Постанова № 10064065, 20.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2010 № 11/43

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рєпіної Л.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.03.2010

у справі № 11/43 ( .....)

за позовом ОСОБА_1

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Логістик"

Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація

третя особа позивача

третя особа відповідача Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів та зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду № 11/43 від 09.03.2010 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог. Позов ОСОБА_1 до ТОВ „Гермес-Логістик”, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів та зобовязання вчинити дії задоволений. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ „Гермес”, оформлені протоколом № 3 від 07.09.2007; визнано недійсним передавальний акт, що затверджений позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ „Гермес” від 07.09.2007; відмінена державна реєстрація припинення ВАТ „Гермес”; визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ „Гермес-Логістик”, оформлені протоколом № 1 від 07.09.2007; скасована державна реєстрація установчих документів ТОВ „Гермес-Логістик” , проведена 11.09.2007, стягнуті судові витрати.

Крім того, 09.03.2010 господарський суд м. Києва, ухвалою № 11/43 з метою забезпечення позову наклав арешт на все рухоме і нерухоме майно ТОВ „Гермес-Логістик”; заборонив Державному реєстратору Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації проводити державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів ТОВ „Гермес-Логістик” ; заборонив Державному реєстратору Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації вносити запис до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес-Логістик”.

Позивач, не погоджуючись з рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, мотивуючи її тим, що суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог про зобовязання державного реєстратора Шевченківської РДА вчинити дії щодо відновлення в системі Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ „Гермес” та зобовязання Державної комісії з ЦП та ФР видати розпорядження про відновлення випуску акцій ВАТ „Гермес” з посиланням на те, що неможливий розгляд уточнених позовних вимог в одному провадженні із вже заявленими. Просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови щодо збільшення позовних вимог, позов задовольнити повністю.

Щодо вжиття заходів забезпечення позову, позивач наполягає на тому, що ухвала господарського суду в частині відмові у забезпеченні позову шляхом заборони здійснювати державну реєстрацію правочинів підлягає скасуванню, а клопотання про забезпечення позову шляхом заборони КТ „Київське БТІ” вносити записи до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням та переходом права власності на майно ТОВ „Гермес-Логістик” або ВАТ „Гермес” підлягає задоволенню. Позивач обґрунтовує вимоги тим, що ТОВ „Гермес-Логістик” створене з грубим порушенням законодавства, відповідач вдається до всіх можливих дій, спрямованих на відчуження майна з метою перерозподілу коштів між новими засновниками, оскільки на його думку, накладення арешту на майно забезпечує захист прав позивача лише щодо майна, яке ще не відчужене, але не захищає прав позивача щодо збереження майна, процес відчуження якого вже розпочато.

В судовому засіданні, представник відповідача проти вимог, викладених в апеляційних скаргах позивача заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Відповідач 1,звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що за результатами реєстрації у загальних зборах акціонерів ВАТ „Гермес” щодо затвердження передавального акту, проголосувало 93,71% акціонерів, що свідчить про скликання та проведення загальних зборів акціонерів відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджує правомочність позачергових загальних зборів , а отже й відсутність підстав стверджувати про порушення прав позивача. Крім того, законодавством не передбачено такого способу захисту права, як визнання недійсним передавального акту, який за природою є фінансово-бухгалтерським документом. Господарський суд не взяв до уваги того, що фактичні обставини, з приводу яких заявлений позов неодноразово досліджувалися судами різних інстанції.

Щодо вжиття заходів забезпечення позову, відповідач 2 вважає що вона підлягає скасуванню, оскільки позивач, як колишній акціонер володів акціями в розмірі 0,1734%, тому накладання арешту на все майно є неправомірним, так як арешт на майно накладеться тільки в межах розміру ціни позову. Крім того, позивачем заявлений позов немайнового характеру, до майна підприємства позивач не має відношення, таким чином, ухвала про вжиття заходів щодо забезпечення позову порушує права інших учасників товариства та є такою, що блокує діяльність підприємства, що неприпустимо.

В судовому засіданні, представник позивача проти вимог, викладених в апеляційних скаргах відповідача заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи, вдруге у судове засідання не зявився, причина суду не відома. Враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України, наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду з зазначенням дати, часу та місця слухання справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, згідно виписки №2219 з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку станом на 28.11.2003 позивач є власником 651 акції ВАТ „Гермес”, що становить 0,1734% статутного фонду.

Позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ „Гермес” від 21.06.2007 прийнято рішення про припинення (реорганізацію) ВАТ “Гермес” шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю та визначено умови обміну акцій у статутному фонді ВАТ „Гермес” на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється в результаті припинення (реорганізації) ВАТ „Гермес”. Із залученого до матеріалів справи протоколу № 2 від 21.06.2007 вбачається, що на позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ “Гермес” були присутні акціонери, які у сукупності володіють 92,30 % від загальної кількості голосів акціонерів Товариства.

Для затвердження передавального акту, на 07.09.2007 було призначено проведення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес”.

07.09.2007 для участі у зборах зареєструвалися 16 акціонерів, загальна кількість голосів акціонерів склала 3 749 411, що становить 93,74% загальної кількості голосів ВАТ “Гермес”.

07.09.2007 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес”(протокол №3) було затверджено передавальний акт про передачу майна, майнових прав і обовязків новостворюваному ТОВ “Гермес-Логістик”.

Відповідно до рішення від 07.09.2007 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ “Гермес-Логістик”, оформленого протоколом №1, засновано Товариство з обмеженою відповідальністю “Гермес-Логістик” шляхом перетворення (реорганізації) ВАТ „Гермес” у товариство з обмеженою відповідальністю; ТОВ „Гермес-Логістик” визначено правонаступником грошових зобовязань, всього майна, прав та обовязків ВАТ “Гермес”; прийнято за передавальним актом, затвердженим позачерговими загальними зборами ВАТ “Гермес” від 07.09.2007 (протокол №3), все майно, права та обовязки ВАТ “Гермес” на баланс ТОВ “Гермес-Логістик”; покладено на ТОВ “Гермес-Логістик” зобовязання з компенсації вартості акцій ВАТ “Гермес” згідно з чинним законодавством акціонерам, які звертатимуться із заявами про таку компенсацію за ціною не нижче номінальної; затверджено статут ТОВ “Гермес-Логістик”.

11.09.2007 Державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію припинення ВАТ “Гермес” шляхом його перетворення у ТОВ “Гермес-Логістик”.

11.09.2007 Державним реєстратором Шевченківської районної державної адміністрації у м. Києві було внесено запис 10741450000026849 про проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ “Гермес-Логістик”, утвореної шляхом реорганізації діючої юридичної особи шляхом перетворення.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 141 ЦК України та ст. 50 Закону України “Про господарські товариства” максимальна кількість учасників у ТОВ може досягати 10 осіб. Згідно з Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств та Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, товариство може викупити акції виключно у випадку наявності вимоги (у формі заяви) акціонера про викуп належних йому акцій. Під час реорганізації товариств, викуп акцій повинен бути здійснений товариством не пізніше одного місяця з дати прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію, або про виділення, або про погодження проекту договору про приєднання на підставі письмових заяв акціонерів про викуп акцій, які можуть бути подані протягом зазначеного строку викупу акцій. Таким чином, ВАТ “Гермес” зобовязано було здійснити обмін акцій всіх акціонерів, які не подали заяви про викуп належних їм акцій, на частки у статутному капіталі створеного внаслідок реорганізації ТОВ Гермес-Логістик” до його державної реєстрації. Проте, зазначений обовязок ВАТ “Гермес” не виконало, чим позбавило позивача належних йому корпоративних прав. Відповідно до Порядку зупинення обігу акцій у разі припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його реорганізації на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства, товариство зобовязане протягом семи робочих днів після прийняття рішення про реорганізацію товариства подати до реєструючого органу (ДКЦПФР) заяву про зупинення обігу акцій та інші необхідні документи. Однак, як випливає із залученого до матеріалів справи листа департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР від 26.09.2007 № 11/02/16435, документи для зупинення обігу акцій ВАТ “Гермес” були подані пізніше семиденного строку після прийняття рішення про реорганізацію ВАТ “Гермес” шляхом перетворення у ТОВ “Гермес-Логістик”. Окрім того, відомості, подані ВАТ “Гермес” до ДКЦПФР та Державного реєстратора Шевченківської РДА у м. Києві, містять розбіжності у показниках кількості акцій, на які акціонерам ВАТ “Гермес” було видано письмові зобовязання. Скасування реєстрації випуску акцій ВАТ “Гермес” відбулося лише 08.10.2007р. З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що при скликанні та проведенні позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес” 07.09.2007 було порушено права позивача на участь в ТОВ “Гермес-Логістик”, створеного внаслідок припинення ВАТ “Гермес” шляхом його перетворення, та позбавлено останнього належних йому на праві власності акцій ВАТ “Гермес”, а тому рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес” від 07.09.2007 є неправомірним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Про скликання загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес”, що відбулися 07.09.2007, всі акціонери товариства були повідомлені персонально і шляхом розміщення загальних повідомлень у місцевій газеті “Дивіденди-Київщина” № 7-8 від 10.07.2007 та газеті “Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку” № 132 від 12.07.2007 у встановлений законом строк та спосіб, передбачений Статутом.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Аналогічні за своїм змістом права учасників господарського товариства закріплені також і в ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.167 ГК України визначено що, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ч.4 ст.159 ЦК України, рішення загальних зборів приймається кваліфікованою більшістю у 3/4 голосів виключно з питань щодо внесення змін до статуту та ліквідації товариства, а з усіх інших питань рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів акціонерів (1/2), які беруть участь у зборах.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки Закону „Про господарські товариства” є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 ); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45).

З матеріалів справи вбачається, що рішення про припинення ВАТ “Гермес” у звязку з реорганізацією шляхом перетворення в ТОВ “Гермес-Логістик” прийнято 99,9686% голосів акціонерів, які брали участь в позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ “Гермес”. Отже, загальні збори акціонерів товариства, які відбулися 21.06.07 є правомочними. На цих позачергових загальних зборах акціонерів ВАТ “Гермес” також було затверджено умови обміну, оцінки та викупу акцій ВАТ “Гермес”, призначено комісію з припинення (реорганізації) та встановлено порядок та строки подачі заяв про обмін акцій акціонерів ВАТ „Гермес” на частки у статутному фонді учасників ТОВ „Гермес-Логістик” та реорганізації товариства. Водночас всім акціонерам, які не виявили бажання стати учасникам ТОВ “Гермес-Логістик” було запропоновано викуп їх акцій за ціною не нижче номінальної.

У встановлений строк до ВАТ “Гермес” надійшли заяви від семи акціонерів, що виявили бажання бути учасниками ТОВ “Гермес-Логістик”. Позивач у встановлений зборами 21.06.2007 строк заяву про обмін акцій на частки до ВАТ „Гермес” не подав. Про час, місце і порядок денний загальних зборів акціонерів ВАТ “Гермес”, призначених на 07.09.07., всіх акціонерів, в тому числі і позивача було повідомлено вчасно та у відповідності до вимог чинного законодавства України та Статуту ВАТ “Гермес”(а.с 73-74 т.2). Таким чином, товариством було дотримано всі вимоги чинного законодавства України щодо порядку проведення і скликання загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для предявлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами.

З заяви-повідомлення від 03.09.2007 (а.с.24 т.1) вбачається, що позивач не звертався до ВАТ „Гермес” та інших осіб з заявою про викуп належних йому акцій, не має бажання продавати цінні папери, оскільки має намір отримати відповідний розмір частки у статутному капіталі ТОВ.

Крім того, згідно з ч.4 ст. 37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” передавальний акт підписується головою та членами комісії з припинення, підписи яких посвідчуються нотаріально.

З передавального акту ВАТ “Гермес” від 07.09.2007 вбачається, що він затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ “Гермес”, підписаний головою та членами комісії з припинення (реорганізації) ВАТ “Гермес”, підписи яких нотаріально посвідчені. Передавальний акт, містить положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань ВАТ “Гермес”, стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, про викуп акцій акціонерів ВАТ „Гермес”, які не набули статусу учасників ТОВ „Гермес-Логістик”, а тому є законним.

Також, позивач звернувся з заявою від 03.09.2007 про надання можливості ознайомитися з наступними документами: передавальний акт; звіт про наслідки обміну акцій у статутному фонді товариства, що реорганізовується, на письмові зобовязання про видачу відповідної кількості часток товариств; звіт про результати викупу акцій із зазначенням ціни викупу акцій у кожного акціонера та форми розрахунків з ним; інформацію про вартість чистих активів Товариства в розрахунку на акції після виконання умов викупу акцій;інші документи, прийняті комісією з припинення ВАТ „Гермес”

Способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт „г” частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації.

Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.28 Закону України „Про господарські товариства” акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Зі змісту вказаної статті вбачається право відповідача 1 на придбання акцій у інших акціонерів за ціною, погодженою з її власником або держателем, тому надання інформації щодо суми, за яку відповідач 1 викупів у кола осіб є конфіденційною.

З приписів ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, учасник товариства має право звертатися за наданням інформації про діяльність товариства шляхом отримання для ознайомлення законодавчо визначеного вичерпного переліку документів, а саме: річного балансу, звіту товариства про діяльність, протоколів зборів. Тобто, перелік документів є вичерпаним (позиція Верховного Суду України від 27.05.08).

Таким чином, документи, яки позивач зазначив у заяви-повідомленні не входять до переліку документів в розумінні ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, та взагалі, позивачем не надано доказів того, що відповідач 1 відмовив або чинив перешкоди в отриманні інформації. Теж саме відноситься до переліку документів, зазначених у інформаційному запити позивача (а.с.23 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, господарський суд відхиляючи, як преюдиційність факти, встановлені справою № 30/490 послався на те, що сторони у справі №30/490 та у даній справі різні, отже обставини, встановлені під час розгляду справи №30/490, у даній справі мають встановлюватися на загальних підставах на основі досліджених у судовому засіданні доказів. Разом з тим, господарський суд щодо законності дій державного реєстратора зазначив, що дані обставини досліджувалося адміністративним судом під час розгляду справи за позовом ОСОБА_3 Однак, висновки суду, викладені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 ґрунтуються на фактах, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2007 у справі № 17/375, яке скасовано постановою Верховного Суду України від 08.09.2009.

Судова колегія вважає такі висновки помилковими, оскільки преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення. Слід зазначити, що сторонами у справі № 17/375 є юридичні особи, а саме: ТОВ „Гермес-Логістик” та ЗАТ „Фондовий ринок”, тобто субєктивний склад спору не є тотожним.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва № 22-а-4161/09р від 15.12.08 в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації установчих документів ТОВ „Гермес-Логістик” та відміни державної реєстрації припинення ВАТ „Гермес” закрито провадження. В порядку апеляційного провадження, 13.05.09 Київським апеляційним адміністративним судом ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.08 скасовано в частині визнання незаконними дії державного реєстратора Шевченківської РДА щодо державної реєстрації припинення ВАТ „Гермес” і реєстрації установчих документів ТОВ „Гермес-Логістик”, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.09 (а.с.39-48 т.2) постанова Київського апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва підлягає скасуванню.

Згідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з висновками позивача про те, що в порядку ст. 99 ГПК України апеляційний суд може розглянути та вирішити питання щодо його заяви про уточнення позовних вимог в частині зобовязання Держкому з ЦП та ФР видати розпорядження про відновлення випуску акцій ВАТ „Гермес”, в звязку з наступним.

В судовому засідання представник позивача надала пояснення, що в межах заявленого позову не оскаржуються дії Державного реєстратора, але вимоги, що були ним уточнені випливають з незаконності прийнятого на загальних зборах акціонерів рішення.

З цими доводами погодитися не можна, оскільки уточнення позовних фактично є новими позовними вимогами, що адресовані відповідачу-2 та третій особі, тому висновки суду першої інстанції про те, що вказані вимоги не можуть розглядатися в межах даної справи є вірними.

Щодо застосування заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме і не рухоме майно ТОВ “Гермес Логістик”, заборони ТОВ “Гермес Логістик” вчиняти правочини, спрямовані на відчуження права власності або користування майном , що йому належить, передачу його у заставу третім особам або спрямовані на виникнення у товариства заборгованості перед третіми особам та заборони КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” вносити записи до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням та переходом права власності на нерухоме майно ТОВ “Гермес-Логістик” або ВАТ “Гермес”, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Перелік заходів до забезпечення позову передбачений ст. 67 ГПК України, відповідно до якої позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994 року №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” і інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення і разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів та інші фактори.

Із вказаних вище статей випливає, що заходи до забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, співрозмірними заявленим вимогам та необхідними до забезпечення виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом, предявленого позову ОСОБА_1 є визнання недійсними рішень загальних зборів ВАТ “Гермес” від 07.09.2007 року, відміна державної реєстрації припинення ВАТ “Гермес”, визнання недійсними рішення загальних зборів засновників ТОВ “Гермес-Логістик” від 07.09.2007 року. Тобто, предявлений позов відноситься до позовів немайнового характеру.

Тому, апеляційний суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач не мають звязку із предметом позову, оскільки, навіть у випадку задоволення позову у повному обсязі, невжиття таких заходів жодним чином не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Крім того заходи до забезпечення позову, які просить вжити позивач, фактично будуть перешкоджати внутрішній господарській діяльності відповідача 1.

Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які повязані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств. Таким чином колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що не вжиття заходів до забезпечення позовних вимог у даній справі може утруднити чи зробить не можливим виконання рішення господарського суду, а тому ухвала господарського суду № 11/43 від 09.03.2010 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала місцевого суду в частині застосування заходів забезпечення позову та рішення господарського суду підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду про забезпечення позову від 09.03.2010 скасувати в частині вжиття заходів забезпечення позову, в інший частині ухвалу господарського суду залишити без змін.

2. Рішення господарського суду м. Києва № 11/43 від 09.03.2010 скасувати.

Прийняти нове рішення: У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ „Гермес-Логістик”, Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів та зобовязання вчинити дії -відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь ТОВ „Гермес-Логістик” (04119 м. Київ вул. С.Хохлових 11/2, ЄДРПОУ 01565023) 42,50 (сорок дві грн..50коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м.Києва видати відповідний наказ.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя

Судді

26.05.10 (відправлено)