Ухвала суду № 100661574, 25.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 жовтня 2021 року

Смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/7845/21

Провадження № 2 /635/3816/2021

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Саваріна Олена Сергіївна, Приватний нотаріус Гаража Наталія Петрівна про визначення частки майна у праві спільної сумісної власності, що підлягає спадкуванню та визнання права на спадкування,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі-позивач), від імені якого діє його представник- адвокат Пшеничний О.О. (далі-представник позивача), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про визначення частки майна у праві спільної сумісної власності, що підлягає спадкуванню та визнання права на спадкування .

У позовній заяві просить суд визнати, що частка спадкодавця ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила Ѕ частки; визнати за позивачем право на спадкування 1/12 частки квартири АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Карасаві І.О.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального Кодексу України (далі- ЦПК України) з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду із позовною заявою, в якій об`єднані вимоги як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Законом України «Про судовий збір» передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою у такому розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

Таким чином позивачеві необхідно сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору як за вимогу немайногового характеру у сумі 908,00 гривень. Сплата судового збору здійснюється за наступними реквізитами:ГУК Харківськ обл/ХаркiвР/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» (№ 2658-ІІІ) звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

У відповідності до підпункту 1 пункту 1 вказаної вище постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір», зазначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження вартості спірного майна, також позивачем не зазначена ціна позову. Суд звертає увагу, якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи. З цього питання позивачем інформація суду надана не була.

У зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який необхідно позивачу сплатити відповідно до Закону України «Про судовий збір», яким передбачена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а саме : 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на день подачі позову до суду.

Таким чином позивачу необхідно вказати ціну позову виходячи з дійсної вартості спірного майна (надавши належні докази щодо вартості будинку) на день подання позову та доплатити судовий збір виходячи з 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на день подачі позову до суду за наступними реквізитами:ГУК Харківськ обл/ХаркiвР/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998 , рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Позивачем разом з позовною заявою подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, в якому він зазначив, що він є пенсіонером, дитиною війни, враховуючи економічну ситуацію в державі у зв`язку з пандемією Covid-19, що негативно відображається на матеріальному стані ОСОБА_1 , просить тимчасово відстрочити сплати судового збору до закінчення розгляду справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов : 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної статті, основною умовою, за якою може мати місце відстрочення від сплати судового збору - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений належними доказами.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому зазначення про відсутність коштів не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Також відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

Натомість позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано суду жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до пункту 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Саваріна Олена Сергіївна, Приватний нотаріус Гаража Наталія Петрівна про визначення частки майна у праві спільної сумісної власності, що підлягає спадкуванню та визнання права на спадкування – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Саваріна Олена Сергіївна, Приватний нотаріус Гаража Наталія Петрівна про визначення частки майна у праві спільної сумісної власності, що підлягає спадкуванню та визнання права на спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.О. КАРАСАВА