Ухвала суду № 100667848, 28.10.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17790/21

Провадження №: 2/755/8282/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"28" жовтня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.

У позовній заяві позивач просить:

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 11 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 11 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття;

- розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 червня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Каневу Канівського міськрайонного управління юстиції Черкаської області;

- поділити спільне сумісне майно подружжя шляхом виділення в особисту власність ОСОБА_1 :

- автомобіля марки MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 року випуску, зареєстрований територіальним сервісним центром № 3242 РСЦ МВС в Київській області 06 червня 2019 року;

- автомобіля марки RENAULT MASTER, 2010 року випуску, зареєстрований територіальним сервісним центром № 3242 РСЦ МВС в Київській області 24 лютого 2021 року;

Таким чином, позивачем заявлено одночасно позовну вимогу немайнового характеру (про розірвання шлюбу) та позов майнового характеру. При цьому, позивачем сплачено судовий збір лише за позовною вимогою про розірвання шлюбу в розмірі 908,00 грн.

Щодо сплати судового збору за позовною вимогою про поділ майна, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що позивач має двох дітей

до 14 років, а відповідач ухиляється від сплати аліментів. Крім того, позивач зазначає, що таке відстрочення їй необхідне для з`ясування обсягу та вартості майна, що підлягає поділу.

За змістом частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення або звільнення від сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Позивач, який заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансовим становищем особи, яка звертається до суду, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Проаналізувавши подану позивачем заяву про відстрочення сплати судового збору, а також враховуючи предмет та підстави звернення до суду з відповідним позовом, суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаної заяви позивачу слід відмовити, оскільки наведені позивачем підстави, які не підтверджені належними доказами, в повній мірі не характеризують майновий стан заявника або унеможливлюють чи утрудняють сплату судового збору. Суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору з підстав не встановлення позивачем ціни даного позову, що визначається вартістю майна, що підлягає поділу, оскільки така інформація повинна бути зібрана позивачем до подання позову до суду та вказана у позовній заяві. Крім того, враховуючи вікову категорію дітей сторін, є всі підстави вважати, що відповідач не перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, в позові зазначає, що працевлаштована, а тому з цих обставин також не вбачається підстав для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору, оскільки позивач не навів суду обґрунтованих підстав для цього.

Згідно із пунктом 3 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»

у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня становить 2 270 грн.

Відповіднно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У позовній заяві позивачем ціна позову не зазначена та до позову не долучено вартісної оцінки майна, що підлягає поділу.

Відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи, що позивач просить, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за нею право власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 року випуску, та автомобіль марки RENAULT MASTER, 2010 року випуску, зареєстрований територіальним сервісним центром № 3242 РСЦ МВС в Київській області 24 лютого 2021 року, суд попередньо визначає судовий збір в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 810,00 грн.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код банку отримувача № 899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.

Відповідно до пунктів п`ятого, восьмого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Натомість позивачем не долучено до позову жодних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог, зокрема правовстановлюючих документів, які б підтверджували реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_2 на вказане майно та документів, на підставі яких можна встановити вартість спірного майна, та не заявлено клопотання про витребування таких доказів, у разі мотивованої неможливості подати такі докази самостійно.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175,177,185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ майна, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом сплати судового збору та подання до суду відповідних документів.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова