Постанова № 10064129, 12.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2010                                                                                           № 7/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Тищенко В.В. ( довір. №128 від 01.04.2010р.);

від відповідача - Макарова І.Л. (довір. б/н від 01.09.08);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009

у справі № 7/184 ( )

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

до                                                   Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-11"

про                                                   стягнення 225237,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. у справі № 7/184 в позові відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що оскільки підстави позову пов’язані з невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати поставленої в ході його виконання питної води, а постачання холодної води та її оплата для виготовлення гарячої води не регулюється умовами договору, визначення вартості наданих послуг в рамках даного позовного провадження повинно здійснюватись виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 3-591. Однак позивач, як зазначає суд, не надав належних доказів наявності у відповідача заборгованості за надані послуги виходячи з даних показника лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 3-591.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 225237,47 грн.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що при розгляді справи Господарським судом міста Києва проігноровано вимоги нормативно-правового акту (Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України) та договору, підписаного сторонами, яким регулюються відносини між ВАТ „АК „Київводоканал” та ЖБК „Молодіжний-11”. Не враховано обсяг спожитої ЖБК „Молодіний-11” в межах договору питної води, яка використана для приготування гарячої води та скинутих стоків.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем 19.02.2002р. укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №00134/4-03.

Згідно з умовами договору постачальник (позивач) зобов’язується надати абоненту (відповідач) послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент (відповідач) зобов’язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65.

Відповідно до п.3.1 договору № 00134/4-03 від 19.02.2002р. кількість води, що подається позивачем та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем.

Пунктом 12.5, 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 визначено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з Абонентом.

Згідно з п.12.6 Правил рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються абоненту (відповідачу) за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Згідно з п.3.4 договору абонент розраховується за дані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

Як вбачається з матеріалів справи спір виник внаслідок того, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору № 00134/4-03 від 19.02.2002р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідвення, однак відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати в повному обсязі не виконав.

Відповідач в свою чергу зазначає про те, що в договорі відсутні умови про нарахування за питну воду, що в подальшому використовується ЖБК у вигляді гарячої води.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2009р. для дослідження питань, що виникли при вирішенні спору призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення експерта поставлено питання, чи існує у Житлово-будівельного кооперативу „Молодіжний-11” заборгованість за постачання води та водовідведення, відповідно до договору № 00134/4-03 від 19.02.2002р.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №11318/1149 від 22.02.2010р. у Житлово-будівельного кооперативу „Молодіжний-11” існує заборгованість за постачання води та водовідведення відповідно до договору від 19.02.2002р. №001344/4-03. Станом на 31.12.2008р. заборгованість визначається в розмірі 29024,29 грн., оскільки позивач неправомірно включив до загальної суми боргу вартість послуг з водопостачання для вироблення гарячої води, які не передбачені договором укладеним між сторонами.

Однак відповідно наданих розрахунків вбачається, що борг в сумі 34733,56грн. виник станом на 01.01.2006р. В суді першої інстанції представник відповідача звернувся до суду з заявою застосування вимог ст.267 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши матеріали справи судова колегія прийшла до висновку про необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності. Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлює, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропущення позовної давності судова колегія прийшла до висновку про необхідність застосування позовної давності.

З матеріалів справи та висновку експертизи вбачається, що борг за спірний період складає 3015грн.71коп. Оскільки відповідач не надав документів, які б підтверджували сплату заборгованості, судова колегія прийшла до висновку, що вказана сума боргу підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Факт прострочення виконання зобов’язання встановлений судовою колегію, однак сума інфляційних витрат на користь позивача стягненню не підлягає, оскільки позивач не надав суду встановлюючих доказів з якої конкретної дати виникла дана заборгованість та з якого часу почалося порушення відповідачем свого зобов’язання, так як заборгованість в сумі 3015,71грн. виникла накопичувально з 01.01.2006р. по грудень 2008р.

З врахуванням викладеного судова колегія прийшла до висновку, що рішення господарського суду м. Києва по даній справі підлягає скасуванню, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Акціонерної компанії „Київводоканал” задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. по справі № 7/184 скасувати.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Молодіжний-11” (02217, м. Київ, вул. Маяковського, 30-А, код ЄДРПОУ 22883081, р/р 260063010147в Деснянському відділенні 8451 СБ МФО 320230) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (02660, м. Києв, вул. Електротехнічна, 16, р/р 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик” м. Києва, МФО 300830, код ЄДРПОУ 03327629) суму заборгованості 3 015грн. 71коп., державне мито в сумі 30грн. 02коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 01грн. 57коп.

В іншій частині позову відмовити.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 7/184 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.05.10 (відправлено)