
Справа № 529/796/21
Провадження № 2/529/265/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в смт Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, старшого державного виконавця Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченка Володимира Олексійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства “Ідея Банк” (далі - АТ "Ідея Банк") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24 червня 2020 року старшим державним виконавцем Диканського районного відділу державної виконавчої служби Михайліченком В.О. було відкрито виконавче провадження № 62409785 про стягнення з нього на користь АТ "Ідея Банк" заборгованості за кредитним договором від 27.04.2018 в розмірі 58 293,77 грн. Вказаним державним виконавцем 24 червня 2020 року також були винесені постанови про накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, та про арешт майна боржника. 01 липня 2020 року державним виконавцем була винесена постанова про звернення стягнення на всі його доходи, зокрема на його заробітну плату. Підставою для відкриття вказаного виконавчого провадження є вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. виконавчий напис № 323 від 13.03.2020 про стягнення з нього на користь АТ "Ідея Банк” заборгованості в розмірі 58 293,77 грн.
Позивач зазначає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки напис вчинений на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною та стягнута поза межами строку позовної давності. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати вищезазначений виконавчий напис нотаріуса № 323 від 13.03.2020 таким, що не підлягає виконанню. Посилаючись на незаконність виконавчого напису нотаріуса, позивач також просить стягнути на свою користь з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 11 017,22 грн, які були стягнуті в рамках виконавчого провадження. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у справі у загальному розмірі 2 270,00 грн.
28.09.2021 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вказаної ухвали від третьої особи - старшого державного виконавця Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченка В.О. витребувано довідку про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 коштів у виконавчому провадженні № 62409785 із зазначенням на погашення чого вони були спрямовані.
У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З наявної у матеріалах справи поштової розписки про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з доданими до неї копіями документів вбачається, що відповідач АТ “Ідея Банк” зазначені документи отримав 07 жовтня 2021 року, однак у визначений йому строк, відзиву, заперечень на позов або інших клопотань суду не подав.
З поштової відмітки на наявному у матеріалах справи рекомендованому листі вбачається, що надісланий судом третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позову з доданими до нього документами вказаній третій особі не було вручено у зв`язку із відсутністю адресата за місцезнаходженням, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України третя особа - приватний нотаріус Остапенко Є.М. вважається повідомленим про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої він являється.
З наявної у матеріалах справи копії реєстру відправки кур`єрської кореспонденції вбачається, що третя особа - старший державний виконавець Михайліченко В.О. отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову з доданими до неї копіями документів 04 жовтня 2021 року, однак у визначені йому строки, пояснень щодо позову чи інших клопотань суду не подав. При цьому, від Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла до суду витребувана ухвалою судді довідка про розмір фактично стягнутих з позивача грошових коштів у рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Диканському відділі державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться виконавче провадження № 62409785, відкрите 24.06.2020 щодо примусового виконання виконавчого напису № 323, виданого 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк” заборгованості в розмірі 58 293,77 грн.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону "Про нотаріат" визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за кредитним договором додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами” та доповнено новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин” було визнано незаконною та нечинною.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на момент вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису (13 березня 2020 року), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входили до Переліку № 1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому з врахування приписів ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а відтак, виконавчий напис не може бути підставою для відкриття виконавчого провадження, адже нечинні акти цивільного законодавства не породжують права та обов`язки.
Крім того, необхідно зазначити, що пункт 1 Переліку № 1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватись до кредитного договору, укладеного у простій письмовій формі.
Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а саме нотаріус вчинив виконавчий напис про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів, але не перевірив, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в Переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Крім того, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05.07.2017 в справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України “Про нотаріат”). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Аналогічні позиції викладені також в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 в справі № 204/4071/14-ц, від 23.01.2018 в справі № 310/9293/15-ц та постанові Верховного суду України від 05.07.2017 в справі № 6-887цс17.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статтей 15, 16, 18 ЦК України, статтей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й установлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Суд, перевіривши доводи боржника в повному обсязі, зазначає, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник не мав безспірну заборгованість перед стягувачем, як зазначено у виконавчому написі.
Проаналізувавши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 323, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. від 13.03.2020, так як розмір боргових зобов`язань позивача перед АТ "Ідея Банк”, визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим випискою по особовому рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що є порушенням вимоги підпункту 3.5 пункту 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5.
При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив чи не минув строк позовної давності з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача.
Суд зазначає, що з поданих стягувачем нотаріусу документів відсутня можливість встановити, на якій підставі позивачу була нарахована заборгованість за кредитним договором.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також вчинив виконавчий напис щодо кредитної угоди, яка не посвідчена нотаріально, чим порушив норми Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Також у матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач АТ "Ідея Банк" надсилав позивачу письмову вимогу про сплату боргу, де було б зазначено загальну суму боргу та її складові.
Відповідач АТ “Ідея Банк”, будучи ознайомленим з поданим до нього позовом, що підтверджується наявною у матеріалах справи поштовою розпискою про отримання копії позову, не надав суду у визначений строк відзиву на позов та не надав належних і достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Відповідно до ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що спірний виконавчий напис нотаріуса № 323 від 13.03.2020 вчинений з порушеннями вимог чинного законодавства, відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача щодо незаконності виконавчого напису, суд вважає за необхідне визнати вказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно одержаних відповідачем грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса у розмірі 11 017,22 грн, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 910/3395/19.
Враховуючи те, що внаслідок визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перестала існувати правова підстава для отримання відповідачем грошових коштів, стягнутих з позивача у рахунок відшкодування заборгованості, визначеної цим виконавчим написом, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих відповідачем за цим виконавчим написом грошових коштів.
З наданої позивачем копії довідки про доходи, виданої 28 серпня 2021 року ТОВ "Профенергогруп", в якому позивач працює, вбачається, що за період з серпня 2020 року по липень 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 були вирахувані за виконавчим листом грошові кошти в розмірі 11 017,22 грн /а.с. 17/.
З наданого Диканським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) повідомлення від 22 жовтня 2021 року за № 8991 вбачається, що у рамках виконавчого провадження № 62409785, відкритого на примусове виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса № 323 від 13.03.2020, з боржника ОСОБА_1 було стягнуто грошові кошти у загальному розмірі 9 799,27 грн, з яких: 8 636,99 грн - в рахунок погашення заборгованості перед АТ "Ідея Банк", 862,28 грн - в рахунок погашення виконавчого збору, 300,00 грн - в рахунок погашення витрат на проведення виконавчих дій /а.с. 40/.
Дослідивши вищевказані довідку та повідомлення, суд вважає за необхідне при здійсненні розрахунку розміру безпідставно набутих відповідачем за оспорюваним виконавчим написом грошових коштів, які були стягнуті з позивача, взяти до уваги саме дані повідомлення Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якому вказано в рамках якого саме виконавчого провадження були стягнуті грошові кошти з ОСОБА_1 , зазначено як загальний розмір стягнутих з позивача грошових коштів, так і деталізовано на погашення яких саме заборгованостей були стягнуті конкретні суми. Натомість, у наданій позивачем довідці про доходи, виданій ТОВ "Профенергогруп", не вказано в рамках саме якого виконавчого провадження були стягнуті із заробітної плати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11 017,22 грн та не зазначено на погашення яких саме заборгованостей ці кошти були спрямовані.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті за виконавчим написом нотаріуса № 323 від 13.03.2020 грошові кошти у розмірі 8 636,99 грн, які були перераховані АТ "Ідея Банк" на виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, який визнається таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 1 162,28 грн, з яких 862,28 грн стягнуті з позивача в рахунок погашення виконавчого збору, 300,00 грн - в рахунок погашення витрат на проведення виконавчих дій, суд зазначає, що вказані грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими відповідачем. Вони становлять витрати виконавчого провадження та основну винагороду виконавця, а тому, відповідач - АТ "Ідея Банк" не був їх одержувачем та не набув їх у своє користування або власність. Відповідно, правових підстав для стягнення з відповідача тих коштів, яких він не набув, немає.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 78,4 %, тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1 423,74 грн (1 816,00 грн * 78,4 %).
Враховуючи, що позов задоволено частково, а заяву про забезпечення позову задоволено в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стянути з відповідача АТ "Ідея Банк" на користь позивача ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати у справі у загальному розмірі 1 877,74 грн, що складаються із судового збору за подачу позову у сумі 1423,74 грн та судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454,00 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
З урахуванням положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у суду на день ухвалення рішення у справі, підстави для скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року – відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 16, 18, 256, 257, 1212 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст. ст. 12, 13, 81, 141, ч. 7 ст. 158, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Ідея Банк", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, старшого державного виконавця Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченка Володимира Олексійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 323, вчинений 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк” заборгованості в розмірі 58 293 грн 77 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства "Ідея Банк” на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті за виконавчим написом № 323, вчиненим 13 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, грошові кошти у розмірі 8 636 (вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн 99 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства "Ідея Банк” на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору за подачу позову у сумі 1 423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн 74 коп та судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп, а всього разом 1 877 (одну тисячу вісімсот сімдесят сім) грн 74 коп.
Встановлені ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2021 року заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Ідея Банк", місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Старший державний виконавець Диканського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Михайліченко Володимир Олексійович, місцезнаходження: Полтавська область, смт Диканька, вул. Пушкіна, 6
Головуючий О.С. Кириченко
Судове рішення № 100637099, Диканський районний суд Полтавської області було прийнято 25.10.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 529/796/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: