Постанова № 10064167, 25.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2010                                                                                           № 21/26

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури - Морозов С.М. - посв. № 137 від 21.07.2009р.;

від позивача -Тарасюк Н.В. – представник, дов. № 77 від 17.10.2009р.;

від відповідача -Потапов Є.П. – представник, дов. б/н від 01.02.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинський міжрайонний прокурор

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.03.2010

у справі № 21/26 ( .....)

за позовом                               Ніжинський міжрайонний прокурор

до                                                   ТОВ агропромислова компанія "Магнат"

про                                                   стягнення заборгованості 438000,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Аграрного фонду (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Магнат» (надалі відповідач) 312857,50 грн. авансового платежу та 125143,00 грн. штрафу за непоставлений згідно Форвардного біржового контракту № 688 Ф від 17.03.2009р. товар (пшеницю 3 класу в кількості 500 тонн). Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 693 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що відповідач отримавши авансовий платіж на суму 340383,00 грн., товар згідно п. 2.1 згаданого Форвардного біржового контракту не поставив, авансовий платіж не повернув.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Магнат» 312857,50 грн. авансового платежу за Форвардним біржовим контрактом № 688 Ф від 17.03.2009р. Рішення суду мотивовано приписами статей 193 Господарського кодексу України та 1212 Цивільного кодексу України з огляду на доведеність факту невиконання з боку відповідача своїх зобов’язань згідно з умовами п. 2.1 Форвардного біржового контракту № 688 Ф від 17.03.2009р. щодо поставки товару та не повернення авансового платежу. В частині стягнення 125143,00 грн. штрафу в позові відмовлено.

Позивач - Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Аграрного фонду, не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2010р. у справі № 21/26 просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційне подання обґрунтоване наступним:

-          заявник посилаючись на п. 8.2 Контракту наголошує на тому, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатись на них;

-          при цьому, посилаючись на приписи ч. 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» та п. 8.4 Контракту, зазначає про те, що факт дії обставин непереборної сили не було підтверджено, оскільки довідка Торгово-промислові палати, яка саме і засвідчує обставини непереборної сили відповідачу видана не була;

-           апелянт наголошує на тому, що повідомлення про неможливість виконання зобов’язання повністю або частково не звільняє зобов’язану сторону від відповідальності за невиконання даного зобов’язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 року (головуюча суддя - Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.) було прийнято апеляційне подання Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Аграрного фонду до провадження та призначено розгляд справи на 06.05.2010р.

Представником відповідача - ТОВ АПК «Магнат» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти апеляційного подання та просить відмовити в його задоволенні, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін з мотивів у ньому викладених. При цьому, наголошує на тому, що положення статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» на яку посилається заявник в апеляційному поданні, не розповсюджується на угоди укладені суб’єктами господарювання України, і відповідно, Чернігівська регіональна торгово-промислова палата діяла згідно вимог чинного законодавства. Також, зауважує на тому, що Аграрний фонд листом від 13.10.2009р. просив відповідача засвідчити обставини непереборної сили саме висновком Чернігівської торгово-промислової палати.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 30.04.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю (перебуванням у щорічній відпустці судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційного подання у справі № 21/25 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Ропій Л.М., судді: Євграфова Є.П., Попікова О.В.

У судовому засіданні 06.04.2010р., у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 25.05.2010 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 20.05.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом з щорічної відпустки судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційного подання у справі № 21/25 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Ропій Л.М., судді: Кондратова І.Д., Попікова О.В.

У судовому засіданні 25.05.2010 року присутній прокурор та представник позивача усно підтримали доводи апеляційного подання та просили його задовольнити.

Присутній представник відповідача усно заперечував проти апеляційного подання та просив відмовити в його задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.03.2009 року між ТОВ АПК «Магнат» (продавцем) та Аграрним фондом (покупцем) укладено Форвардний біржовий контракт № 688 Ф, згідно умов якого продавець зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме: пшеницю 3 кл., що відповідає ДСТУ 3768-2004, кількістю 500 тонн (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Контракту).

Сума Контракту складає 625 715,00 грн., в т.ч. ПДВ (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Контракту, продавець поставляє покупцю товар на базисі поставки ЕХW (ДП Держкомрезерву України «Ніжинський КХП», Чернігівська область) в термін до 01 жовтня 2009 року.

Умовами договору сторони погодили наступний порядок розрахунків, а саме: покупець протягом трьох робочих днів з моменту укладання Контракту на торгах Аграрної біржі повинен перерахувати на поточний рахунок продавця авансовий платіж в розмірі 50% від суми контракту (п. 5.1 Контракту). Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3 робочих днів після поставки товару, надання документів, передбачених пунктом п. 3.2 Контракту та виконання пункту 4.1 Контракту (п. 5.3 Контракту).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно вимог статті 663 продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (стаття 693 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом І інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач – Аграрний фонд на виконання умов Форвардного біржового контракту № 688 Ф від 17.03.2009р. перерахував відповідачу 312857,50 грн. авансового платежу, що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1070 від 18.03.2009р.

Надані документи обґрунтовано прийняті судом до уваги у якості належних доказів на підтвердження факту виконання з боку позивача обов’язку за Форвардним біржовим контрактом № 688 Ф від 17.03.2009р. щодо сплати 50 % авансового платежу на суму 312857,50 грн. Даний факт не заперечується і з боку відповідача.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем свої зобов’язання щодо поставки пшениці 3 кл. в кількості 500 тонн на загальну суму 625 715,00 грн., як це передбачено п. 2.1 Контракту, виконано не було.

Доказів повернення Аграрному фонду авансового платежу у розмірі 312857,50 грн. відповідачем надано не було.

Зважаючи на викладене та враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Ніжинського міжрайонного прокурора, а ТОВ АПК «Магнат» в установленому порядку не спростував обставини, які повідомлені позивачем, апеляційний суд погоджується з висновком суду І інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ТОВ АПК «Магнат» – 312857,50 грн. авансового платежу перерахованого Аграрним фондом, згідно Форвардного біржового контракту № 688 Ф від 17.03.2009р.

Стосовно заявленої позивачем вимоги в частині стягнення з ТОВ АПК «Магнат» штрафу у розмірі 125143,00 грн., апеляційна інстанція зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання листа Аграрного фонду № 04-05/120 від 10.07.2009р., ТОВ АПК «Магнат» на адресу ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (згідно п. 1.4 Контракту визначений як базис поставки) направлено лист № 39 від 04.08.2009р., в якому просив забезпечити приймання зерна пшениці та заключити Договір складського зберігання.

ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» листом від 07.08.2009р. за № 409 було надано відповідь про неможливість укласти договір складського зберігання зерна, в зв’язку з відсутністю вільних ємкостей зернових складів.

В подальшому, ТОВ АПК «Магнат» листами № 40 від 04.08.2009р., № 43 від 03.09.2009р. та № 47 від 28.09.2009р. неодноразово повідомляло Аграрний фонд про те, що ДП «Ніжинський комбінат хлібопродуктів» (визначений як місце поставки) відмовляється приймати пшеницю, мотивуючи це відсутністю технічної можливості. При цьому, наголошував на тому, що у нього відсутні умови для зберігання зерна, внаслідок чого якість зерна погіршується.

Відповіді на згадані листи від Аграрного фонду отримано не було.

13.10.2009 року Аграрний фонд листом за № 04-05/218 просив ТОВ АПК «Магнат» надати довідки про підтвердження обставин непереборної сили, а саме: висновок Чернігівської торгово-промислової палати та висновок Чернігівського обласного центру гідрометриології. У випадку відсутності даних довідок, просить прийняти комісію з метою перевірки фактичної наявності зерна врожаю 2009 року.

Так, згідно Акта перевірки фактичної наявності зерна пшениці врожаю 2009 року у ТОВ АПК «Магнат» від 29.10.2009р., якість зерна не відповідає ДСДУ по зараженості зерна з почорнілим зародком більше 8% і відповідно це зерно не може бути віднесено до класу.

Відповідно до експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК 431 від 29.10.2009р., несприятливі погодні умови спричинили зниження якості сільськогосподарських культур (зерна пшениці), зібраних з полів ТОВ АПК «Магнат», до 6-го класу та не відповідає вимогам ДСТУ 3768-2009 – є обставинами непередбачених та непереборних подій (форс-мажорними обставинами).

Згідно п. 8.1 Форвардного біржового контракту № 689 Ф від 17.03.2009р. сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов’язань. У цьому разі термін виконання зобов’язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір.

Суд І інстанції, відмовляючи Ніжинському міжрайонному прокурору в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ АПК «Магнат» штрафу у розмірі 125143,00 грн. посилався на той факт, що згідно експертного висновку Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати № ЧК 431 від 29.10.2009р. в склавшихся обставинах вина ТОВ АПК «Магнат» відсутня, що в свою чергу виключає відповідальність останнього за неналежне виконання зобов’язань внаслідок обставин непереборної сили. Крім того, місцевий суд зауважує на тому, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про виникнення обставин, які перешкоджають відповідачу виконати свої договірні зобов’язання, як це передбачено п. 8.2 Контракту.

Однак, апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції в частині належності засвідчення обставин форс-мажору Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою, виходячи з наступного:

Чинним законодавством України значно обмежено перелік органів, уповноважених засвідчувати обставини непереборної сили. Так, відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» правом на засвідчення форс-мажорних обставин наділено Торгово-промислову палату України. Правом підтвердження форс-мажорних обставин наділені також державні органи, що видають нормативно-правові акти, а саме Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України.

Отже, враховуючи те, що чинним законодавством визначено виключний перелік органів, уповноважених підтверджувати такі факти, висновок будь-якого іншого органу не є легітимним i не може бути використаний як підтвердження форс-мажорних обставин.

Окрім цього, зі змісту статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, вбачається, що вказані організації, до складу яких входить Чернігівська регіональна торгово-промислова палата, не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Наведене підтверджується і листом Торгово-промислової палати України від 11.11.2009р. за № 4012/05-5, з якого вбачається, що згідно чинного законодавства України засвідчення форс-мажорних обставин є правом Торгово-промислової палати України, а не регіональних палат та Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, зокрема.

Також, згідно п. 8.4 Договору якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Згідно статті 1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Законом розрізняються повноваження та функції регіональних торговельно-промислових палат, створених у відповідності до Закону, та Торговельно-промислової палати України.

Як випливає зі статті 13 Закону, членами Торгово-промислової палати України є торгово-промислові палати, створені відповідно до цього Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.

Крім того, ч. 2 п. 3 статті 14 Закону чітко визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні. В той же час статтею 11 Закону, яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, засвідчення обставин форс-мажору не віднесено до повноважень вказаних торгово-промислових палат.

Доводи відповідача про те, що Торгово-промислова палата України не посвідчує факти форс-мажорних обставин на території України, які виникають із відносин не міжнародного характеру, визнаються апеляційною інстанцією помилковими, оскільки наведене в частині 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є тільки одним з видів діяльності Торгово-промислової палати України. Так, відповідно до статті 11 згаданого Закону, торгово-промислові палати мають право проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців, здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України.

Отже, експертний висновок Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати № ЧК 431 від 29.10.2009р., на який посилався відповідач, не є допустимим та належним доказом засвідчення обставин форс-мажору.

Зважаючи на викладені обставини та враховуючи приписи чинного законодавства, рішення суду першої інстанції є помилковим, оскільки місцевий господарський суд дійшов неправильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ АПК «Магнат» штрафу у розмірі 125143,00 грн.

Відповідно до п. 7.2 Форвардного біржового контракту № 689 Ф від 17.03.2009р. за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

Разом з тим, апеляційна інстанція враховуючи приписи п. 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, вбачає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (штрафу) на 50 відсотків з огляду на наступне:

Приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, у виняткових випадках, зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, зважаючи на викладене та враховуючи ті обставини, що зобов’язання боржника щодо поставки оплаченої позивачем продукції виникли не з вини відповідача, а підприємство боржника зазнало великих збитків у зв’язку із зниженням якості сільськогосподарських культур (пшениці), апеляційна інстанція визнає за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (штрафу) на 50 відсотків, і відповідно стягнути з відповідача штраф у меншому розмірі, а саме: 62571,50 грн. (50% від заявленої суми штрафу).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційного подання та зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційне подання Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Аграрного фонду до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Магнат» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2010р. у справі №21/26 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Магнат» (16651, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Талалаївка, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 34490542) на користь Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) 312857 (триста дванадцять тисяч вісімсот п’ятдесят сім) грн. 50 коп. – авансового платежу, 62571 (шістдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят одна) грн. 50 коп. – штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії «Магнат» (16651, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Талалаївка, вул. Леніна, 125, код ЄДРПОУ 34490542) до Державного бюджету України 3754 (чотири тисячі вісімдесят чотири) грн. 29 коп. - державного мита та 202 (двісті дві) грн. 29 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити» .

3. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Справу №21/26 скерувати до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

28.05.10 (відправлено)