Постанова № 10064532, 01.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2010                                                                                           № 31/382-45/329

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача: Кириленко О.П., довіреність № 22/582-Д від 22.03.10р.,

Скрипніков Д.С., довіреність 22/579-Д від 22.03.10р.,

відповідача 1: Салій В.В., довіреність № 4/4 від 14.04.10р.,

Коваль О.Б., довіреність № 4/1 від 11.01.10р.,

відповідача 2: Порайко А.М., довіреність № 220/4221а від 13.11.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2010

у справі № 31/382-45/329 ( .....)

за позовом                               Служби безпеки України

до                                                   1.Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України

                                                  2. Міністерства оборони України

про                                                   зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.03.2010 року у справі №31/382-45/329 про задоволення позову Служби безпеки України (далі – позивач, СБУ) до Міністерства оборони України відмовлено (далі – відповідач 2, Міноборони).

Провадження у справі в частині вимог Служби безпеки України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України припинено.

Стягнуто з Служби безпеки України в доход Державного бюджету України - 16741,44 грн. державного мита.

Не погоджуючись з рішенням суду, Служба безпеки України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове,яким зобов’язати Міністерство оборони України виконати в натурі перед позивачем зобов’язання Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України щодо перерахування коштів в розмірі 1682644,00 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що оспорюване рішення господарського суду не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що судом не надано належної уваги фактичним обставинам справи, що виникли внаслідок укладання між сторонами мирової угоди про припинення виконавчого провадження, та положенням чинного законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2010 року апеляційну скаргу Служби безпеки України було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.06.2010 року на 10-30 год.

В судовому засіданні представники відповідачів усно заперечували щодо задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Служби безпеки України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста від 21.12.2005 року у справі 323/414 за позовом Служби безпеки України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України задоволено, стягнуто з відповідача 10044636,24 грн. основного боргу, 948075,63 грн. збитків від інфляції, 103652,58 грн. річних, 661104,70 грн. пені, 25500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2006 року у справі №23/414 рішення господарського суду від 21.12.2005 року в частині стягнення з Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України 3% річних в розмірі 103652,58 грн. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні відповідних позовних вимог Служби безпеки України, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2005 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2006р. затверджено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 19.05.2006р. № 23/414, укладену між Службою безпеки України та Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України.

25 грудня 2006 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, а наказ № 23/414 від 19.05.2006р. повернуто до суду.

На виконання ухвали господарського суду міста Києва від 21.12.2006р. Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України сплачено Службі безпеки України частину основного боргу в розмірі 8361922,24 грн., штрафні санкції в розмірі 1609180,33 грн.

Решта зобов’язань в частині підпункту “б” пункту 2 мирової угоди, залишок основної заборгованості в розмірі 1682644,00 грн. Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України зобов’язало погасити протягом 90 банківських днів після надання Службою безпеки України (шляхом надсилання цінного листа та/або надання документів по реєстру) боржнику документів щодо фактичного розподілу та заселення квартир в 30-ти квартирному житловому будинку по вул. Достоєвського, 32-В, м. Первомайськ, Миколаївської області.

Мирова угода, яка укладена сторонами і затверджена судом, не розірвана та є чинною; ухвала суду, якою затверджена мирова угода не була скасована.

СБУ звернулась до суду з позовом про розірвання вищезазначеної мирової угоди, у зв’язку з її не виконанням.

Рішенням суду по справі №31/382 від 22.01.2009 року позов СБУ було задоволено, розірвано мирову угоду укладену сторонами та затверджену господарським судом міста Києва у справі №23/414 від 21.12.2006 року, з ініціативи стягувача – СБУ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року апеляційну скаргу Центрального спеціалізованого будівельного управління Міноборони було задоволено, зазначене рішення скасовано, в позові СБУ відмовлено повністю.

В свою чергу, постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009 року, рішення суду першої інстанції та постанова Київського апеляційного господарського суду були скасовані, при цьому касаційна скарга позивача була задоволена частково , а справа передана на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Скасувавши рішення господарського суду та постанову Київського апеляційного господарського суду,Вищий господарський суд України зокрема зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій, як про задоволення, так і про відмову в позові, зроблені без з’ясування правових підстав заявленого позову та без встановлення дійсних прав і обов’язків сторін щодо предмету спору, з урахуванням як норм матеріального так і процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Під час нового розгляду справи Службою безпеки України було подано заяву про заміну предмету позову, в якій визначена нова вимога – зобов’язати Міністерство оборони України виконати в натурі перед СБ України зобов’язання Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України щодо перерахування грошових коштів у розмірі 1682644,00 грн.

Як правильно було встановлено судом першої інстанції, позивачем фактично заявлено вимоги про покладання господарсько-процесуального обов’язку на відповідача 2, хоча останній не був учасником провадження за результатами якого затверджено наведену вище мирову угоду.

Так, як стороною мирової угоди є відповідач 1, внаслідок чого позивач не може покласти обов’язок на відповідача 2 виконати в натурі зобов’язання Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України перерахувати грошові кошти у розмірі 1682644,00 грн., оскільки судом встановлено, що процесуального правонаступництва, в розумінні ст. 25 ГПК України не відбулось.

Як вбачається з вищевказаної заяви, щодо зміни предмету позову, позивач не заявляє вимоги до відповідача 1.

Згідно із п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі в частині заявлених вимог до відповідача 1 було припинено правомірно, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а позовні вимоги до Міністерства оборони України не підлягають задоволенню як безпідставні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку колегії суддів, позивач не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2010 р., яке було прийнято по даній справі, у зв’язку з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Служби безпеки України, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача; при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи те, що позивачем при подачі апеляційної скарги було сплачено державне мито в розмірі 42,50 грн. менше ніж передбачено вимогами ст. 49 ГПК України, то з позивача необхідно стягнути решту суми 8327,72 грн. до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 17.03.2010 року по справі № 31/382-45/329 за позовом Служби безпеки України до Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України та Міністерства оборони України про зобов’язання вчинити дії залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби безпеки України – без задоволення.

2. Стягнути з Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код 00034074, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в доход Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200; символом звітності 095; № рахунку: 31110095700011; банк ГУ УДК у м. Києві; отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва; МФО: 820019; код ЄДРПОУ 26077968)- 8327,72 грн. державного мита за перегляд рішення в апеляційній інстанції.

3. Зобов’язати господарський суд міста Києва видати відповідний наказ.

4. Справу № 31/382-45/329 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.06.10 (відправлено)