Ухвала суду № 100642492, 28.10.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

28 жовтня 2021 року Справа № 903/975/20 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання – Остапук Юлія Володимирівна

за участю представників сторін:

від скаржника (боржника): Кінах Я.В. – ордер від 20.10.2021

від стягувача: н/з

від ВДВС: Бенещук Л.В. – довіреність №23315 від 25.10.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в приміщенні Господарського суду Волинської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Електра” на бездіяльність державного виконавця по справі №903/975/20 за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Електра” про стягнення 408000,00 грн.,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Електра” подало до суду скаргу від 20.10.2021, в якій просить суд:

- визнати бездіяльність головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Бенещук Людмили Валеріївни, що полягає у невинесенні Постанови про розстрочення виконання судового рішення та зняття арешту з рахунків ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282 від 14.05.2021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/975/20-1 та №903/975/20-2 від 23.04.2021 – незаконною;

- скасувати Постанову головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Бенещук Людмили Валеріївни, у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282 про накладення арешту на рахунки боржника ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА”;

- зобов`язати державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бенещук Людмилу Валеріївни винести постанову про розстрочення виконання судового рішення та вчинити дії щодо зняття арешту накладеного Постановою у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282.

Скаргу обгрунтовує, тим що ухвалою суду від 30.08.2021 визначено інший порядок виконання рішення Господарського суду Волинської області, шляхом розстрочення його виконання на шість місяців рівними частинами згідно визначеного графіку, та той факт, що ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” добровільно виконує вищевказане рішення, арештовувати рахунки ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” не було необхідності, а не зняття такого арешту повністю блокує та унеможливлює господарську діяльність ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА”, паралізуючи роботу підприємства.

Ухвалою суду від 22.10.2021 скаргу прийнято та призначено до розгляду.

26.10.2021 представник Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ Міністерства юстиції (м.Львів) подала до суду відзив на скаргу, в якому просить суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги у повному обсязі.

27.10.2021 представник скаржника на вимогу ухвали суду від 22.10.2021 подала до суду додаткові пояснення до скарги на бездіяльність державного виконавця.

Представник стягувача в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду скарги, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4300603212051.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримує та просить скаргу задовольнити.

Представник Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судовому засіданні просить суд відмовити в задоволенні скарги.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 23.03.2021 по справі № 903/975/20 позов задоволено та постановлено:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (вулиця Об`їзна,3, село Струмівка, Луцький район, Волинська область, 456003, код ЄДРПОУ 38911544) до державного бюджету України штраф накладений рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 жовтня 2018 № 16 у розмірі 204000,00 грн. (двісті чотири тисячі гривень) (отримувач: УК у м.Луцьку/Луцька отг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009628, номер рахунку (ІВАN) UА4289999803130106000003550 в Казначейство України (ел. адм, подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: штраф за порушення конкуренційного законодавства згідно рішення від 30 жовтня 2018 р. № 16 за кодом бюджетної класифікації Доходів «Адміністративні штрафи та інші санкції», « 00» Без деталізації за відомчою ознакою).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (вулиця Об`їзна,3, село Струмівка, Луцький район, Волинська область, 456003, код ЄДРПОУ 38911544) на користь Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, 43021, код ЄДРПОУ 20120930, рахунок UА748201720343130001000005996 в ДКСУ у м.Києві, МФО 820172) 6120,00 грн. (шість тисяч сто двадцять гривень) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» (вулиця Об`їзна,3, село Струмівка, Луцький район, Волинська область, 456003, код ЄДРПОУ 38911544) до державного бюджету України пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 204000,00грн. (двісті чотири тисячі гривень), (отримувач: УК у м.Луцьку/Луцька отг/21081100, код отримувача ЄДРПОУ 38009628, номер рахунку (ІВАN) UА4289999803130106000003550 в Казначейство України (ел. адм, подат.), код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: штраф за порушення конкуренційного законодавства згідно рішення від 30 жовтня 2018 р. № 16 за кодом бюджетної класифікації Доходів «Адміністративні штрафи та інші санкції», « 00» Без деталізації за відомчою ознакою).» (т.1, а.с.70-73).

На виконання рішення суду, Господарським судом Волинської області 23.04.2021 видано наказ №903/975/20-1 та №903/975/20-2 (т.1, а.с.75-76).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 рішення Господарського суду Волинської області від 23.03.2021 року у справі №903/975/20 залишено без змін (т.1, ас.136-143).

14.05.2021 Луцьким ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відкрито виконавчі провадження №65418076 та №65418282 з виконання наказів господарського суду від 23 квітня 2021 року №903/975/20-1 та №903/975/20-2.

14.05.2021 Луцьким ВДВС у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанови:

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

- про стягнення виконавчого збору.

29.07.2021 головним державним виконавцем Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бенещук Л.В. постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

19.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою про розстрочення виконання рішення від 23.03.2021 на 12 місяців (по 25.08.2022) рівними частинами по 34 510 грн. через складне фінансове становище товариства, заборгованість перед контрагентами, а також наявність обов`язкових платежів у вигляді оплати праці та сплати податків (т.2, а.с. 1-45).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» про розстрочення виконання рішення від 23.03.2021 у справі № 903/975/20 задоволено частково (т.2, а.с.57-59).

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 23.03.2021 №903/975/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Електра» коштів на загальну суму 414120 грн. 00 коп. на шість місяців рівними частинами відповідно до графіку:

- до 25 вересня 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

- до 25 жовтня 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

- до 25 листопада 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

- до 25 грудня 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

- до 25 січня 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

- до 25 лютого 2021 – 69 020 грн. 00 коп.

Як вбачається з долучених скаржником документів, 13.09.2021 ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” через свого представника адвоката Кінах Я.В. звернулося до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) із заявою щодо виконання ухвали суду від 30.08.2021 року, а саме:

1. Розстрочити виконання Рішення Господарського суду Волинської області від 23.03.2021 р. у справ №903/975/20 про стягнення з ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” коштів на загальну суму 414 120 грн.00 коп. на шість місяців рівними частинами відповідно до встановленого судом графіку.

2. Заходи забезпечення виконавчого провадження - не вчиняти, а ті, які були вчинені - призупинити.

3. За результатом розгляду даної заяви винести відповідну Постанову про розстрочення виконання рішення.

23.09.2021 головним державним виконавцем Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бенещук Л.В. винесено постанову про розстрочення виконання рішення (т.2, а.с.138-139).

Постанова направлена на юридичну адресу боржника: вул.Об`їзна, с.Струмівка,3, 45603, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №13026 (т.2, а.с.140).

Боржник отримав постанову про розстрочення виконання рішення 19.10.2021, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4302524085519 (т.2, а.с.146).

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.97).

Щодо вимоги про визнання бездіяльності головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_1 , що полягає у невинесенні Постанови про розстрочення виконання судового рішення та зняття арешту з рахунків ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282 від 14.05.2021 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/975/20-1 та №903/975/20-2 від 23.04.2021 – незаконною, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зі змісту ч.1 ст. 13 Закону вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, оскільки 23.09.2021 головним державним виконавцем Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бенещук Л.В. винесено постанову про розстрочення виконання рішення, то відсутні підстави для визнання бездіяльності головного державного виконавця у не винесенні постанови про розстрочення виконання рішення.

Щодо скасування постанови головного державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Бенещук Людмили Валеріївни, у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282 про накладення арешту на рахунки боржника ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА”, судом враховано наступне.

У відповідності до ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону N 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі N 905/361/19 (провадження N 12-28гс20).

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Однак, головним державним виконавцем Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бенещук Л.В. постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (Постанова Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08).

Зняття арешту може відбутися якщо:

- є підстави для відстрочення (розстрочення) виконання на певний період, і на цей час боржник надав фінансові гарантії щодо достатності сплати коштів (наявність на арештованому рахунку коштів, перерахування коштів на рахунок виконавчої служби),

- або рахунок є зарплатним і державний виконавець погоджується (бо формально може й не погодитися) з тим, що рахунок має спеціальний статус та не підлягає арешту, в такому випадку, він направляє постанову про виконання до роботодавця боржника, який уже сам контролює та стягує кошти із зарплати по 20% (Постанова ВС від 3 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц).

Разом з цим, у відповідності до п.18 Інструкція з організації примусового виконання рішень, зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

Отже, розстрочення виконання рішення не є підставною для зняття арешту.

Щодо зобов`язання державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бенещук Людмилу Валеріївни винести постанову про розстрочення виконання судового рішення та вчинити дії щодо зняття арешту накладеного Постановою у виконавчих провадженнях №65418076, №65418282, судом враховано наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 13.09.2021 ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” через свого представника адвоката Кінах Я.В. звернулося до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) із заявою щодо виконання ухвали суду від 30.08.2021 року, а саме:

1. Розстрочити виконання Рішення Господарського суду Волинської області від 23.03.2021 р. у справ №903/975/20 про стягнення з ТОВ “ВЕСТ ЕЛЕКТРА” коштів на загальну суму 414 120 грн.00 коп. на шість місяців рівними частинами відповідно до встановленого судом графіку.

2. Заходи забезпечення виконавчого провадження - не вчиняти, а ті, які були вчинені - призупинити.

3. За результатом розгляду даної заяви винести відповідну Постанову про розстрочення виконання рішення.

23.09.2021 головним державним виконавцем Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бенещук Л.В. винесено постанову про розстрочення виконання рішення.

Постанова направлена на юридичну адресу боржника: вул.Об`їзна, с.Струмівка,3, 45603, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №13026.

Боржник отримав постанову про розстрочення виконання рішення 19.10.2021, що підтверджується витягом щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №4302524085519.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для винесення постанови про розстрочення виконання судового рішення .

Оскільки, розстрочення виконання рішення не є підставною для зняття арешту то зобов`язання щодо вчинення дій щодо зняття арешту накладеною постановою у виконавчих провадженнях №65418076, № 65418282 до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван 7де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 234-235, 343 ГПК України господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Електра” на бездіяльність державного виконавця по справі №903/975/20 за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Електра” про стягнення 408000,00 грн., відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 28.10.2021.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар