Постанова № 10061511, 09.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2010 року Справа № 21/63-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищик І.В. (доповідач)

суддів Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі Пруднікова Г.В.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: не зявився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Реал”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010р. у справі № 21/63-10

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Реал”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3796,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 3796,80 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010 року у справі № 21/63-10 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі; з відповідача на користь позивача стягнуто збитки, спричинені оплатою та не отриманням талонів на пальне. Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не виконані зобовязання з передачі позивачу оплаченого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості подати заперечення та свої доводи щодо предмету спору і дана обставина є підставою для скасування рішення суду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, однак, не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 27.08.2009 року на підставі рахунку № 136 від 26.08.2009р. приватний підприємець ОСОБА_1 платіжним дорученням № 41 сплатив ТОВ „Реал” 3725,00 грн. за талони на бензин А-95.

Таким чином, цивільні права та обов'язки сторін виникли з дій позивача та відповідача з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, тобто, з дій, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Доказів виконання зобовязання товариством з обмеженою відповідальністю „Реал” (як-то: передача позивачу талонів на бензин, відпуск безпосередньо палива, повернення коштів тощо) матеріали справи не містять, не долучені вказані докази і до апеляційної скарги. Дані обставини свідчать про не виконання зобовязання з боку відповідача, чим позивачу були спричинені збитки, відшкодування яких останній вимагає у повному обсязі.

Вартість втраченого майна, визначена у відповідності до вимог законодавства, відноситься до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в силу ст. 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З зазначеною нормою кореспондуються норми спеціального законодавства, а саме, ч.3 ст. 147, ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, яким регулюються господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно яких збитки, завдані субєкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Матеріалами справи посвідчується наявність протиправної поведінки з боку відповідача, що спричинило порушення прав позивача; наявність шкоди у позивача у вигляді вартості оплаченого і не отриманого товару; наявність вини відповідача в даному порушенні та наявність прямого причинного звязку між ними.

За вказаних обставин місцевий суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в даній частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору, однак, вважає, що рішення господарського суду належить скасувати внаслідок порушення судом норм процесуального права, а саме, не повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як убачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу господарського суду від 25.03.10р. про відкладення розгляду справи на 13.04.10р. відповідач отримав 15.04.2010р. (тобто, після ухвалення рішення), що позбавило його можливості скористатися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.

За викладених обставин рішення господарського суду належить скасувати, а позов задовольнити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Реал” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2010 року у справі № 21/63-10 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Реал” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Калінова, б. 61, кв. 172, код ЄДРПОУ 32281042, р/р 2600060146639 в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (49099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ДФ АО "Укрєксимбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305675) 3725,0 грн. збитків, 500,0 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 81,60 грн. витрат по сплаті держмита та 188,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О.Чимбар

Л.В. Чоха