Рішення № 100618333, 26.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2021 року м. Рівне №460/894/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКомандування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в проведенні розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років з урахуванням періоду, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014, на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці;

2) зобов`язати відповідача здійснити позивачу розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років з урахуванням періоду, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014, на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що в періоди з серпня 1989 року по грудень 2012 року, з травня 2014 року по лютий 2015 року та з серпня 2018 року позивач проходив службу на різних посадах в Збройних Силах України. У період з 12.06.2014 по 23.12.2014 позивач брав участь в антитерористичній операції, у зв`язку з чим, на його думку, в силу вимог Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі – Порядок № 393), набув право на зарахування вказаного періоду до вислуги років на пільгових умовах, а саме один місяць служби за три місяці. З метою підрахунку вислуги років перший примірник особової справи позивача був скерований до відповідача. В січні 2021 року відповідач повернув особову справу позивача без реалізації із застереженням, що пільговий період служби за участь в антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014 не враховано, оскільки відповідно до наказу керівника району «М» від 02.09.2014 № 1, позивач прибув у службове відрядження, а не залучався та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки факт його безпосередньої участі в проведенні антитерористичної операції підтверджується, зокрема, довідками військової частини ПП В2248 від 25.12.20214 № 1163, 9 окремого мотопіхотного батальйону від 25.12.2014 №№ 487, 1169 та Вінницького обласного військового комісаріату від 12.09.2018 № 12/1/238, у зв`язку з чим відмова відповідача в зарахуванні відповідного періоду до вислуги років на пільгових умовах є протиправною. З огляду на вказане, позивач просить задовольнити позов повністю.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовні вимоги. На обґрунтування своїх заперечень зазначає, що особова справа позивача була повернута у зв`язку з тим, що в ній був дійсний попередній розрахунок вислуги років №1401 від 02.07.2020. Станом на 20.01.2021, в особовій справі позивача був наявний, зокрема, витяг з наказу керівника сектору “М” (по стройовій частині) від 23.12.2014 №114, яким підтверджено, що позивач вибув 23.12.2014 зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення. На підставі даного наказу, позивачу було зараховано 23.12.2014 до періоду, які зараховуються на пільгових умовах. Крім того, Порядком №393 не передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах часу перебування військовослужбовця у службовому відрядженні. Враховуючи зазначене, правових підстав для зарахування позивачу до вислуги років на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 12.06.2014 по 23.12.2014 немає, з огляду на відсутність підтверджуючих документів входу до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, а саме витяг з наказу керівника сектору, який видається на підставі наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ про прибуття до району проведення антитерористичної операції. За наведених обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 15.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 26.01.2021 № 5/1 полковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі на посаді військового комісара Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з довідкою про проходження служби на полковника ОСОБА_1 , військового комісара Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, останній проходив військову службу в Збройних Силах України з 01.08.1989 по 25.12.2012, з 10.05.2014 по 04.02.2015 та з 10.08.2018.

За час проходження військової служби з 12.06.2014 по 23.12.2014 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у Донецькій області в складі 9 батальйону територіальної оборони (з 25.10.2014 - 9 окремий мотопіхотний батальйон). Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи довідками військової частини ПП В2248 від 10.10.2014 № 642, військової частини ПП В2248 від 25.12.2014 № 1163, 9 окремого мотопіхотного батальйону від 25.12.2014 № 487, 9 окремого мотопіхотного батальйону від 25.12.2014 № 1169, довідкою Вінницького обласного військового комісаріату від 12.09.2018 № 12/1/238.

Крім того, виконання вищевказаних завдань позивачем також підтверджують наявні у справі копії витягу з бойового розпорядження командувача військ ОК «Південь» від 06.06.2014 №*1, витягу з бойового розпорядження командувача військ ОК «Південь» від 08.06.2014 №*3, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 08.06.2014 № 1, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 08.06.2014 № 2, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 14.06.2014 № 24, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 07.07.2014 № 63, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 13.07.2014 № 70, витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 27.08.2014 № 106, витягу з наказу керівника району «М» (по стройовій частині) від 02.09.2014 № 1, витягу з наказу керівника сектору «М» (по стройовій частині) від 23.12.2014 № 114.

Більше того, безпосереднє виконання позивачем обов`язків в зоні АТО також підтверджують наказ командира вч п/п В2248 від 02.09.2014 № 110, накази командира 9 батальйону територіальної оборони від 14.07.2014 № 57 (по стройовій частині), від 01.08.2014 № 52, від 01.09.2014 №113, від 01.10.2014 № 121.

Також у відповідності до довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 18.06.2020 № 423, з 12.06.2014 по 25.12.2014 позивачу нараховувалася та виплачувалася винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.

З 14.05.2015 позивачу наданий статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Вінницьким ОВК 14.05.2015.

За змістом заяв по суті учасниками справи не заперечується, що з метою проведення підрахунку календарної та пільгової вислуги років позивача перший примірник його особової справи військовою частиною А0796 було направлено до відповідача.

Разом з тим, відповідач згідно з листом від 20.01.2021 за № 116/9/ки/2/дск повернув особову справу позивача без реалізації, у зв`язку з тим, що в особовій справі наявний дійсний попередній розрахунок вислуги років від 02.07.2020 № 1401. Також у листі зазначено, що пільговий період служби за участь в Антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014 не враховано, оскільки відповідно до наказу керівника району «М» (по стройовій частині) від 02.09.2014 № 1, полковник ОСОБА_1 прибув у службове відрядження, а не залучався та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області.

Такі дії відповідача щодо відмови в належному обчисленні вислуги років позивач вважає протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до статей 1, 1-1, 1-2, 4, 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно- правових актів. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені більш високі норми щодо соціального захисту, військовослужбовців та членів їх сімей, ніж ті, що містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262- XII), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно зі статтями 1, 1-1 Закону № 2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально- виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності до статей 1-2, 2 Закону № 2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» визначено також Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі – Положення № 530).

Пунктом 2.1. Положення № 530 визначено, що особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення (перерахунку) пенсії зараховуються, зокрема, військова служба.

В свою чергу, пунктом 2.3. Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення (перерахунку) пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці, - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Тотожна за змістом норма права міститься також у підпункті "а" пункту 3 Порядку № 393.

Детальний аналіз вказаних норм права дозволяє прийти до висновку про те, що законодавець не розділяє поняття «залучення до сил і засобів АТО» чи «направлення у відрядження АТО» та, відповідно, не вставить в залежність право військовослужбовця на пільгове обчислення вислуги від форми та умов участі в антитерористичній операції. Вирішальним в даному випадку є констатація самого факту прийняття військовослужбовцем участі в антитерористичній операції, позаяк, ні Порядок № 393, ні Положення № 530 не встановлюють жодних вимог та умов щодо такої участі.

Як зазначено вище по тексту рішення, безпосередня учать позивача в антитерористичній операції в період з 12.06.2014 по 23.12.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: довідок військової частини ПП В2248 від 10.10.2014 № 642, від 25.12.2014 № 1163; довідок 9 окремого мотопіхотного батальйону від 25.12.2014 №№ 487, 1169; довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 12.09.2018 № 12/1/238; витягу з бойового розпорядження командувача військ ОК «Південь» від 06.06.2014 №*1; витягу з бойового розпорядження командувача військ ОК «Південь» від 08.06.2014 №*3; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 08.06.2014 № 1; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 08.06.2014 № 2; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 14.06.2014 № 24; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 07.07.2014 № 63; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 13.07.2014 № 70; витягу з бойового наказу командира 9 батальйону територіальної оборони від 27.08.2014 № 106; витягу з наказу керівника району «М» (по стройовій частині) від 02.09.2014 № 1; витягу з наказу керівника сектору «М» (по стройовій частині) від 23.12.2014 № 114; наказу командира вч п/п В2248 від 02.09.2014 № 110; наказів командира 9 батальйону територіальної оборони від 14.07.2014 № 57 (по стройовій частині), від 01.08.2014 № 52, від 01.09.2014 №113, від 01.10.2014 № 121; довідки Вінницького обласного військового комісаріату від 18.06.2020 № 423.

В свою чергу, будь-яких доказів на спростування обставин щодо безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції відповідачем суду не надано та судом в ходіф розгляду справи не здобуто.

З огляду на вказане, суд відхиляє як безпідставне та необґрунтоване твердження відповідача про відсутність правових підстав для зарахування позивачу до вислуги років на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 12.06.2014 по 23.12.2014, з огляду на відсутність підтверджуючих документів входу до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, а саме витягу з наказу керівника сектору, який видається на підставі наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ про прибуття до району проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2.12. Положення № 530, обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення (перерахунку) пенсій здійснюється фінансово- економічними управліннями Командування Сухопутних військ Збройних Сил України - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з`єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче;

За правилами пунктів 2.7 - 2.11 Положення № 530, вислуга років для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям обчислюється з дня зарахування їх на військову службу по день звільнення з військової служби. При призначенні (перерахунку) пенсій військовослужбовцям ураховуються тільки повні роки вислуги років або загального страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги чи страхового стажу в бік збільшення. Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється за послужним списком з особової справи військовослужбовця.

Перед представленням військовослужбовців до звільнення з військової служби управління (відділ) особового складу уточнює дані про проходження ними служби, а в необхідних випадках і дані про навчання в цивільних вищих (або колишніх середніх) навчальних закладах до прийняття (призову) на військову службу, підтверджує в послужних списках з їх особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо - на умовах, передбачених пунктом 2.2 цього Положення, або на пільгових умовах, після чого разом з відповідними кадровими та фінансовими органами (пункт 2.12 цього Положення) обчислює вислугу років для призначення пенсії.

Згідно з пунктами 2.13 - 2.15 Положення № 530, при обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3 до Положення). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на^ пенсію.

Попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) особового складу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього Положення), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) особового складу для долучення до особової справи військовослужбовця.

Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний військовий комісаріат за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається в справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.

На підставі викладеного вище, суд констатує, що при здійсненні позивачу розрахунку вислуги років відповідач не здійснив обчислення часу військової служби з 12.06.2014 по 23.12.2014 на пільгових умовах, який відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів повинен обраховуватись на умовах один місяць служби за три місяці.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 по справі №750/9775/16-а.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно- правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Відтак, у постанові від 27.06.2018 по справі №750/9775/16-а Верховний Суд наголосив, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні розрахунку загального страхового стажу для призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років без зарахування періоду військової служби з 12.06.2014 по 23.12.2014 до страхового стажу в пільговому обчисленні - один місяць за три місяці, не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже є протиправними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судового збору відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19; код ЄДРПОУ 22991037) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Командування Сухопутних військ Збройних Сил України щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні розрахунку загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років з урахуванням періоду, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014, на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Командування Сухопутних військ Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію за вислугу років з урахуванням періоду, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції з 12.06.2014 по 23.12.2014, на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2021 року.

Суддя В.В. Щербаков