Вирок № 100611654, 02.09.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1576/21

Провадження № 1-кп/0182/1032/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П., розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021 за № 12021046360000092 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Нікопольського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, розлученого, освіта середня-технічна, не працюючого, який на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.

ОСОБА_1 27.04.2021, у нічний час (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим), маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, взявши знаряддя лову - п`ять рибальських жилкових сіток та гумовий човен зеленого кольору, прибув до місця нересту водних біоресурсів на акваторії ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Базавлуцького прибережно-річкового комплексу», котрий Указом Президента від 11.04.2019 року №139/2019 є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - берег території р. Базавлук «Базавлуцького прибережно-річкового комплексу» Нікопольського району Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, за допомогою заздалегідь заготовленого та принесеного з собою забороненого знаряддя лову - п`яти жилкових рибальських сіток ОСОБА_1 , у той же день та час, за допомогою гумового човна зеленого кольору, вийшов на воду р. Базавлук «Базавлуцького прибережно-річкового комплексу» Нікопольського району Дніпропетровської області.

Після цього, відійшовши від берегу на деяку відстань, ОСОБА_1 незаконно встановив у воді р. Базавлук «Базавлуцького прибережно-річкового комплексу» Нікопольського району Дніпропетровської області, заздалегідь заготовлене та принесене з собою заборонене знаряддя лову, а саме: п`ять жилкових рибальських сіток, після чого повернувшись на берег вищевказаної річки ОСОБА_1 залишився на березі охороняти сітки.

Незабаром після цього, в той же день, ОСОБА_1 , знаходячись у вказаному місці, знову за допомогою гумового човна зеленого кольору вийшов на воду р. Базавлук «Базавлуцького прибережно-річкового комплексу» Нікопольського району Дніпропетровської області, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, зняв раніше встановлені ним п`ять жилкових рибальських сіток, в яких вже знаходились водні живі біоресурси, а саме: карась - в кількості 121 одиниць, плітка у кількості 8 штук, карась у кількості 38 штук, лин у кількості 2 штук, окунь у кількості 17 штук, раки у кількості 31 штука.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному зайнятті рибним добувним промислом в період весняно-літньої заборони лову риби, вилученні з природного середовища - ландшафтного заказника загальнодержавного значення Базавлуцького прибережно-річкового комплексу (водойми природно-заповідного фонду) водних живих біоресурсів, ОСОБА_1 порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: п. 3.1 Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Базавлуцький прибережно-річковий комплекс», затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України» від 05.08.2019 №284, в якому визначено: «Забороняється будь-яке рибальство, за винятком любительського та спортивного рибальства з берега в спеціально відведених місцях …» та Наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області від 12.03.2021 № 38 «Про встановлення весняно-літньої заборони лову риби у рибогосподарських водних об`єктах, підконтрольних Управлінню Державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області», відповідно до якого забороняється промислове, любительське рибальство з плавзасобів під час руху риби на нерест та на період її нересту у придаткових системах водних об`єктів в межах Апостолівського, Нікопольського, Томаківського районів Дніпропетровської області з 10 квітня по 8 липня 2021 року включно.

Тим самим, відповідно до додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду державі в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу у Дніпропетровській області, розмір якої відповідно до розрахунку суми збитків державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу ОСОБА_3 від 27.04.2021, підтвердженого висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104-21/19504ЕК від 24.06.2021 складає 6552 гривні 00 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

Ухвалою суду від 01.09.2021 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021 за № 12021046360000092 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

В направленому обвинувальному акті прокурором Петровим О.І. викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_1 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката Івриної І.Л., відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.11). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Представником потерпілого Колесник О.В. надано також письмову заяву, в якій останній погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с.12).

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не оспорюється пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, також не оспорюються потерпілим судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта письмові заяви учасників провадження.

Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.04.2021 року ( а.п. 1); протоколу огляду місця події від 27.04.2021 року з фототаблицями ( а.п. 7-15); протоколом огляду місця події від 21.05.2021 року з фототаблицями ( а.п. 30-32); висновку судово-економічної експертизи № СЕ-19/104-21/19504ЕК від 24.06.2021 року ( а.п. 45-50); протоколу про адміністративне правопорушення № 211519 від 27 квітня 2021 року ( а.п. 53); претензії про відшкодування шкоди ( а.п. 55); розрахунку розміру відшкодування шкоди, внаслідок незаконного добування водних живих ресурсів (риба,раки)( а.п. 56).

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_1 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.п. 180), розлучений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно ( а.п.185), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 184), раніше судимий, однак судимості погашені (а.п. 182).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року, на п`ять рибальських сіток, резиновий човен зеленого кольору, мішки з полімерного матеріалу, в яких знаходились карась - 38 шт., окунь - 17 шт., плітка - 8 шт., лин - 2 шт., раки - 31шт., які визнано речовими докази, підлягає скасуванню.

Вирішуючи долю речових доказів, а саме: п`ять рибальських сіток, резиновий човен зеленого кольору, мішки з полімерного матеріалу, в яких знаходились карась - 38 шт., окунь - 17 шт., плітка - 8 шт., лин - 2 шт., раки - 31 шт., суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема ч.1 ст. 249 КК України.

Відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи, що риба карась - 38 шт., окунь - 17 шт., плітка - 8 шт., лин - 2 шт., раки - 31шт., є предметом кримінального правопорушення, то в даному випадку щодо зазначених біоресурсів (риби) необхідно застосувати спеціальну конфіскацію. П`ять рибальських сіток, резиновий човен зеленого кольору, мішки з полімерного матеріалу, підлягають спеціальній конфіскації.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведеннісудової економічної експертизи № СЕ-19/104-21/19504ЕК від 24.06.2021 року у сумі 1029 грн. 00 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 249 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваний мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року, на п`ять рибальських сіток, резиновий човен зеленого кольору, мішки з полімерного матеріалу, в яких знаходились карась - 38 шт., окунь - 17 шт., плітка - 8 шт., лин - 2 шт., раки - 31шт. - скасувати.

Відповідно ст. 96-1, 96-2 КК України п`ять рибальських сіток, резиновий човен зеленого кольору, мішки з полімерного матеріалу, в яких знаходилась риба, вилучені під час в яких знаходились карась - 38 шт., окунь - 17 шт., плітка - 8 шт., лин - 2 шт., раки - 31 шт., після набрання вироком законної сили піддати спеціальний конфіскації удохід держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта 1029 ( одна тисяча двадцять дев`ять) грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: А. П. Чуприна