Рішення № 100621272, 27.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2021 року м. Київ № 640/4096/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку № 7931204/26-15-12-04-19 від 27.09.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан».

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що дії відповідача при прийнятті спірного рішення та виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, були вчинені контролюючим органом з порушенням, передбаченого ПК України порядку. При цьому, позивач наголошує на тому, що поняття «податок на додану вартість» та «штрафні санкції», не є тотожними, тому, заборгованість зі сплати штрафних санкцій не свідчить про наявність заборгованості з ПДВ. Таким чином, оскільки у позивача заборгованість зі сплати ПДВ на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів в дійсності відсутня, то з цього слідує, що оскаржуване рішення не містить визначених ПК України підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку, які б дійсно мали місце.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.04.2019 до суду від представника ГУ ДФС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, послався на те, що оскаржуване рішення було прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, адже за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з податку на додану вартість, ГУ ДФС у м. Києві застосовано штрафні санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 05.01.2018 № 0012201207 на суму 833,33 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено за податковою адресою підприємства засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які отримані ТОВ «Юридична компанія «Ярлан» (ідентифікатор поштового відправлення № 0411620128503). В адміністративному та судовому порядку повідомлення- рішення не оскаржувалось, тобто, є узгодженим. Наявних коштів було недостатньо для погашення податкових зобов`язань, внаслідок чого, в інтегрованій картці платника виник податковий борг з податку на додану вартість, який склав станом на 01.04.2018 - 833,33 грн, станом на 01.05.2018 - 868,26 грн, станом на 01.06.2018- 868,26 грн, станом на 01.07.2018 - 868,26 грн., станом на 01.08.2018 - 868,26 грн, станом на 01.09.2018 - 868,26 грн.

15.05.2019 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив, у якій надано обґрунтування на спростування викладених податковим органом у відзиві обставин та позиції контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2020 задоволено заяву ТОВ «Юридична компанія «Ярлан» про заміну сторони її правонаступником. Замінено у справі № 640/4096/19 відповідача - ГУ ДФС у м. Києві її правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів даної справи, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» надійшло рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку № 7931204/26-15-12-04-19 від 27.09.2018, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

У вищевказаному рішенні зазначено наступну підставу для виключення з реєстру платників єдиного податку (дослівно): «наявність податкового боргу з ПДВ (код платежу 14010100) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у платника єдиного податку, який станом на 01.09.2018 року склав 868,26 грн.

У відповідності до абз. 3 п. 299.10 cт. 299 та абз. 8 п. п. 298.2.3. п. 298.2 cт. 298 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку підлягає анулюванню в останній день другого із двох послідовних кварталів» (а.с. 11).

Таким чином, підставою для виключення з реєстру платників єдиного податку стала наявність податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.

Позивач вважає, що таке рішення контролюючого органу не ґрунтується на вимогах законодавства України та фактичних обставинах. Наведене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до вимог пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

За змістом п. 299.11 ст. 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Пунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки в разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до вимог пункту 294.1 статті 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Тож, з наведеного слідує, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Як вже зазначалось вище, в оскаржуваному рішенні зазначено, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку - обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з ПДВ та складав 868,26 грн.

Тобто, несплата позивачем заборгованості по податку станом, яка встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних інтегрованої картки платника податку, є недостатнім для застосування абзацу 3 п. 299.10 ст. 299 та абзацу 8 п. п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України. Всупереч вимогам пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, перевірку з вказаного питання податковим органом проведено не було, відповідно, і акт перевірки останнім не складався, що не заперечується відповідачем.

При цьому, позивач наголошує про відсутність такого боргу та наявність суперечностей у даних, наведених у відзиві на позовну заяву та даних у ІКП, доданих до відзиву на позовну заяву, що і мало бути встановлено та перевірено саме при проведенні контрольних заходів задля висновки про наявність підстав для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку.

Так, позивачем на підтвердження відсутності заборгованості протягом двох послідовних кварталів у позовній заяві було наведено відповідні розрахунки, обґрунтованість яких підтверджується долученими до позовної заяви доказами. Натомість, відповідач долучив до відзиву відомості з інформаційно-аналітичної системи щодо руху коштів зі сплати ПДВ. При цьому, інших доказів, які б підтверджували правильність зазначених відомостей, відповідачем не надано.

Так, згідно з зазначеними відомостями, у січні 2018 року, позивачем було здійснено переплату у розмірі 2673 грн., що спростовує доводи відповідача про те, що внаслідок застосованих до позивача штрафних санкцій у нього виник податковий борг, а наявних коштів було недостатньо для погашення податкових зобов`язань. Крім того, між відзивом відповідача на позовну заяву та наданими ним відомостями з інформаційно-аналітичної системи містяться суперечності. Як зазначено у відзиві на позовну заяву, штрафні санкції до позивача було застосовано 05.01.2019, а відповідно до даних з інформаційно-аналітичної системи, штрафні санкції було застосовано 06.02.2018. Крім того, у відзиві представник відповідача посилається на одержання позивачем повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 05.01.2019 засобами поштового зв`язку та наводить ідентифікатор поштового відправлення, однак, жодних доказів щодо вказаного листа (опис вкладення, зворотне повідомлення тощо) не надано.

Також, слід звернути увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято через наявність у позивача заборгованості зі сплати ПДВ, водночас, у відзиві відповідач не спростовував відсутності заборгованості у позивача саме зі сплати ПДВ, натомість, посилався на наявність заборгованості зі сплати штрафних санкцій. Суд зазначає, що поняття податок на додану вартість та штрафні санкції, не є тотожними. За таких обставин, виключення позивача з реєстру платників єдиного податку з інших підстав, ніж наведених в оскаржуваному рішенні (з підстав наявності заборгованості зі сплати штрафних санкцій, про що йдеться у рішенні про результати розгляду скарги від 13.12.2018), суперечить принципу правової визначеності.

У свою чергу, суд також враховує, що Верховний Суд при розгляді аналогічних та подібних адміністративних справ, вже сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги, у даному випадку, підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням від 04.03.2019 № 257, які підлягають стягненню з відповідача, на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням ДФС у м. Києві про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» з реєстру платників єдиного податку № 7931204/26-15-12-04-19 від 27.09.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ярлан» (ЄДРПОУ 39128622, 03189, вул. Вільямса Академіка, 6д, офіс 43);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя В.І. Келеберда