Постанова № 10063919, 19.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2010                                                                                           № 39/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Ганчак Д.В. (довіреність № К-107 від 11.05.2010 р.)

від відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2010

у справі № 39/24 ( .....)

за позовом                               Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

до                                                   Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про                                                   стягнення 2547,86 грн. в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення 2547,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6480396.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що регресні вимоги позивача не можуть бути пред’явлені ним до відповідача відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», згідно яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідач не являється відповідальною за заподіяний збиток особою.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про підставність його регресних вимог до відповідача відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовну заяву.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування». Крім того, позивач зазначає, що відповідач є тією особою, яка на підставі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6480396, прийняла на себе, як страховик, зобов’язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої буде Цилінко В.А., як власник автомобіля «Шевроле».

Представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2008 р. року між позивачем та Іванишиним Андрієм Мирославовичем було укладено Договір страхування наземного транспорту (Авто-Каско) АК № 012520 (далі – Договір страхування).

Об’єктом Договору страхування є транспортний засіб ВАЗ 21099, 2006 року випуску, державний номер АА 8259 АН.

Згідно п. 3.1.1. Договору страховим випадком в тому числі є пошкодження (знищення) застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

10.12.2008 р. Іванишин Андрій Мирославович звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв’язку з тим, що 17.11.2008 р. в м Києві на проспекті Визволителів, 5 відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АА 8259 АН і автомобіля марки «Шевроле», державний номер ВТ 3992 АН під керуванням Цілинко В.А.

Позивачем було перераховано на користь Іванишина Андрія Мирославовича страхове відшкодування в розмірі 2547,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 298 від 22.01.2009 р. (копія міститься в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування встановлений у наявному в матеріалах справи Страховому акті № 3984 від 18.12.2008 р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з Довідки ВДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва, 17.11.2008 р. у м. Київ, на проспекті Визволителів, 5 об 11 год. 00 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АА 8259 АН, який належить Іванишиній Л.І., під керуванням водія Іванишина Андрія Мирославовича, та автомобіля Chevrolet Aveo державний номер ВТ 3992 АН, який належить Цілинко В.А., під керуванням водія Цілинко Володимира Анатолійовича.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.12.2008 р. встановлено, що водій Цілинко В.А. 17.11.2008 р. об 11:00 год., керуючи автомобілем «Шевроле» державний номер ВТ 3992 АН на пр. Визволителів в м. Києві не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ державний номер АА 8259 АН, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

В матеріалах справи міститься Поліс № ВА/6480396 від 06.09.2008 р. обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого Цілинко В.А. застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Chevrolet Aveo державний номер ВТ 3992 АН будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (тип договору – 1). Страховиком є Відкрите акціонерне товариство Національної акціонерної страхової компанії «Оранта».

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення 2547,86 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Отже, чинним цивільним законодавством не передбачено виникнення у страховика, який сплатив страхове відшкодування за майновим видом страхування, права регресу до страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення міститься в ст. 27 Закону України «Про страхування».

В силу ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у зв’язку з укладенням відповідачем з Цілинко В.А. Договору (Полісу № ВА/6480396) страхування цивільно-правової відповідальності, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якою особою транспортного засобу Chevrolet Aveo державний номер ВТ 3992 АН.

А з огляду на ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Іванишин А.М. мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Цілинко В.А. транспортного засобу Chevrolet Aveo державний номер ВТ 3992 АН (аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного Суду України № 11/406-07 від 25.11.2008 р.).

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

В матеріалах справи міститься Звіт про визначення вартості матеріального збитку та розміру страхового відшкодування № 1606 від 26.11.2008 р., складений оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю Асистантської компанії «РЕВЕРС», згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля ВАЗ 21099, державний номер АА 8259 АН складає 2547,86 грн.

24.12.2009 р. позивачем була направлена на адресу відповідача заява № 1348-ЮРС на виплату страхового відшкодування (регресна вимога) в сумі 2547,86 грн., вказана заява відповідачем отримана 28.12.2009 р.

Отримавши вказану заяву, відповідач відповіді не надав, 2547,86 грн. не перерахував.

Отже, на час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем не перерахована, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2547,86 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 р. у справі № 39/24 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 р. у справі № 39/24 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17 – 1, р/р 26509012817950 в «Укрексімбанку» м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 20448234) 2547 (дві тисячі п’ятсот сорок сім) грн. 86 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.05.10 (відправлено)