Ухвала суду № 100611526, 26.10.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8137/21

Провадження № 2-з/204/213/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Мащук В.Ю.

при секретарі Максименко Я.О.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Лабовкіна Олександра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі – продажу та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -

встановив:

25 жовтня 2021 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі – продажу та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

25 жовтня 2021 року разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просив суд заборонити ТОВ «Українська боргова компанія» та будь – яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь – які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі – продаж, дарування, міни, вчинення заповіту, іпотеки, передачі в оренду об`єкта нерухомого майна, реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації в об`єкті нерухомого майна, користування об`єктом житлової нерухомості, - кватирою АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295550112101).

Позовна заява та заява про забезпечення позову передані на розгляд судді 26 жовтня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось

Ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть буди порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу майна – квартири АДРЕСА_1 , яке було предметом оспорюваного правочину, договору купівлі – продажу від 19 лютого 2021 року.

Таким чином, приймаючи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, та невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкту нерухомості, будь – яким способом не забороненим законом, що у разі задоволення позову може призвести до нових спорів між особами, за якими може бути зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав та законних інтересів, суд вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони вчинення певних дій, а саме заборони ТОВ «Українська боргова компанія» та будь – яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь – які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі – продаж, дарування, міни, вчинення заповіту, іпотеки щодо кватири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295550112101).

Однак, суд вважає, що заява про забезпечення позову в частині заборони ТОВ «Українська боргова компанія» та будь – яким іншим особам передачі в оренду об`єкта нерухомого майна, реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації в об`єкті нерухомого майна, користування об`єктом житлової нерухомості, - кватирою АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295550112101), задоволенню не підлягає, так як в цій частині належним чином не обґрунтована.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.п. 166, 168 рішення Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України», перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним.

Як вбачається з п.п. 52, 53, 63 рішення Європейського Суду з прав людини від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», самого існування юридичної підстави у національному законодавстві недостатньо для дотримання принципу законності має значення радше якість застосованих норм. Юридичні норми, на яких ґрунтується позбавлення майна, повинні відповідати національному законодавству договірної держави, включаючи відповідні положення Конституції... Якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як ті, що стосуються власності, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і, насамперед, послідовний спосіб.

Згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.7 ст.153 ЦПК України суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Тому, розглядаючи дану заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність допустити негайне виконання ухвали.

Зустрічне забезпечення позову не застосовується.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153, 157 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Лабовкіна Олександра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська боргова компанія», третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі – продажу та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно– задовольнити частково.

Заборонити ТОВ «Українська боргова компанія» та будь – яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь – які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладення договору купівлі – продаж, дарування, міни, вчинення заповіту, іпотеки, щодо кватири АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2295550112101).

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Ю. Мащук