
Справа № 629/5132/17
Номер провадження 1-кп/629/28/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2021 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: Мицик С.А., Ткаченка О.А., за участю секретаря судового засідання– Коваленко О.О., прокурора –Дьолога В.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника –Цувіної О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12017220380002232 від 10.10.2017 року відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
в с т а н о в и в:
В судовому засіданні прокурор, з урахуванням закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, заявив клопотання про продовження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема, цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений Кримінальним процесуальним кодексом України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказали на відсутність підстав для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого. Захисник зазначила, що прокурором не обґрунтовано клопотання про продовження запобіжного заходу, обвинувачений не наміру ухилятися від суду та незаконно впливати на свідків та просила змінити своєму підзахисному запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При вирішенні зазначених клопотань суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме- обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, про що відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів обвинуваченого та захисника про необґрунтованість клопотання прокурора, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду та незаконного впливу на свідків спростовують доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки скасування чи зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, може призвести до ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та необхідно дочекатися результатів експертизи, а тому залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжує строк тримання під вартою до 26 грудня 2021 року включно, вважаючи, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, таким, що не може запобігти вищевказаним ризикам.
Належних документальних підтверджень про наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначеним прокурором, на теперішній час суду не надано.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд, відповідно до п. 2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 197, 369-372 КПК України, суд-
у х в а л и в:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до шістдесяти днів, тобто до 26 грудня 2021 року, включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про заміну запобіжного заходу на домашній арешт- відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя С.А. Мицик
Суддя О.А. Ткаченко
Судове рішення № 100641786, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 28.10.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/5132/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: