Ухвала суду № 100613201, 27.10.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5310/20

провадження №2/619/338/21

УХВАЛА

27 жовтня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ТОВ «Енергосервіс»;

відповідач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

відповідач: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області;

відповідач: Харківська районна державна адміністрація Харківської області;

третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

16 грудня 2020 року ТОВ «Енергосервіс» в особі директора Мирного О.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області, в якому просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_1 № 391 від 30.10.2020 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853 (номер запису 39149332); визнати право оренди ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС» за договором оренди землі від 29.12.2006, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300007 та договором від 29.12.2006, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300005 на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3853, яка створена шляхом об`єднання ділянок кадастровий номер 6322083001:00:000:3473 площею 0,0221 га та кадастровий номер 6322083001:00:000:3478 площею 0,0779 га.

16 грудня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 619/5310/20 провадження № 2/619/1668/20 визначено суддю ОСОБА_3.

16 грудня 2020 року ТОВ «Енергосервіс» в особі директора Мирного О.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області, в якому просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Дергачівської районної державної адміністрація Харківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення та передачу її у приватну власність ОСОБА_2 № 389 від 30.10.2020 та скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846 (номер запису 39198852); визнати право оренди ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІС» за договором оренди землі від 29.12.2006, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300003 та договором від 29.12.2006, який 15 січня 2007 року зареєстровано за № 040769300005 на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 6322083001:00:000:3846, яка створена шляхом об`єднання ділянок кадастровий номер 6322083001:00:000:3506 площею 0,0709 га та кадастровий номер 6322083001:00:000:3498 площею 0,0291 га.

16 грудня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 619/5337/20 провадження № 2/619/1676/20 визначено суддю ОСОБА_3.

30 березня 2021 року ухвалою суду було об`єднано в одне провадження цивільну справу № 619/5310/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до ОСОБА_1 , Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права оренди на земельну ділянку з цивільною справою № 619/5337/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс» до ОСОБА_2 , Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання права оренди на земельну ділянку; присвоєно об`єднаній цивільній справі № 619/5310/20 ( провадження 2/619/338/21).

Відповідно до Розпорядження керівника апарату 04 жовтня 2021 року № 01-07/251/2021 у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 619/5310/20.

04 жовтня 2021 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 619/5310/20 визначено суддю Болибока Є.А.

05 жовтня 2021 року ухвалою судді прийнято до розгляду справу № 619/5310/20 та призначити підготовче засідання на 10 год 00 хв 01 листопада 2021 року.

27 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д.С. про відвід судді Болибока Є.А., яка обґрунтована тим, що у аналогічних справах суддею було прийнято позицію позивача. Крім того, голова Дергачівської РДА Харківської області Усов В.В. підтримує дружні стосунки з суддею Болибоком Є.А., що підтверджується тим фактом, що Усмов В.В. та Болибок Є.А. є друзями у соціальній мережі Facebook. Зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д.С. про відвід судді є необґрунтованими з таких підстав.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Обставини, які зазначені у заяві про відвід, є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв`язку із розглядом зазначеним суддею інших справ.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України посилання не незгоду з процесуальним рішенням є безпідставним.

Також, факт наявності даних про суддю у соціальній мережі Facebook не може бути підставою для відводу.

Отже, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Шевченко Д.С. не зазначені обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

Визнати необґрунтованими доводи представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Шевченко Д.С. про відвід головуючого - судді Болибока Євгена Анатолійовича.

Вирішення питання про відвід судді Болибока Є.А. та розгляд заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шевченко Д.С. про відвід судді передати іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України

Суддя Є. А. Болибок