Рішення № 100637265, 27.10.2021, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2807/20

Провадження № 2/559/498/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ "ПриватБанк" (далі – позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідача) на його користь 26 659 грн. 60 коп. заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 24.10.2008 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 17 000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладені Договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач вважає, що свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі і надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за договором.

Відповідач свої зобов`язання не виконала, істотно порушивши умови договору, внаслідок чого станом на 28.10.2020 року заборгованість перед позивачем становить 26 659,60 грн.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду у спрощеному провадженні без виклику сторін, про що повідомлені належним чином усі учасники.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.44).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат не проживає». У відповідності до ст.128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надала, відзиву не надіслала, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає її неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 24.10.2008 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Відповідно до вказаної заяви відповідач своїм підписом підтвердила, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг. Згідно підписаної Заяви базова процентна ставка становить 36% річних із розрахунку 360 днів у році (а.с.14).

24.10.2008 року АТ КБ «Приватбанк» встановив відповідачу початковий кредитний ліміт в розмірі 1000,00 грн, який в подальшому збільшив 17000,00 грн. та зменшив до 0,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с.13).

До позовної заяви позивачем також надано копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30, днів пільгового періоду», де мається підпис відповідача. У вказаній довідці вказані основні умови кредитування. (а.с.15).

Відповідач відповідно до підписаної ним 24.10.2008 року Заяви та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 24.10.2008 року зобов`язалася погашати заборгованість до 25 числа місяця, наступного за звітним в розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» від 24.10.2008 року:

-базова процентна ставка по кредиту 3,0% нараховується на залишок заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів у році;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1)=(базова процентна ставка по договору)/30-нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2)=1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.;

-штраф при порушені строків платежів побудь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів - 250 грн.+5% від суми заборгованості по кредиту;

-процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування 4,5%.

З виписки по картковому рахунку боржника вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувалася кредитною карткою, отримувала кредитні кошти та здійснювала погашення заборгованості (а.с.35-41).

Свої зобов`язання за договором відповідач не виконувала належним чином, порушуючи графік розрахунків, внаслідок цього станом на 28.10.2020 року утворилась заборгованість, що згідно розрахунку позивача, становить 26 659,60 грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту 21 869,95 грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками 4789,65 грн.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги,її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.10.2008 року, посилався на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини спірного договору.

Відповідач отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за тілом кредиту, а відтак наданий банком розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21869,95 грн.

Щодо вимоги банку про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсоткам, суд зазначає наступне.

Кредитний договір між сторонами спору був укладений шляхом приєднання відповідача до запропонованих банком умов кредитування, тобто фактично був укладений договір приєднання. Відтак, оскільки умови договору приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі споживачу банківських послуг і доведені до його відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, зокрема, які стосуються процентів за користування кредитними коштами.

Проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно анкети-заяви від 24.10.2008 року процентна ставка встановлена на рівні 36 % річних (а.с.14).

У позовній заяві банк просив стягнути заборгованість за кредитним договором з урахуванням складових його повної вартості, в тому числі, зі сплати процентів на прострочену заборгованість. Процентна ставка на прострочену заборгованість нараховувалася в наступному розмірі: з 24.10.2008 - 36 % річних; з 01.01.2013 - 30 % річних; 01.09.2014 – 34,8% річних, з 01.04.2015 - 43,2 % річних; з 17.08.2018 - 42% річних; з 01.08.2020 – 40,8% річних.

В обґрунтування зазначених вимог щодо односторонньої зміни процентної ставки позивач посилається на Умови та правила надання банківських послуг.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з доданими банком до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» ознайомився та погодився відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та, що саме зазначені документи містили умови щодо зміни процентної ставки та її розміри.

За таких обставин та за відсутності наданих підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», відсутність у заяві 24.10.2008 року домовленості сторін про можливість односторонньої зміни тарифів, надані банком Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «ПриватБанк» (www.privatbank.ua), ним неодноразово змінювалися в період з часу виникнення спірних правовідносин у даній справі до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

Оскільки Умови та правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» не містять підпису відповідача, їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 24.10.2008 року шляхом підписання заяви.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

З огляду на зазначену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, у подібних правовідносинах неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634ЦК України про договір приєднання (щодо встановлення умов однією зі сторін договору у формулярах або інших стандартних формах).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини неповернення позичальником отриманої суми кредитних коштів, а також, що визначений на підставі Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» порядок односторонньої зміни процентної ставки за користування кредитними коштами не можна вважати частиною кредитного договору, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума відсотків за користування кредитом за період з 24.10.2008 по 31.12.2012 (36 % річних), що складає 0,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 724,35 грн. (21869,95 грн. х 2102 грн. \ 26659,60 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 23, 76, 81, 258, 259, 265, 272,273, 280, 284,289 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 1050- 10561 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборговасності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1Д) заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 24.10.2008 року у розмірі 21 869 (двадцять одна тисяча вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, юридична адреса: 01001, м.Київ вул.Грушевського, 1Д) сплачений судовий збір в розмірі 1 724 (одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 35 копійок.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 4 789 гривень 65 копійок - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, але не раніше закінчення строку карантину, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.В. Ралець