Ухвала суду № 100628781, 27.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22796/15-а

Провадження № 8-а/522/9/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016 року у справі № 522/22796/15-а за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської міської ради, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати незаконними дії відповідача щодо нерозгляду її чотирьох клопотань від 02.07.1998р., від 21.04.2003р., від 01.11.2010р. та від 18.05.2011р. про надання безоплатно у власність земельної ділянки, а також щодо невиконання Одеською міською радою рішень Приморського районного суду м. Одеси. Крім того, позивач просила визнати дії Одеської міської ради дискримінаційними у зв`язку із нерозглядом її клопотань.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року, яку залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач виконав вимоги законодавства та розглянув у належний спосіб клопотання позивачки від 02.07.1998, від 01.11.2010 та від 18.05.2011, про що проінформував її письмово. Щодо клопотання від 21.04.2003, то суди попередніх інстанцій, з огляду на відсутність доказів як звернення позивачки до органу місцевого самоврядування, так і доказів листування з цього питання, дійшли висновку про необґрунтованість заявлених в цій частині вимог. Суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Також суди попередніх інстанцій не встановили з боку відповідача ознак дискримінації при вирішенні земельного питання.

Постановою Верховного суду від 30.09.2020 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №522/22796/15-а в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконними дій Одеської міської ради щодо не розгляду клопотань ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки від 01.11.2010 та від 18.05.2011 скасовано та у цій частині постановити нове рішення про часткове задоволення позову, а саме:

-Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо неналежного розгляду клопотань ОСОБА_1 від 01.11.2010 і від 18.05.2011;

-Зобов`язано Одеську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подані ОСОБА_1 від 01.11.2010 і від 18.05.2011 клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що розташована за адресою: у АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - в строки, порядку та у спосіб передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України, з прийняттям відповідного рішення за результатами такого розгляду, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові;

- в задоволенні решти позовних вимог в цій частині відмовлено.

- у решті постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №522/22796/15-а залишено без змін.

До суду 08.04.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2016 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі №522/22796/15-а на підставі п.1 ч.2 ст.361 КАС України.

Ухвалою суду від 02.07.2021 року провадження за даною заявою ОСОБА_1 було відкрито.

Через неявку сторін, розгляд справи 16.07.2021 року та 12.10.2021 року відкладався.

До суду 11.10.2021 року надійшов відзив представника міської ради, згідно якого просили відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 ..

У судове засідання 27.10.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

У відповідності до ст. 368 КАС України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, з урахуванням положень ст. 368 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

При цьому, суд відхиляє клопотання заявника щодо відкладення розгляду справи, з огляду на те, що це вже не перша неявка заявника, окрім того нею не надано достеменних та беззаперечних доказів на підтвердження поважності причин нез`явлення на засідання суду (з раніше поданої медичної документації не вбачається, що остання має відношення до заявника; а до заяви від 26.10.2021 року будь-яких доказів поважності причин неявки не надано).

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 27.10.2021 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, подану заяву, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), постанова або ухвалу суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Згідно з ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Отже, нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При цьому «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені.

Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Так, зокрема, як зазначено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

При цьому, згідно з практикою Верховного Суду, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Brumarescu v. Romania» від 28.11.1999 наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа «Ryabykh v. Russia» від 24.07.2003).

При цьому, слід зазначити, що інститут нововиявлених обставин - це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості постанов або ухвал, що не відповідають об`єктивній істині, правам і обов`язкам сторін, тобто цей вид перегляду має низку схожих ознак і відмінностей порівняно з апеляційним та касаційним переглядами рішень.

Ця відмінність полягає в підставах перегляду, об`єктах і суб`єктах перегляду, компетенції суду, порядку й наслідках перегляду, процесуальному становищі осіб, які беруть участь у справі.

У постанові від 17.11.2020 у справі № 826/14818/15 Верховний Суд підкреслив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це факультативна стадія адміністративного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили, переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі у зв`язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були і не могли бути їм відомі на час вирішення справи. Таким чином, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється для надання можливості виправити судові рішення, неправосудність яких, зазвичай, обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Таким чином, як підкреслено в указаній постанові Верховного Суду, при розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд повинен встановити: наявність відповідних виняткових обставин для перегляду судового рішення, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку повинні спростовувати факти, які було покладено в основу судового рішення; чи не ґрунтується заявлена нововиявлена обставина на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи; чи заявлена обставина не являє собою новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову.

Суд вбачає, що ОСОБА_1 звернулась з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016 року.

Між тим, суд вбачає, що остаточним рішенням по даній справі є постанова Верховного суду від 30.09.2020 року, згідно якої постанову Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №522/22796/15-а в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконними дій Одеської міської ради щодо нерозгляду клопотань ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки від 01.11.2010 та від 18.05.2011 скасовано та у цій частині постановлено нове рішення про часткове задоволення позову.

У відповідності до ст. 355 ЦПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал у порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою або ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Судові рішення суду касаційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Отже, перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2016р., у частині зміненій постановою Верховного суду від 30.09.2020 року, суперечить положенням діючого процесуального законодавства та не відноситься до юрисдикції суду 1ї інстанції.

Окрім того, звертаючись до суду з даною заявою про перегляд рішення суду від 23.12.2016 року за нововиявленими обставинами, заявниця посилається на докази, які фактично не існували на час розгляду даної справи судом першої інстанції та були отриманні нею в 2018 році, а саме рішення судів від 17.12.2018 року по справі №420/5859/18 та від 22.12.2018 року по справі №522/18438/18; постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відносно ДКС, накладення штрафів згідно постанов від 02.10.2018 року та від 23.10.2018 року, про закінчення виконавчого провадження згідно постанов від 05.11.2018 року.

Окрім того, суд приймає до уваги ті обставини, що рішенням Одеської міської ради від 12.06.2019 року №4725-VІІ надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , а отже фактично рішення касаційної інстанції є виконаним.

З огляду на викладене, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, а наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень частини другої статті 361 КАС України.

Згідно із частиною четвертою статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 329, 361, 368, 369 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Приморського районного суду м.Одеси від 23.12.2016 року у справі № 522/22796/15-а за нововиявленими обставинами – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 27.10.2021 року.

Суддя: Домусчі Л.В.