Постанова № 10061617, 08.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2010 року Справа № 5/404-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Кузнецової І.Л.,

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дудка Д.В. представник, довіреність №28юр від 31.12.09;

від відповідача: Меркович Д.В. представник, довіреність №35 від 01.03.10;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Ратибор-Інвест” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2010 року у справі № 5/404-09

за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” (вул. Володарського, 5, м. Дніпропетровськ, 49029)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ратибор-Інвест” (пр. Карла Маркса, 1-А, офіс 701, м. Дніпропетровськ, 49005)

про стягнення 73 058 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2010 року (суддя Шевченко С.Л.) позовні вимоги задоволено частково.

          Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Ратибор-Інвест” на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” суму 64812 грн. 48 коп. основного боргу; 5557 грн. 01 коп. пені; 1677 грн. 71 коп. інфляційних втрат; 725 грн. 68 коп. 3% річних; 727 грн. 73 коп. держмита та 235 грн. 08 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позову відмовлено.

          Рішення мотивовано тим, що сторонами були укладені договори № 12993/21/87452 та № 12993/21/85215 від 01.01.2009 року про постачання і транспортування природного газу та купівлі-продажу природного газу, на виконання яких відповідачу в період з січня по квітень 2009 року було поставлено природний газ в обсязі 93677 м3, про що складено акти виконаних робіт (а.с. 23-32). Враховуючи порушення відповідачем зобов’язань по оплаті за даними договорами, наявність заборгованості, яка згідно з актом взаємного звіряння розрахунків за даними позивача складає 64812 грн. 48 коп., на підставі положень п.п.5.2, 6.2 договорів, ст.526 ЦК України, суд позовні вимоги задовольнив.

При цьому судом також зазначено на те, що:

- 01 січня 2009 року відповідно до Постанови НКРЕ № 57 від 29.01.2009 року було змінено ціну на газ;

- направлені відповідачу відповідно до п.6.5 договору додаткові угоди про зміну ціни на газ останнім не підписані;

- позивач не може здійснювати постачання газу за цінами, нижчими від гранично встановлених НКРЕ та ДК “Газ України”, НАК “Нафтогаз України”.

Пеню, інфляційні втрати та 3% річних стягнуто судом відповідно до п.п.6.2, 7.1 та 7.4 договорів та положень ст.625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме у розмірі 23 927 грн. 94 коп.

Посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що в порушення ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України позивач в односторонньому порядку змінив ціну природного газу, визначивши її з 01.01.2009 року в розмірі 2 424 грн. 30 коп. за 1000 м3. За відсутності згоди відповідача підписати направлену йому додаткову угоду до договору № 12993/21/87452 від 01.01.2009 року, позивач не скористався правом передати спір відповідно до ч.4 ст. 188 Господарського кодексу України, на вирішення суду.

Оскільки належним чином змін до договору сторонами не оформлено, скаржник вважає безпідставним стягнення заборгованості саме в розмірі 64 812 грн. 48 коп. та нарахування на цю суму штрафних санкцій.

Просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення вимог частково в сумі 23 927 грн. 94 коп., яка є заборгованістю згідно погодженої сторонами ціни на природний газ.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на належну оцінку господарським судом обставин справи. Вважає, що підписані відповідачем акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків. Оплата товариством з обмеженою відповідальністю “Ратибор-Інвест” спожитого у лютому-березні 2009 року природного газу за новими цінами свідчить про фактичне визнання відповідачем положень, викладених в додаткових угодах, які ним не підписані.

Просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009 року сторонами було укладено договір № 12993/21/87452 купівлі-продажу природного газу та додаткові угоди до нього (а.с.10-18).

Відповідно до розділу 5 договору розрахунки проводяться у вигляді передоплати не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу, а остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до актів приймання-передачі.

Відповідно до п.5.11 договору сторони переглядають ціну на газ у разі прийняття уповноваженими органами державної влади рішень, які впливають на ціну природного газу, який реалізується на внутрішньому ринку України.

Також сторонами укладено договір № 12993/21/85215 від 01.01.2009 року на транспортування природного газу та додаткові угоди до нього, який містить аналогічні вищезазначеному договору умови оплати.

Сторонами підтверджено наявність заборгованості відповідача за спожитий газ, однак щодо її розміру існує спір.

Доводи відповідача про односторонню зміну позивачем умов договору та безпідставне нарахування заборгованості за іншою, ніж в договорі, підвищеною ціною колегією суддів не приймаються в силу наступного:

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.189 Господарського кодексу України, ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно ч.1 ст.191 Господарського кодексу України державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до закону, державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.191 ГК України).

Стаття 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” передбачає, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року № 36, якою доповнено повноваження НКРЕ, з 01.01.2009 року, НКРЕ отримала право на встановлення цін на природний газ, зокрема, для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Згідно Положення про НКРЕ, рішення, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на ОРЕ, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Вирішуючи спір у справі, господарський суд виходив з того, що на виконання постанови НКРЕ № 57 від 29.01.2009 року НАК “Нафтогаз України” видала наказ від 29.01.2009 року № 43, яким затверджено прейскурант цін на природний газ. Згідно цього наказу прейскурант цін введений в дію з 01 січня 2009 року.

Зміна граничних рівнів цін на природний газ з 01.01.2009 року не є датою набрання постановою НКРЕ чинності, а є датою, з якої змінюються правовідносини щодо визначення розміру граничних цін та тарифів.

ВАТ “Дніпрогаз” здійснює транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом, не може здійснювати їх за цінами, нижчими ніж від гранично встановлених НКРЕ та ДК “Газ України”, НАК “Нафтогаз України” цін на поточний рік, тому при постачанні природного газу відповідачу ВАТ “Дніпрогаз” правомірно застосувала затверджену постановами НКРЕ від 29.01.09 року № 57 ціну на природний газ.

Крім того, відповідач в порушення п.5.11 договору № 12993/21/87452 купівлі-продажу природного газу не переглянув ціну на газ, відмовився підписати додаткові угоди та продовжував споживати природний газ, сплативши при цьому позивачу за спожитий у лютому-березні 2009 року природний газ за новими цінами.

Відповідно до матеріалів справи відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 64 835 грн.84 коп., судом стягнуто 64812 грн. 48 коп. основного боргу без обґрунтування зменшення суми, що є невірним.

Відповідно до п.6.2 договору купівлі-продажу та п.7.1 договору на транспортування природного газу, вимог ст.625 Цивільного кодексу України суд правомірно стягнув пеню, інфляційні втрати та 3% річних, які проведені позивачем відповідно до розміру заборгованості 64 835 грн.84 коп., періоду прострочки платежу, офіційно визначеного розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки (а.с.123-125).

Враховуючи допущену помилку в визначені суми заборгованості, рішення слід скасувати частково.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, те, що суть рішення щодо зобов’язання відповідача не змінюється, витрати за розгляд апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2010 року у справі № 5/404-09 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ратибор-Інвест” (49005 м. Дніпропетровськ пр. К. Маркса,1-А, оф.701 код ЄДРПОУ 34059895) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” (49029 м. Дніпропетровськ вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) суму 64 835 грн. 84 коп. основного боргу; 5 557 грн. 01 коп. пені; 1 677 грн. 71 коп. інфляційних втрат; 725 грн. 68 коп. - 3% річних; 727 грн. 73 коп. держмита та 235 грн. 08 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу”.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий : Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя: І.А.Сизько

Підписано в повному обсязі 16.06.2010 року.