Рішення № 100663598, 20.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1817/20

Провадження № 2/635/1655/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Березовської І.В.,

секретар судового засідання Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

позивач – Харківський національний медичний університет,

представник позивача – Білашенко Ірина Володимирівна,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний медичний університет пред`явив до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з відповідача заборгованість за навчання у сумі 2633 Доларів США, що становить 67656,80 гривень, та судові витрати у розмірі 2102,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та Харківським національним медичним університетом був укладений договір № 2677/523 про підготовку фахівця з вищою освітою, відповідно до п. 2.2.1 якого відповідач взяв на себе зобов`язання вчасно вносити оплату за навчання. Згідно п. 4.1 договору, розмір оплати за весь строк навчання становить еквівалент 23100 доларів США. Наказом № 738-с ХНМУ від 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 було зараховано на 1 курс 6 факультету з підготовки іноземних студентів Харківського національного медичного університету з 14 листопада 2014 року. В порушення умов договору № 2677/523 від 13 листопада 2014 року відповідачем не було здійснено оплати за навчання в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 2 633$ США за 2016-2017 навчальний рік, що станом на 14 серпня 2017 року за курсом НБУ становить 67656,80 гривень. Згідно з наказом ХНМУ №757-с від 21 грудня 2016 року відповідача відраховано з 21 грудня 2016 року за невиконання навчального плану.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2020 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 листопада 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача Білашенко І.В., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за навчання в розмірі 67565,80 гривень, а у разі неявки в судове засідання відповідача – ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причини неявки суду не повідомив.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 13 листопада 2014 року між Харківським національним медичним університетом в особі ректора проф. В.М. Лісового, який діяв на підставі Статуту, та ОСОБА_1 укладено договір №2677/523 про надання освітніх послуг.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору, університет взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів студента здійснити його навчання на 6 факультеті з підготовки іноземних студентів з 1 семестру 1 курсу з метою отримання ним вищої освіти на рівні кваліфікації лікаря за спеціальністю лікувальна справа на умовах денної форми навчання. Строк навчання складає 5 років 10 місяців.

Згідно п. 2.2.1 Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання вчасно вносити оплату за навчання.

Розмір оплати за весь строк навчання становить еквівалент 23100 (двадцять три тисячі сто) доларів США. Платежі за цим договором можуть здійснюватися як у валюті, так і у гривні, шляхом перерахування на рахунок університету через установи банку в установленому законом порядку, можлива оплата шляхом надання чеку. Платежі у гривні здійснюються згідно курсу валют Національного банку України станом на день оплати (п.п. 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору, термін внесення оплати встановлюється до 20 вересня того навчального року, на момент оплати якого студент навчається.

Наказом Харківського національного медичного університету №738-С від 31 грудня 2014 року ОСОБА_1 зараховано студентом 1-го курсу 6 факультету з підготовки іноземних студентів Харківського національного медичного університету за спеціальністю 7.12010001 – лікувальна справаз 14 листопада 2014 року.

Свої зобов`язання Харківський національний медичний університет перед відповідачем виконав, що жодним чином не спростовано відповідачем в ході судового розгляду.

За змістом ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про освіту» передбачено, що освітня послуга - це комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб`єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.

За договором про надання послуг, згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник, згідно з вимогами ч. 1 ст. 903 ЦК України, зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, що кореспондується з умовами укладеного між сторонами договору, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання: у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 633 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до наказу ректора Харківського національного медичного університету №757-с від 21 грудня 2016 року ОСОБА_1 (Єгипет), студента 3 курсу (5 семестру) 2016/2017 н.р. 28 групи 6 факультету з підготовки іноземних студентів спеціальності 7.12010001 – лікувальна справа, навчання за контрактом (№2677/523 від 13.11.2014)відраховано з 21 грудня 2016 року за порушення умов контракту (несплата за навчання).

26 червня 2017 року за вих.№2678/03-12 Харківським національним медичним університетом на адресу відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості по оплаті за навчання в розмірі 2633 долари США.

Разом з тим, відповідачем зазначена вимога не виконана, заборгованість за договором не сплачена.

Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасної сплати обумовлених договором платежів.

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно з наданим позивачем розрахунком вартості заборгованості студента ОСОБА_1 за період навчання в ХНМУ, спеціальність «Лікувальна справа» з 01 лютого 2015 року по 21 грудня 2016 року, відповідач має заборгованість у розмірі 2633 доларів США, що складає 67656,80 гривень (за даними Національного банку України станом на 14 серпня 2017 року курс 1 USD складав 25,695711 гривень).

Відповідач в ході розгляду справи не надав альтернативного розрахунку заборгованості за договором про надання освітніх послуг, а тому суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданого позивачем.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача за договором про надання освітніх послуг № 2677/523 від 13 листопада 2014 року 2633 Доларів США, що складає 67656,80 гривень (за даними Національного банку України станом на 14 серпня 2017 року курс 1 USD складав 25,695711 гривень).

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 192 ЦК України, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Такими випадками є стаття 193, частина четверта статті 654 ЦК України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93, Закон України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

При цьому частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов`язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного його виконання є національна валюта України – гривня.

Як роз`яснено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відтак, виходячи із зазначених вище положень, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання освітніх послуг № 2677/523 від 13 листопада 2014 року у розмірі 2633 доларів США, що відповідно даних Національного банку України щодо офіційного курсу валют станом на день постановлення рішення по справі, а саме 20 жовтня 2021 року, складає 69 174,18 гривень.

Згідно з платіжним дорученням № 436 від 25 лютого 2020 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Харківського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету заборгованість за договором про надання освітніх послуг № 2677/523 від 13 листопада 2014 року в розмірі 69 174 (шістдесят дев`ять тисяч сто сімдесят чотири) гривні 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного медичного університету витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві ) гривні 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Харківський національний медичний університет, код ЄДРПОУ 01896866, місцезнаходження: м.Харків, просп. Науки, буд. 4;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Арабської республіки Єгипет, паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 29 жовтня 2021 року.

Суддя І.В. Березовська