Ухвала суду № 100621207, 26.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

26 жовтня 2021 року місто Київ №640/29862/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торум"до третя особа про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Акціонерне товариство "Банк Січ" визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торум" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києвавід 26.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/29862/21 з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків здійснювати протест податкого векселя серії АА 2763013 від 15.07.2021;

- заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серії АА 2763013 від 15.07.2021 із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців;

- заборони Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків проводити щодо податкового векселя серії АА 2763013 від 15.07.2021 контрольно-перевірочну роботу;

- заборони Акціонерному товариству "Банк Січ" здійснювати оплату за простим векселем серії АА 2763013 від 15.07.2021.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник (позивач) зазначив про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішеня суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду. Крім того, як зауважив представник позивача, до моменту набрання законної сили рішенням суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торум" існує обгрунтований ризик подання відповідачем таких векселів до оплати банкам-авалістам та здійснення відповідним банками оплати за опротестованими векселями, звернення відповідачем до державної виконавчої служби з виконавчими написами та проведення контрольно-перевірочної роботи щодо вищевказаних векселів. Вказані дії мають вирішальне значення для захисту прав та свобод позивача, оскільки звернення відповідача для стягнення грошових коштів до банку, оплата банківською установою відповідних сум за простим векселем, звернення відповідача до державної виконавчої служби та повторне стягнення грошових коштів за тими самими податковим векселями, а також проведення контрольно-перевірочної роботи щодо спірних векселів унеможливило б застосування ефективного способу захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог за адміністративним позовом, оскільки правове значення позову щодо належного вчинення котролюючим органом дій, передбачених положеннями Податкового кодексу України, буде знівельовано та для поновлення своїх прав та майнового становища платнику податків необхідно буде вживати додаткових значних зусиль щодо повернення безпідставно кілька разів стягнених сум.

Таким чином, позивач вважає, що існує нагальна потреба у забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу подавати податковий вексель серії АА 2763013 від 15.07.2021 для оплати до банку, який авалював вказаний вексель, подавати вказаний вексель із виконавчими написами на примусове виконання до органів державної виконавчої служби або до приватних виконавців, здійснювати контрольно-перевірочну роботу щодо вказаного векселю. Також позивач переконаний в доцільності забезпечення позову шляхом заборони банку-авалісту здійснювати оплату за вказаним податковим векселем до набрання рішенням по суті законної сили.

Позивач переконаний, що зазначені способи забезпечення позову дозволять не допустити безпідставного списання грошових коштів за виданим позивачем простим векселем банком, який здійснював авалювання вказаного векселю, та в порядку примусового виконання виконавчих написів за умови належного підтвердження платником податків своїх обов`язків щодо погашення простого векселю у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України та прийняття відповідачем інших рішень за результатами контрольно-перевірочної роботи за вказаним податковим векселем до набрання рішенням суду по суті спору законної сили.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог Кодексу адміністративного судочинства України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно зі статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 Податкового кодексу України листом від 08.10.2021 №1008/4 було подано до контролюючого органу перевинні документи для погашення податкового векселя серіїї АА 2763013 від 15.07.2021 на суму 9 991 712,78 грн. з наданням пояснень та відповідних документів стосовно реалізації імпортованого товару.

Однак, як пояснив представник позивача, не зважаючи на виконання ним приписів податкового законодавства, листом від 18.10.2021 №319/6/33-00-04-02-01 відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Торум" про прийняття рішення про здійснення процедур, передбачених п.п. 229.8.11 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що одним із видів векселів є податкові векселі.

Відповідно до підпункту 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов`язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Тобто податковий вексель підтверджує податкове зобов`язання векселедавця сплатити акцизний збір.

Відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб`єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 (далі - Порядок № 1257) визначено механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються суб`єктами господарювання.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1257 у разі коли податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем.

Банк-аваліст зобов`язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі.

З урахуванням вказаного, за своєю правовою природою погашення податкового векселя є виконанням обов`язку зі сплати податку, одним із видів якого є акцизний збір.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд враховує доводи позивача про те, що у даному випадку до моменту набранням рішенням законної сили у цій справі існує ризик подання відповідачем векселя серіїї АА 2763013 на суму 9 991 712,78 грн. до оплати банку-авалісту та здійснення відповідним банком опати за опротестованими векселями, звернення відповідачем до державної виконавчої служби з виконавчими написами та проведення контрольно-перевірочної роботи щодо вказаного векселя.

Крім того, позивачем на підтвердження своїх доводів, викладених у заяві про забезпечення позову, до матеріалів справи долучено копії вимоги про здійснення платежу за векселем від 20.10.2021 №136/02-29, якою приватним нотаріусом Леонтьєвим Г.О. вже запропоновано позивачу терміново сплатити вексель серії АА 2763013 в строк до 18 години 00 хвилин 21.10.2021.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову судом береться до уваги ймовірність завдання позивачеві майнових збитків до ухвалення остаточного рішення у даній справі в результаті стягнення коштів позивача опротестованим податковим векселем.

Крім того, при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд враховує доводи позивача про те, що забезпечення позову у цій справі має вирішальне значення для захисту прав та свобод позивача, оскільки звернення відповідача для стягнення грошових коштів до банку, оплата банківською установою відповідних сум за простим векселем, звернення відповідача до державної виконавчої служби та повторне стягнення грошових коштів за тими самими податковими векселями, а також проведення контрольно-перевірочної роботи щодо спірних векселів унеможливило б застосування ефективного способу захисту прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що, у відповідності до вимог статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є самостійною підставою для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

За результатами дослідження доказів, долучених до матеріалів заяви, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити невиконання чи призведе до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про зобов`язання Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти рішення про погашення простого векселя серії АА 2763011 від 11.05.202, виданий ТОВ "Торум".

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення можливого рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів заявника стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Викладені в заяві про забезпечення позову обставини, наявність спірних правовідносин, суд приходить до висновку про те, що є підстави для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

При обранні способу забезпечення позову, суд враховує вимоги частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З урахуванням вищенаведених вимог, суд приходить до висновку, що достатнім заходом для забезпечення позову буде заборона банку, який авалював виданий податковий вексель, здійснювати оплату за простим векселем, та заборона Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків подавати податковий вексель серія АА 2763013 від 15.07.2021 із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців.

При цьому суд виходить з того, що заборона Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків проводити щодо податкового векселя серія АА 2763013 від 15.07.2021 контрольно-перевірочну роботу є забороною вчиняти певні дії на виконання повноважень, встановлених вимогами чинного законодавства.

Натомість можливість здійснювати протест та подавати вексель для оплати, сама по собі, прав позивача не порушує.

На думку суду, вказаний спосіб забезпечення позову дозволить не допустити безпідставного списання грошових коштів за виданим заявником простим векселем за умови належного підтвердження платником податків своїх обов`язків щодо погашення простих векселів у відповідності з положеннями підпункту 229.8.10. Податкового кодексу України.

Доводи заявника узгоджуються з вимогами законодавства, якими регулюються дані правовідносини, відповідають нормам процесуального права. При цьому вжиття вказаних заходів є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до моменту звернення заявника з позовом до суду та ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торум» про забезпечення позову є обґрунтованою у зв`язку з чим, підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 150-154, 157, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торум» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187) подавати податковий вексель серії АА 2763013 від 15.07.2021 із виконавчим написом на примусове виконання до органів державної виконавчої служби та/або до приватних виконавців.

3. Заборонити Акціонерному товариству "Банк Січ" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 63, код ЄДРПОУ 37716841) здійснювати оплату за простим векселем серії АА 2763013 від 15.07.2021.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 27 жовтня 2024 року.

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торум» (01033, місто Київ, вул. Володимирська, буд 82Г, оф.4, код ЄДРПОУ 441367994).

Боржниками у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є:

- Акціонерне товариство "Банк Січ". (01033, місто Київ, вул. Володимирська, 63, код ЄДРПОУ 37716841);

- Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 44045187).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.