Рішення № 100649071, 27.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8333/21

Провадження № 2-а/161/210/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 в м. Луцьку адміністративну справу № 161/8333/21 за позовною заявою адвоката Кушнірук Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, інспектора (інспектора з паркування) Каращука Павла Івановича Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Кушнірук Юлія Петрівна звернулася до судув інтересах ОСОБА_1 з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, інспектора (інспектора з паркування) Каращука Павла Івановича Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови. Просить суд скасувати як незаконну та необгрунтовану постанову серії DMV-2106885 від 22 квітня 2021 року, згідно з якою позивача притягнуто до відповідальності та накладено штраф в розмірі 680 гривень з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримує в повному об`ємі, просить його задовольнити.

Представник відповідача, суб`єкта владних повноважень, Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву. Заявлений позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач інспектор (інспектор з паркування) Каращук Павло Іванович Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього до суду не надходило відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 279-1 КУпАП повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 - ч. 3 статті 283 КУпАП постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

22 квітня 2021 року інспектором (інспектором з паркування) ДМВ Луцької міської ради Каращуком П.І.винесено постанову серії DMV № 2106885, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що особа, яка керувала транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п. 15.9и ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із змісту позовної заяви, що позивачем ОСОБА_1 повністю заперечується факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення. Оскільки, позивач наполягає, що місце, від якого інспектором (інспектором з паркування) ДМВ Луцької міської ради Каращуком П.І. здійснювалось вимірювання відстані - невідоме.

Судом достовірно встановлено, і це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що в ній взагалі не зазначені серія та номер ручного лазерного світловіддалеміру, яким здійснювалося вимірювання.

Також судом достовірно встановлено, і це вбачається із змісту матеріалів фотофіксації, здійсненої інспектором (інспектором з паркування) ДМВ Луцької міської ради Каращуком П.І.на місці події, що здійснений спосіб фотофіксації унеможливлює повноцінне сприйняття обставин, за яких вона проводилась. Зокрема, відсутня панорамна, вузлова та детальна фотозйомка.

Крім того, суд звертає увагу, що підставними є заперечення позивача щодо місця вимірювання інспектором (інспектором з паркування) ДМВ Луцької міської ради ОСОБА_2 відстані до належного ОСОБА_1 транспортного засобу. Оскільки з матеріалів фотофіксації (а.с. 35) дійти однозначного висновку щодо вказаної обставини неможливо.

Крім того, судом достовірно встановлено, що постанова серії DMV № 2106885 від 22 квітня 2021 року не містить жодного обґрунтування, яким чином зупинка, транспортного засобу «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, та відповідно, наявні підстави для кваліфікації правопорушення саме за ч. 3 статті 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Таким чином, Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради, всупереч положенням частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не вчинено належних дій, спрямованих на доказування правомірності свого рішення, а саме - постанови серіїDMV № 2106885 від 22 квітня 2021 року.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем Департаментом муніципальної варти Луцької міської ради на засадах змагальності сторін та вимогах частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не доведено правомірність, законність та підставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови інспектора (інспектора з паркування) Каращука Павла Івановича Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради серії DMV-2106885 від 22 квітня 2021 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 139, 241 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву адвоката Кушнірук Юлії Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, інспектора (інспектора з паркування) Каращука Павла Івановича Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови задовольнити повністю.

Постанову постанови інспектора (інспектора з паркування) Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Каращука Павла Івановича серії DMV-2106885 від 22 квітня 2021 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 680,00 гривень – визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ковтуненко