Рішення № 100658022, 21.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/16962/20

Провадження № 2/522/4798/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О. П.,

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714), приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (РНОКПП – НОМЕР_2 ) про відшкодування вартості безпідставно набутого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачів Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича грошових коштів у розмірі 483752, 00 грн. (чотириста вісімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят дві гривні 00 коп.) як відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Зокрема, позивачка зазначає, що 20 грудня 2018 року вона звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-банк», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Виконавчого округу в Одеській області Долинський Микола Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (справа № 522/22291/18).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року цивільну справу № 522/22291/18 за підсудністю передано до Київського районного суду міста Одеси, де з 29 січня 2019 року зазначена справа перебувала в провадженні судді Салтан Л.В.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2019 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду 1 інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.

Постановою Колегії суддів палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року її апеляційна скарга була задоволена, рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2019 року – скасоване, ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» (правонаступник АТ «Укрсоцбанк»), треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., приватний виконавець Виконавчого округу в Одеській області Долинський М.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволені. Виконавчий напис № 14189 від 24 вересня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: машино-місце № НОМЕР_3 , загальною площею 16,9 кв.м та машино-місце № 111, загальною площею 16,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивачка зазначила, що в період розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідач - приватний виконавець Виконавчого округу в Одеській області Долинський М.М. безпідставно передав для реалізації на електронних торгах належне їй майно, а державне підприємство «СЕТАМ» здійснило реалізацію предметів іпотеки шляхом проведення електронних торгів на загальну суму 289 234 гривні.

При цьому, на думку позивачки, вартість реалізованого майна була суттєво занижена та надала Звіт про визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна № 934/18 від 30.11.2018 року, згідно якого загальна вартість об`єктів оцінки складає 483752 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засідання на 27.11.2020 року.

Ухвалою суду від 28 07.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10. 2021 року.

У судовому засіданні 21.10.2021 року від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та проханням їх задовольнити, просила суд розглядати справу в порядку ст. 247 ЦПК України.

Від представника відповідача – АТ «Альфа-Банк» надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представників, позов не визнав.

Відповідач - приватний виконавець Виконавчого округу в Одеській області Долинський М.М. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, Причини неявки суду не повідомив та жодних клопотань до суду не заявляв.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 грудня 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-банк», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, приватний виконавець Виконавчого округу в Одеській області Долинський Микола Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (справа № 522/22291/18). Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2019 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду 1 інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.

Постановою Колегії суддів палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційна скарга позивачки була задоволена, рішення Київського районного суду міста Одеси від 17 травня 2019 року було скасоване, ухвалене нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі, а виконавчий напис № 14189 від 24 вересня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. щодо звернення стягнення на нерухоме майно,а саме: машино-місце № НОМЕР_3 , загальною площею 16,9 кв.м та машино-місце № 111, загальною площею 16,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ,- визнати таким, що не підлягає виконанню.

01 листопада 2018 року відповідачем - приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. на підставі виконавчого напису № 14189 від 24 вересня 2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., було відкрито виконавче провадження № 57569987 щодо звернення стягнення на майно, яке належить позивачці ОСОБА_1 – машино-місце № НОМЕР_3 , загальною площею 16,9 кв.м та машино-місце № НОМЕР_4 , загальною площею 16,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та прийнято рішення про реалізацію майна шляхом проведення електронних торгів.

Постановою відповідача - приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського М.М. від 12 грудня 2018 року для участі у виконавчому провадженні суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання було призначене Приватне підприємство «Брокбізнесконсалт» в особі оцінювача Суслова В.Б., який оцінив спірне майно у 180 772,00 грн. за кожне машино-місце.

25 березня 2019 року відповідачем – приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. було складено акт про проведені електронні торги, згідно якого арештоване майно було придбане на електронних торгах громадянином ОСОБА_2 за ціною 144 617,60 грн. за кожний об`єкт.

Дана обставина підтверджується постановою ВП № 57569987 від 12.12.2018 р., листами ДТ «СЕТАМ» № 12722/18-18-18 від 27.12.2018 р., 12723/18-18-18 від 27.12.2018 р, 1613/18-18-10 від 11.02.2019, 1614/18-18-19 від 11.02.2019 р., листами ДП «СЕТАМ» № 623/М-551-19/3 від 18.03.2019 р. та № 626/М-551-19/3 від 18.03.2019 р. про проведення електронних торгів та протоколами №№ 391299 та 391298 проведення електронних торгів, які відбулися 06.03.2019 р.

Після прийняття постанови Одеським апеляційним судом 06.02.2020 р. та визнання виконавчого напису № 14189 від 24 вересня 2018 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: машино-місце № НОМЕР_3 , загальною площею 16,9 кв.м та машино-місце № 111, загальною площею 16,9 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 – таким, що не підлягає виконанню, отримані відповідачем – АТ «Альфа- банк» від реалізації цього майна грошові кошти в розмірі 289234 грн. є такими, що отримані без правової підстави.

Відповідачами відзиву на позов не подано, жодних доказів на спростування доводів позивача суду не надали.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже згідно вказаних норм права, для виникнення в набувача обов`язку щодо повернення майна не має значення яким чином було отримане таке майно (зокрема, чи внаслідок дій потерпілого, набувача, інших осіб і т.д.), важливим є лише факт відсутності правової підстави для його набуття та подальшого збереження.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такі висновки викладені й Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 521/7197/16-ц.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відтак відповідач АТ «Альфа-банк» отримав кошти від реалізації майна позивачки ОСОБА_1 проти її волі, тобто безпідставно.

Правовою підставою позову визначено положення статей 1212,1213 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі N 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі N 918/47/18, від 01.04.2019 у справі N 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Отже відповідач АТ “Альфа-Банк” зобов`язаний повернути позивачці безпідставно набуті кошти у сумі 289234 грн., отриманої від реалізації належного їй майна.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 289234, 00 грн. є обґрунтованими, належним чином доведені та підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4837,52 грн.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково - в розмірі 289234 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714), приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича (РНОКПП – НОМЕР_2 ) про відшкодування вартості безпідставно набутого майна задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-банк» (м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) вартість безпідставно набутого майна у розмірі 289234,00 грн. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч двісті тридцять чотири гривні, 00 копійок).

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-банк» (м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ - 23494714), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2892, 34 грн. (дві тисячі вісімсот дев`яносто дві гривні 34 копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

21.10.2021