Постанова № 10064280, 20.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2010                                                                                           № 42/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Батиль Г.М. (довір. №10/14003-216 від 11.12.2009 року);

від відповідача - Гаваза О.С. (довір. №28-28/54-Д від 28.12.2009 року).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2010

у справі № 42/5 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго"

до                                                   Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   відшкодування збитків, ціна позову 15108,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.02.2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» 10846,80грн. основного боргу, 108,47грн. пені, 108,47грн. державного мита та 169,42грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, по решті – відмовлено.

Дане рішення мотивоване понесенням відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» збитків за понаднормове користування вагонами з вини Державного підприємства «Вугілля України».

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» подало апеляційну скаргу, доповнення до неї та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство «Вугілля України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 року №644 – відсутність доказів списання коштів Залізницею з рахунку Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», безпідставне взяття до розрахунку час затрачений на обов‘язковий вхідний контроль маси вугільної продукції вугільної продукції до моменту направлення викликів Державному підприємству «Вугілля України».

          Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» та Державне підприємство «Вугілля Україна» своїм правом, наданим їм ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2010 року у справі №42/5 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.          

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року відновлено Державному підприємству «Вугілля України» строк подання апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2010 року у справі №42/5, прийнято до розгляду апеляційну скаргу та порушено апеляційне провадження.          

Розпорядженням від 26.04.2010 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку із виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги у справі № 42/5 доручено колегії суддів у складі: Баранця О.М. – головуючий, суддів Зеленіна В.О., Чорної Л.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» - Покупець та Державним підприємством «Вугілля Україна» - Постачальник укладено договір за № 02-ПР/2-П, згідно з яким Постачальник зобов’язувався поставити вугільну продукцію в асортименті, по реквізитам і з якісними характеристиками наведеними в договорі, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.

У відповідності до умов розділу 4 цього договору зобов’язання по завантаженню вугільної продукції покладено на Постачальника.

У липні-серпні 2007 році Постачальником на адресу Покупця були відправлені залізничні вагони №№ 67869651, 64811276, 68701069, 68434513, 66285966, 66713884, 67185744, 64122534, 68822444, 66935545, 63415756, 63839864, 66306820, 6853387, 65883456, 67619932, 64164783, 67165779, 67170464, 67911875, 68603711, 67153601, 60109436, 67182410, 66044884, 67351569, 67174417, 67900852, 66754102, 66878026, 64417058, 64220445, 66566662, 66572835, 66449265, 65397721, 66962440, 67908376, 65771719, 65752065, 67362822, 63295125, 66065517, 67362848, 67153171, 67864389, 66696329, 65752263, 64029184, 60916616, 63582662, 67855452, 63559280, 65780967, 63467427, 67376665, 67914119, 67363408, 65488686, 60615010, 68605344, 66350109, 65769507, 66188400, 67883264, 66038480, 68604438, 68553577, 68610088, 66839481, 66565581, 68402726, 65355653, 67165340, 67852244, 68539907, 65310210, 68563238, 65729980, 67573519, 67908863, 65401523, 67656520, 65251258, 60601267, 66782517, 60914546, 67665273, 67366476, 65708505, 63531947, 66923574, 66167271, 66782657, 66707019, 67677948, 66788845, 65768970, 66556903, 60283785, 65296659, 66112616, 66979485, 66539453, 67847426, 67584185, 67918466, 66787466, 65029670, 65398018, 65354656, 67845008, 65352080, 65236903, 67676635, 67395970, 67845719, 66710856, 67669341, 65701476, 67654806, 65400707, 65942906, 68461557, 66446345, 68703065, 64455900, 66662123, 64596406, 68604362, 67673202, 67187765, 66749714, в яких було виявлено нестачу вугілля в розмірі понад норму нестачі (1% від маси вугілля зазначеної у залізничних накладних).

Зазначене підтверджуються залізничними накладними №№ 49766284, 49766283, 49766281, 49766287, 49766285, 49766286, 49770197, 49770226, 49770232, 49770240, 49770251, 49770272, 49770278, 49770301, 49770290, 49770306, 49770311, 49770330, 49770323, 49770342, 49770346, 49770335, 49768223, 49770370, 49770386, 49770385, 49770401, 49770187, 49770194, 49770195, 49770205, 49770192, 49768195, 49768196, 49770193, 49770210, 49770209, 49770206, 49770199, 49770200, 49770213, 49770214, 49770212, 49770219, 49770357, 49741718, 49741711, 49741714, 49770605, 49770613, 49766430, актами звіряння по кількості та якості партій вугільної продукції №№ 81, 82, 83, 90 від 31 липня 2007 року, 101 від 31 серпня 2007 року, 108, 111, 112 від 7 вересня 2007 року, актом спільного переважування твердого палива від 20 липня 2007 року.

Згідно п. 4.2 Договору приймання партії вугілля за кількістю здійснюється Покупцем шляхом зважування на тензометричних вагах. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними Покупця та Постачальника, Покупець протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей вантажовідправнику та Постачальнику направляє факсограму про виклик представника Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного зважування. У разі ненадання відповіді або неприбуття представника Постачальника, вугілля по кількості приймається за результатами зважування у Покупця.

У зв’язку з повідомленням Постачальника про нестачу поставленого вугілля, необхідністю явки його представника для спільного переваження ним були затримані вагони для таких дій та понесені витрати по сплаті за користування вагонами та маневрові роботи у розмірі 10 846,80 грн., що підтверджується розшифровками до відомостей плати за користування вагонами і маневрових робіт №№ 1101/15, 1100/15, 1104/15, 1108/15, 1107/15 від 29 липня 2009 року.

          Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків проводиться за наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв‘язок між порушенням права та збитками.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Відповідно до п. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції не повно досліджено та з’ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а саме не було враховано понесені Відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго» збитків за провізну плату, що підтверджується залізничними накладними, актами звірення по кількості та якості партії вугільної продукції, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2007 року, актами виконаних робіт, копії в матеріалах справи та нарахування податку на додану вартість.

За наведених у даній постанові обставин, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2010 року у справі № 42/5 підлягає зміні.

Доводи наведені Державним підприємством «Вугілля Україна» в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2010р. змінити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код 00130872) 4262,12грн. збитки, 151,09 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

По решті залишити без змін.

2.          Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

3.          Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» залишити без задоволення.

4.          Матеріали справи № 42/5 повернути господарському суду м. Києва.

5.          Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

27.05.10 (відправлено)