Рішення № 100639836, 28.10.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5056/21

Провадження № 2/0182/2602/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „УКРСИББАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача – Продан Іванна Станіславівна, що діє на підставі довіреності від 28.12.2020 року №24-1/163354, положення про самопредставництво інтересів АТ „УКРСИББАНК”, затверджене наказом від 15.06.2020 року №-П-COLL-2020-14(а.с.4-11).

Представник відповідача - адвокат Яремчук Людмила Валентинівна, що діє на підставі Договору про надання правової допомоги № 34 від 14.06.2021 року, ордеру серії АЕ 1075590 від 14.06.2021 року (а.с.41).

Заяви по суті справи:

АТ „УКРСИББАНК” звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №96112991000 від 17.01.2020 року про надання споживчого кредиту у розмірі 63501,22 грн., а також сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2270 грн. (а.с.2-3).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між АТ „УКРСИББАНК” та ОСОБА_1 17.01.2020 року був укладений договір № 96112991000 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50 000 грн на споживчі цілі шляхом зарахування коштів на картковий рахунок відповідача. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язаний сплачувати до 17-го числа щомісячно ануїтентні платежі в розмірі 3014 грн. відповідно до графіка, що викладений у додатку № 1 до договору, але у повному обсязі не пізніше 17.01.2024 року. Відповідно до п.3.8. Договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язаний сплатити проценти у розмірі 67% річних, та відповідно до п. 3.9. за користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений кредитним договором термін, процентна ставка встановлюється в розмірі 74% річних, що діє для строкової суми боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за кредитним договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у кредитному договорі і нараховується з моменту погашення такої заборгованості. Відповідно до п. 3.11 договору позичальник сплачує банку комісії у розмірі та порядку відповідно до умов цього договору та додатку №1. Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам та комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Вказане підтверджується довідками розрахунку заборгованості по кредиту. Відповідачу було направлено вимогу про усунення порушень кредитного договору та про дострокове повернення кредиту, однак останній вимогу не виконав, заборгованість не погасив у повному обсязі. Станом на 16.07.2021 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів становить 63501,22 грн, яка складається: 46339,24 грн. – заборгованість за кредитом; 16877,27 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом( згідно ст. 1048 ЦК України); 284,71 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений договором термін.(згідно ст. 625 ЦК України) Станом на день подання позову зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості не виконуються.

Не погодившись із позовними вимогами, представник відповідача адвокат Яремчук Л.В. подала відзив на позов (а.с.45-46). Посилається на те, що позивач не укладав кредитний договір з АТ „УКРСИББАНК” та не підписував договір споживчого кредиту. До суду позивачем подано договір, який не містить підпису ОСОБА_1 . Повідомляє, що у січні 2020 року у мобільному додатку Укрсиббанку відповідачу прийшла пропозиція надання позики в сумі 50000 грн., з єдиною опцією – погодитись, чи відмовитись. Він натиснув „погодитись”. Після цього на його поточний картковий рахунок в цьому банку були зараховані кошти у відповідній сумі. Представники банку йому не дзвонили і не запрошували до відділення для підписання кредитного договору. Також йому не надходили пропозиції підписати договір в електронному вигляді, примірник договору для ознайомлення і підписання йому не надходив і поштою. Про те, що ним не був підписаний договір споживчого кредиту свідчить і те, що на примірнику договору, який позивач додав до позовної заяви в якості додатку, відсутній його підпис. Зважаючи, що ОСОБА_1 не підписувався жодний кредитний договір з банком, ті гроші, які йому нараховані на картковий рахунок, надійшли йому без повідомлення про жодні умови надання такої позики, без окреслення строків її надання, процентів за користування тощо, згідно ст. 12 Закону України „Про споживче кредитування” та ст. 1055 ЦК України договір, на який посилається позивач є нікчемним, а значить не породжує жодних наслідків згідно ст. 216 ЦК України. Зазначає, що позивачем не було надано жодних доказів того, що був укладений договір про споживче кредитування. Витрати відповідача на правову допомогу становлять 3000 грн. Просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви, покласти відшкодування судових витрат по цій справі на позивача.

Від позивача відповідь на відзив не надходила.

Процесуальні дії у справі.

27.08.2021 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін (а.с.40).

Судом встановлено:

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо укладення та виконання кредитного договору в електронному вигляді.

17.01.2020 року між АТ „УКРСИББАНК” та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9611299100 за допомогою системи UKRSIB online у формі електронного документу, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 50000 грн.(а.с. 26)

17.01. 2020 року АТ „УКРСИББАНК” надав позичальнику кредит у розмірі 50 000 грн. що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.34).

20.01.2020 року ОСОБА_1 отримав надані банком кредитні кошти готівкою зі свого рахунку в повному обсязі (а.с.34).

Про отримання зазначених коштів від АТ „УКРСИББАНК” відповідач не заперечує, однак зазначає, що договір з банком не був укладений в письмовій формі, а договір, наданий представником позивача не містить його підпису.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19, від 16.12.2020 року № 561/77/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи пыдтверджено , що 17.01.2020 року у відповідності до Закону "Про електронну комерцію", АТ „УКРСИББАНК” та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №96112991000 в електронній формі із застосуванням мобільного додатку за допомогою системи UKRSIB online на суму 50 000 грн зі сплатою відсотків в розмірі 67 % річних . Згідно договору ОСОБА_1 зобов`язався повертати кредит відповідно до Графіка платежів, що викладений в додатку №1 до Договору, але не пізніше 17.01.2024 року у розмірі 3014 грн. щомісячно до 17 числа (включно)(розділ 3 договору)(а.с.26-28).

Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами, а навпаки, з відзиву на позовну заяву підтверджується, що відповідач використовує мобільний додаток UKRSIB online та шляхом натискання на відповідні відображення у мобільному додатку погодився на пропозицію банку отримати позику в розмірі 50000грн. Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав кошти на картковий рахунок і згодом ними скористався, знявши готівкою в повному розмірі через АТМ та POS-термінал 20.01.2020 року (а.с.34)

Отже, укладення договору у запропонованій позивачем формі із здійсненням входу через мобільний додаток товариства з використанням засобів ідентифікації та аутентифікації, відповідало внутрішній волі позивача, і навіть у разі відсутності відображення його підпису в договорі вважається таким, що укладено в письмовій формі.

Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Верховного суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020 року.

Відповідач у передбачений договором строк не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повертає, внаслідок чого станом на 16.07.2021 року виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ „УКРСИББАНК”, а саме: за договором про надання споживчого кредиту №96112991000 від 17.01.2020 року на загальну суму 63501,22 грн., яка складається із: 46339,24 грн. – заборгованість за кредитом; 16877,27 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 284,71 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачем не спростовано(а.с. 31-33).

Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовної заяви, з ОСОБА_1 на користь АТ „УКРСИББАНК” підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, сплачені позивачем за подання позовної заяви у розмірі 2270 грн.(а.с.1)

Керуючись ст.ст. 10,11,12,13,18,62,64,76,81,89,133,141,263-265, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства „УКРСИББАНК” – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УКРСИББАНК” заборгованість за договором №96112991000 від 17.01.2020 року про надання споживчого кредиту в розмірі 63501,22 грн. ( шістдесят три тисячі п`ятсот одна грн. 22 коп.), яка складається із: 46339,24 грн. – заборгованість за кредитом; 16877,27 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 284,71 грн. – заборгованість за процентами за користування грошовими коштами понад встановлений Договором термін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УКРСИББАНК” сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.).

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом 30 днів з дня його повного складення.

Повний текст рішення складено 28.10.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – Акціонерне товариство „УКРСИББАНК”, ЄДРПОУ 09807750, зареєстроване місце знаходження за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12.

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: А. Г. Багрова