від 17 вересня 2021 року).

У задоволенні заяви в іншій частині – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову – три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Боржник: Акціонерне товариство «Альфа Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Суддя Т.В.Бобко