Рішення № 100624030, 26.10.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1500/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"26" жовтня 2021 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» заборгованість за кредитним договором у розмірі 148304 грн. 03 коп. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 20 червня 2008 року між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Ф1-08/50660-1094, за яким останньому надано кредитні кошти в сумі 20000 доларів США на споживчі цілі строком до 19 червня 2023 року зі сплатою 16% річних. 22 березня 2019 року між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке в свою чергу цього ж дня також уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» аналогічний договір. Згідно реєстру кредитних договорів, права вимоги за яким відступаються, заборгованість відповідача на момент відступлення становила 148304,03 грн., яка утворилася через належне виконання договірних зобов`язань та підлягає стягненню в судовому порядку.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та просить застосувати позовну давність, оскільки розрахунок суми основного боргу та відсотків розрахована станом на 13 квітня 2016 року, а позивач звернувся 18 травня 2021 року поза межами трирічного строку позовної давності.

Відповіді на відзив позивач не подавав.

У судове засідання сторони не з`явилися, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Установлено, що 20 червня 2008 року між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Ф1-08/50660-1094, за яким останній отримав кредиті кошти в сумі 20000 доларів США на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% річних строком до 19 червня 2023 року.

Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується щомісяця, в термін до 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення позичкової заборгованості за виданими кредитними ресурсами у розмірі згідно Графіка зниження розміру заборгованості, який є його невід`ємною частиною.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику обумовлені кредитним договором кошти, що не заперечується останнім.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором укладено договір поруки з ОСОБА_2 (поручитель) та іпотечний договір від 20 червня 2008 року.

22 березня 2019 року між ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення прав вимоги, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», яке в свою чергу цього ж дня також уклало з ТОВ «Фінансова компанія «Амбрелла» аналогічний договір, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах і про такі обставини ОСОБА_2 була повідомлена листом від 12 червня 2019 року №120619 з вимогою усунути порушення умов кредитного договору №Ф1-08/50660-1094 та добровільно виконати зобов`язання за цим договороом, сплативши заборгованість в сумі 1427756 грн., яка складається із заборгованості за тілом та відсотками 148358,47 грн. та 1279397,53 грн. пені.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування належним чином не сплачував і в установлені строки не повернув, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості за період з 20 червня 2008 року по 13 квітня 2016 року вбачається, що заборгованість за договором №Ф1-08/50660-1094 складається з: тіла кредиту – 3472,87 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 27,25 грн. за 1 долар станом на 22 березня 2019 року 94635,70 грн., відсотків за користування кредитом – 340,83 доларів США, які за реєстром кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, збільшилися до 1969,48 доларів США, що еквівалентно 53668,33грн., а всього на загальну суму 148304,03 грн.

Указана в розрахунку сума заборгованості за тілом в сумі 3472,87 доларів США та за відсотками в сумі 340,83 доларів США за період з 20 червня 2008 року по 13 квітня 2016 року наведена помісячно з огляду на визначені строки погашення кредиту відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості та фактичної сплати заборгованості, які відповідачем не здійснювалися з 01 квітня 2016 року, що підтверджується виписками по особовому рахунку.

З умов кредитного договору вбачається, що повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мав здійснювати щомісячними платежами до 10 числа кожного місяця згідно Графіку зниження розміру заборгованості, надаючи позивачеві визначений щомісячний платіж упродовж строку кредитування.

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст.1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, оскільки права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, яка обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

З позовом про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотках, розрахованої станом на 13 квітня 2016 року, позивач звернувся до суду 19 травня 2021 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити за спливом позовної давності.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Амбрелла» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: