Рішення № 100658907, 28.10.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/380/21

Єдиний унікальний №733/833/21

Рішення

Іменем України

28 жовтня 2021 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого-судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом Ічнянської міської ради Чернігівської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

установив:

У липні 2021 року Ічнянська міська рада, як орган опіки і піклування, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до рішення Ічнянського районного суду від 20 червня 2013 року неповнолітній ОСОБА_2 , який є сином ОСОБА_1 , був відібраний від матері без позбавлення її батьківських прав. З 19 серпня 2013 року та по теперішній час ОСОБА_3 влаштований до прийомної сім`ї подружжя ОСОБА_4 , які проживають в АДРЕСА_1 . За час перебування дитини у прийомній сім`ї ОСОБА_1 не виявила бажання повернути сина на своє виховання та утримання, при цьому не зверталася до суду з відповідною заявою. З урахуванням викладеного позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачки аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 на користь прийомної сім`ї у розмірі 1/4 частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає.

Відзиву на позов відповідачкою не подано.

Враховуючи, що всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідачка є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 20 червня 2013 року відібрано у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її малолітнього сина ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав (а.с. 5).

Відповідно до розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області від 19.08.2013 року № 218 на підставі заяви подружжя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , утворено прийомну сім`ю та влаштовано 19 серпня 2013 року до сім`ї дитину, позбавлену батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-7).

Відповідно до довідки Безуглівського закладу загальної середньої освіти Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, виданої начальнику служби у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району, ОСОБА_3 , дійсно є учнем 10 класу даного закладу. За час навчання в освітньому закладі мати учня ОСОБА_1 не відвідувала заклад освіти, не приходила на класні та загальношкільні батьківські збори, навчанням та вихованням сина не цікавилася (а.с. 8).

Як убачається із довідки № 275 від 29.06.2021 року, виданої Дорогинським старостинським округом Ічнянської міської ради, ОСОБА_1 на даний час зареєстрована в АДРЕСА_2 , але фактично проживає в с. Бакаївка Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 сімейного кодексу України, батько дитини ОСОБА_3 записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 10).

У червні 2021 року служба у справах дітей Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області звернулася з клопотанням до служби у справах дітей Ічнянської міської ради, в якому просила вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її сина ОСОБА_3 (а.с. 13).

Як убачається з рішення виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 221 від 15 липня 2021 року, останній затвердив висновок органу опіки та піклування Ічнянської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 14, 16).

Згідно ч. 1 ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України виховання, піклування, забезпечення фізичного, духовного та морального розвитку дитини, забезпечення здобуття нею освіти є прямими обов`язками батьків.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН, 20 листопада 1959 р. (принцип 6, 8), проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Дитина повинна при всіх обставинах бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 21 квітня 2001 року виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку засобом захисту прав дитини, і з іншого, заходом впливу на батьків, які не виконують свої батьківські обов`язки щодо дитини, а тому є крайнім заходом впливу на цих осіб.

Аналізуючі зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання свого сина ОСОБА_3 по відношенню до якого згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України повинна бути позбавлена батьківських прав, а також відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України з останньої необхідно стягнути аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_2 на користь особи чи закладу, де буде перебувати неповнолітня дитина, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного вище відповідачкою не подано.

Оскільки при подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, тому на підставі ст. 141 ЦПК України його необхідно стягнути з відповідачки у дохід держави у розмірі 1 816 грн (за дві позовні вимоги).

Керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, ст. 165, ст. 166 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Ічнянської міської ради Чернігівської області, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Дорогинка Ічнянського району Чернігівської області, батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Дорогинка Ічнянського району Чернігівської області, на користь особи чи закладу, де буде перебувати неповнолітня дитина, аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 30 липня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять ) гривень 00 коп судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Роз`яснити, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Ічнянська міська рада Чернігівської області, місце розташування: площа Т.Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Овчарик