Ухвала суду № 100629719, 25.10.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11448/21

Провадження № 4-с/234/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кравченко О.Ю,

за участю секретаря судового засідання Малушка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров Вадим Михайлович, на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров В.М., звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. щодо не зняття арешту з коштів боржника.

В обґрунтування скарги посилається на те, що з квітня 2021 року з рахунку боржникаНОМЕР_1 , відкритого у філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», почали проводитися якісь списання грошових коштів на підставі якогось невизначеного арешту рахунку. 13.08.2021 року представником Боржника на сайті судової влади було знайдене заочне рішення суду №234/1520/20 від 18.09.2020 року, відповідно до якого позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» задоволені та стягнуто з відповідачів солідарно 181 969 грн. 81 коп. Окрім того, відповідно до наявної інформації, яка викладена у реєстрі боржників та знайдена 13.08.2021 року представником Боржника, за Боржником рахується виконавче провадження №65002144 та визначений приватний виконавець Матвійчук Н.Є.

13.08.2021 року представником боржника на адресу приватного виконавця була направлена заява з проханням надати постанову про відкриття виконавчого провадження №65002144 та інші документи виконавчого провадження.

21.08.2021 року від приватного виконавця на адресу представника Боржника надійшли да рекомендованих листа з наступними документами: постанова від 31.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65002144; постанова від 05.04.2021 року про арешт коштів боржника по ВП №65002144; виклик приватного виконавця №8530 від 13.08.2011; виклик приватного виконавця №5609 від 13.08.2021; вимога виконавця №8614 від 17.08.2021 року; постанова від 17.08.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по ВП №65002144.

Окрім того, 21.08.2021 року на сайті автоматизованого виконавчого провадження була знайдена постанова від 18.08.2021 року про арешт коштів боржника по ВП №65002144.

У листі Боржника від 13.08.2021 року за підписом його уповноваженої особи – адвоката, приватному виконавцю було викладено прохання щодо зняття арешту з рахункуНОМЕР_1 , відкритого у Філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, так як на цей рахунок надходять кошти цільового призначення у вигляді щомісячної пенсії Боржника.

Тобто, походження коштів на рахунку Боржника є визначальним для вирішення питання арешту таких коштів при проведенні виконавчого провадження приватним виконавцем, так як є імперативна та обов`язкова норма ЗУ «Про виконавче провадження», а саме – п.2 ст.70, який визначає, що з сум пенсійних виплат Боржника приватному виконавцю можна стягувати не більше 20% на місяць.

Накладення арешту на кошти на рахунку Боржника, що використовується для зарахування пенсійних виплат, вплинуло на його рівень життя та позбавило останнього права на своєчасне отримання вказаних виплат.

Дії приватного виконавця по арешту коштів на рахунку НОМЕР_1 , відкритого у філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, на який зараховуються тільки помісячні суми пенсійних виплат Боржнику, є протиправними, так як приватний виконавець порушив гарантії, надані Боржнику п.2 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» та гарантії на достатній рівень життєдіяльності особи пенсійного віку.

Просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни щодо не зняття арешту коштів ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у Філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, накладеного постановами про арешт коштів боржника від 05.04.2021 та від 18.08.2021 у виконавчому провадженні №65002144, які знаходяться та надходять на вказаний рахунок як пенсійні виплати. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. зняти арешт коштів ОСОБА_1 з рахунку №№ НОМЕР_1 , відкритого у Філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702, накладеного постановами про арешт коштів боржника від 05.04.2021 та від 18.08.2021 у виконавчому провадженні №65002144, які знаходяться та надходять на вказаний рахунок як пенсійні виплати.

У судове засідання боржник та його представник не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Представник боржника надав заяву, в якій просив розглянути скаргу без присутності боржника та його представника з повідомленням про результати розгляду.

В судове засідання представник стягувача – ТОВ «Глобал Спліт» не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Приватний виконавець Матвійчук Н.Є. у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій просила розглянути скаргу у її відсутність.

20.10.2021 року до суду від приватного виконавця Матвійчук Н.Є. надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких приватний виконавець зазначила про відсутність предмету скарги, оскільки 07.09.2021 року приватним виконавцем на підставі ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 03.09.2021 року у справі №234/1520/20 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №65002144, скасовано всі заходи примусового характеру, в тому числі винесено та направлено постанову про зняття арешту з коштів на всіх рахунках боржника в АТ «Ощадбанк». Крім того, приватний виконавець посилається на те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Просить відмовити у задоволенні скарги та стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн., витрати пов`язані з розглядом скарги – 86,60 грн.

Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що 31.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65002144 за виконавчим листом № 234/1520/20, виданим 26.10.2020 суддею Краматорського міського суду Донецької області Кравченко О. Ю. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості за кредитним договором № ІКАРNNG.42485.001 42485.001 від 25 червня 2012 року, в розмірі 181 969 грн. 81 коп. (а.с.96).

31.03.2021 року в межах виконавчого провадження №65002144 приватним виконавцем винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 200466,79 грн. Копія постанови направлена на адресу АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «ОКСІ Банк», АТ «ТАСКомбанк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «БАНК Восток», АТ «Прокредит Банк» (а.с.100).

05.04.2021 року в межах ВП №65002144 приватним виконавцем винесено постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 200466,79 грн. Копію зазначеної постанови направлено на адресу АТ «ПУМБ» та АТ «Ощадбанк» (а.с.101).

Постановою приватного виконавця від 17.08.2021 року у ВП №65002144 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 169337,30 грн., яку направлено до Управління пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області (а.с.108).

Постановою приватного виконавця від 18.08.2021 року у межах виконавчого провадження №65002144 накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , яку направлено до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ Банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", ПАТ "Банк Восток", АТ "КРЕДОБАНК", АТ "ОТП Банк", АТ "АКБ "КОНКОРД", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", АТ АКБ "Львів", АТ «ІДЕЯ БАНК, АТ "МетаБанк" (а.с.111).

До АТ «Ощадбанк» зазначена постанова про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 не направлялася.

25.08.2021 року представником боржника – адвокатом Макаровим В.М. на електронну адресу приватного виконавця направлено заяву, в якій останній зазначає про необхідність зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 09334702 на ім`я ОСОБА_1 , так як на цей рахунок надходять кошти цільового призначення у вигляді пенсії (а.с.20-30).

Також представником боржника надано суду виписку по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» за період з 01.01.2021 року по 13.08.2021 року, на який проводиться безготівкове зарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 (а.с.16-19).

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 03.09.2021 року у справі №234/1520/20 заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18.09.2020 року по справі за позовом ТОВ «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

07.09.2021 року приватним виконавцем у межах виконавчого провадження №65002144 винесено постанову про зняття арешту з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.112).

Оскаржуючи дії (бездіяльність) приватного виконавця, представник боржника посилається на те, що на вказаний банківський рахунок боржнику перераховується пенсія, а тому накладений арешт є неправомірним.

За змістом статей 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно із пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про електропостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Частиною 4 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Обов`язок контролю накладення арешту на кошти боржника покладається на фінансову установу, яка обслуговує рахунок боржника. У разі, якщо виконавцем накладено арешт на кошти, що знаходяться на спеціальному рахунку, рахунку зі спеціальним режимом використання або на кошти, стягнення яких заборонено законом, - фінансова установа, що обслуговує такий рахунок, зобов`язана повідомити виконавцеві такі обставини та повернути постанову про арешт коштів без виконання (ч. 3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області від 05.04.2021 року накладено арешт на грошові кошти на рахунках, відкритих в банківських установах на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках АТ «Ощадбанк».

При цьому, приватний виконавець визначила банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

АТ «Ощадбанк», в якому ОСОБА_1 відкритий рахунок та на яке покладений обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

При цьому приватного виконавця закон не наділяє правом самостійно визначати статус рахунку або джерела надходження коштів.

Накладаючи в рамках виконавчого провадження арешт на грошові кошти боржника, приватний виконавець в постанові від 05.04.2020 року зазначив, що арешт накладається на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, 200466,79 грн.

Тобто такі дії приватного виконавця відповідають положенням статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», якою керувався приватний виконавець та якою передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Таким чином, виносячи постанову про накладення арешту, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. діяла в межах повноважень, передбачених Законом.

Банк приймаючи постанову до виконання, не визначив статус коштів та рахунку на якому вони знаходяться як рахунок із спеціальним режимом використання, не повідомляв виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та не повернув його постанову без виконання, що було б підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Доказів того, що боржник самостійно надав приватному виконавцю документальне підтвердження того, що рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк» використовується виключно для зарахування пенсійних виплат боржнику та має спеціальний режим використання, що було б підставою для скасування приватним виконавцем арешту, суду також не надано.

Наданий боржником до матеріалів скарги лист від 25.08.2021 року на підтвердження звернення до приватного виконавця, не містить у додатках жодних документів, які стосуються відкритого в АТ «Ощадбанк» рахунку.

Крім того, суд приймає до уваги, що постановою приватного виконавця від 07.09.2021 року у виконавчому провадженні №65002144 знято арешт з усіх рахунків, що належать боржнику ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.

Щодо вимог приватного виконавця про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, до яких згідно із частиною третьою статті 133 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, за змістом ст.137 ЦПК України відшкодуванню підлягають витрати на професійну правничу допомогу, яка надається адвокатом.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. надано: копія договору про надання правової допомоги від 29.09.2021 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем – юристом Матвійчуком Д.В. та приватним виконавцем Матвійчук Н.Є., копія акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору від 29.09.2021 року від 15.10.2021 року на суму 6000 грн., платіжне доручення №2294 від 09.10.2021 року на перерахування грошових коштів у сумі 6000 грн. (а.с.114-116).

Однак, доказів того, що ФОП ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю, суду не надано.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн.

Витрати приватного виконавця, пов`язані із підготовкою та направленням заперечень на скаргу суду та скаржнику у сумі 86,80 грн. також не підлягають відшкодуванню, оскільки понесені сторонами витрати на придбання паперу, конвертів, знаків поштової оплати, копіювання та друк документів, відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України не відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст.258-260, 447, 450-453 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Макаров Вадим Михайлович, на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни, стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко