Рішення № 100625975, 25.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1746/21

Провадження № 2/127/3153/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 жовтня 2021 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судового засідання Чорнобров О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Покоєвича А.О. звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовною заявою до АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, за реєстровим №17404, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 19399,54 грн. Позивач вказує, що виконавчий напис вчинений з порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус не переконалась у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Крім того, вказала на недотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення, а також вчинення нотаріальної дії нотаріусом за межами свого нотаріального округу. Крім того, зазначила про неотримання позивачем повідомлення відповідача про порушення кредитних зобов`язань. За таких обставин просила визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 24 червня 2021 року у справі №128/1746/21 позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк», третя особа Хара Н.С. , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передано на розгляд до територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького міського суду Вінницької області.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького міського суду Вінницької області, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (справа №128/1746/21) передано для розгляду судді Шаміній Ю.А.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2021 року зупинено стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду в загальному позовному провадженні, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Хару Н.С., а також витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. належним чином завірені копії документів та матеріалів на підставі яких було відкрито виконавче провадження №59922721 при примусовому виконанні оспорюваного виконавчого напису.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Третя особа своїм правом на надання письмових пояснень не скористалась.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 вересня 2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному чинним законодавством.

Представник позивач Покоєвич А.О. , який діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1119936 від 15.06.2021 року, 13.09.2021 року подав до суду заяву (вх. №63827) згідно якої просив розгляд справи провести у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Зважаючи, що представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про день, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, за реєстровим №17404, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №100682656901 від 15.07.2016 року, укладеним ОСОБА_1 з ПАТ «Перший український міжнародний банк», за період з 31 липня 2018 року по 31 липня 2019 року в загальній сумі 19399,54 грн, з якої: 8388,76 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3944,62 грн - прострочена заборгованість за комісією; 266,31 грн - прострочена заборгованість за процентами; 6299,85 грн - неустойка за порушення зобов`язань по кредиту, а також 500,00 грн - за вчинення виконавчого напису нотаріусом (а.с .47).

Вказаний виконавчий напис звернутий на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, виконавче провадження №59922721, водночас 28 квітня 2021 року постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звернуто стягнення на доходи (заробітну плату) боржника в розмірі 20%. (а.с. 9).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Тобто, виконавчий напис було вчинено 05 серпня 2019 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14.

Укладений між відповідачем та ПАТ «ПУМБ» кредитний договір шляхом підписання заяви №100682656901 на приєднання до Договору банківського обслуговування фізичних осіб, який було надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Даний висновок відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц.

Крім того, розмір боргових зобов`язань позивача перед ПАТ «ПУМБ», який визначений у виконавчому написі нотаріуса, в сумі 18899,54 грн не є безспірним.

Слід також зазначити, що відповідач не спростував доводи позивача і не надав доказів того, що позивач отримав вимогу про усунення порушень за кредитним договором, а отже позивач був позбавлений можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем заявлено про врахування судових витрат понесених ним (професійна правнича допомога) при розподілі судових витрат між сторонами.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги б/н від 03 червня 2021 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1119936 від 15.06.2021 року, квитанцію №37113094-1 від 08 червня 2021 року про сплату адвокатських послуг згідно договору б/н від 03.06.2021 р. у сумі 10000,00 грн, а також у позовній заяві наведений попередній розрахунок витрат.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам суд враховує, що відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя N R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст.1).

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами ( стаття 19).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час (ст.30)

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

За правилами оцінки доказів, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на ї безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як слідує зі змісту Розділу 3 Договору про надання правової допомоги б/н від 03 червня 2021 року вартість послуг за даним договором складає 10000,00 гривень - представництво інтересів у І інстанції.

Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат у суді.

Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги та наданні послуги дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Суд звертає увагу на відсутність окремого детального опису робіт на виконання положень ч. 3 ст. 137 ЦПК України, однак відмічає, що за змістом цієї норми вона запроваджена "для визначення розміру витрат", однак у межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Доводів відповідача щодо неспівмірності витрат на правову допомогу матеріали справи не містять.

За наведеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн за подання позову та 454,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, ст. 12, 81-82, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною 05 серпня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №17404, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №100682656901 від 15.07.2016 року в загальній сумі 19399,54 грн, з якої: 8388,76 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3944,62 грн - прострочена заборгованість за комісією; 266,31 грн - прострочена заборгованість за процентами; 6299,85 грн - неустойка за порушення зобов`язань по кредиту, а також 500,00 грн - за вчинення виконавчого напису нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) за подання позову та 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за подання заяви про забезпечення позову, а також 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення (складення). Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення (складення) рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ;

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, вул. Січових Стрільців, №37-41, оф. 215, м. Київ.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна