Ухвала суду № 100616946, 27.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2021 року № 320/10895/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправної бездіяльності,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просять суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 12.02.2021 №47-4-VІІІ "Про затвердження Генерального плану села Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області";

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, яка полягала у невиконанні належним чином публічно-правових обов`язків у плануванні територій на місцевому рівні, зокрема, під час розроблення генерального плану с.Петропавлівська Борщагівка Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

04.10.2021 на адресу суду від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надійшли заяви про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.

Протокольною ухвалою від 11.10.2021 суд відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів.

18.10.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/10895/21.

Обґрунтовуючи вказану заяву про відвід судді, ОСОБА_1 зазначила, що суддя Балаклицький А.І. не допустив у судове засідання, яке відбулось 11.10.2021, вільних слухачів та осіб, які подали заяви про вступ у справу в якості третіх осіб на стороні позивачів, відмовив у задоволенні заяв про вступ третіх осіб без будь-якого обґрунтування, не повідомив про причини не фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Крім того, позивач стверджує, що суддя відмовив у задоволенні клопотання представника позивачів про зобов`язання Борщагівської сільської ради виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі та направити належним чином засвідчені копії доказів, доданих до відзиву, на адресу позивачів, оскільки додані до відзиву документи не оформлені належним чином.

На переконання позивача, суддя Балаклицький А.І. проявив упередженість та необ`єктивність, що є підставою для його відводу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 (суддя Балаклицький А.І.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/10895/21 необґрунтованою та передано адміністративну справу №320/10895/21 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

За результатами автоматизованого розподілу 25.10.2021 адміністративна справа №320/10895/21 була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід, суд зазначає таке.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У заяві про відвід судді Балаклицького А.І. позивач зазначив, що суддя не допустив у судове засідання, яке відбулось 11.10.2021, вільних слухачів та осіб, які подали заяви про вступ у справу в якості третіх осіб на стороні позивачів.

Суд зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №981 від 22.09.2021) та відповідно до наказу голови суду №142 від 01.10.2021 в Київському окружному адміністративному суді встановлено тимчасовий режим роботи на період дії карантину з 02 жовтня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю, тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора, проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов`язкового щоденного контролю за станом здоров`я учасників;

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 та враховуючи розмір судового залу, закріпленого за суддею Балаклицьким А.І., в якому не можливо забезпечити необхідну дистанцію в 1,5 метра для великої кількості осіб, суд, враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, допустив у підготовче засідання лише позивача, представника позивачів та представників відповідачів, що не є обмеженням прав учасників справи.

Також у заяві про відвід судді Балаклицького А.І. позивач зазначив, що суддя відмовив у задоволенні заяв про вступ третіх осіб без будь-якого обґрунтування, не повідомив про причини не фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Крім того, суддя відмовив у задоволенні клопотання представника позивачів про зобов`язання Борщагівської сільської ради виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі та направити належним чином засвідчені копії доказів, доданих до відзиву, на адресу позивачів, оскільки додані до відзиву документи не оформлені належним чином.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що її мотивація зводиться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями та діями суду, що, з огляду на наведені вище положення частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.

Отже, обставини, якими заявник обґрунтовує свої сумніви у неупередженості та об`єктивності судді, не дають підстав суду для висновку про упередженість судді стосовно позивача, його зацікавленість в певному рішенні в цій справі, чи про необ`єктивне ставлення до сторони у справі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб`єктивного критерію, то він полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об`єктивного, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Що стосується об`єктивного критерію, то побоювання позивача, що головуючий суддя є небезстороннім, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин, які б підтверджували, що головуючий суддя матиме упередженість щодо прийняття рішення у справі, окрім незгоди з процесуальними діями судді, у заяві про відвід не наведено.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24 лютого 1993 р. № 255), п. 42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу. Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, незгода з процесуальними діями судді у даній справі є волевиявленням самого заявника.

Натомість, будь-яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 73903174).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №826/17866/18 зазначив, що при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

Тобто, не може бути підставою для відводу (самовідводу) судді заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є припущеннями, не підтвердженими належними і допустимими доказами, та не свідчать про наявність упередженості та необ`єктивності головуючого судді, у зв`язку з чим заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі № 320/10895/21 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.10.2021 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І. в адміністративній справі №320/10895/21 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Дудін С.О.